Читайте также:
|
|
Завдання 1
Однією з глобальних проблем людства є сировинно-енергетична, пов'язана, по-перше, з технічною неможливістю нелімітованого залучення паливно-сировинних ресурсів до процесу виробництва, по-друге, з екологічними рамками економічного зростання, промислової діяльності, кількості споживаної енергії, по-третє, з фізичним вичерпуванням природних ресурсів. У табл. 1 наведено дані, які характеризують динаміку і структуру споживання паливно-енергетичних ресурсів за різними групами країн протягом 1990-2020 pp. Визначте частку країн та їх груп у загальному споживанні всіх видів паливно-енергетичних ресурсів.
Обґрунтуйте шляхи та засоби розв'язання сировинно-енергетичної проблеми в регіональному аспекті.
Які можливості для розв'язання даної проблеми з'являються в умовах глобалізації економічної системи?
Таблиця 1 – Динаміка і структура споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) протягом 1990—2020 pp., млн т
Рік | Споживання ПЕР, усього | Спожи-вання нафти | Спожи-вання газу | Спожи-вання вугілля | Спожи-вання атомної енергії | Споживання гідроенергії та інших відновлюваних джерел енергії |
Промислово розвинуті країни | ||||||
Країни, що розвиваються | ||||||
Країни з перехідною економікою | ||||||
… | ... | ... | … | … | ||
... | ... | ... | ... | ... | ||
… | ... | … | ... | ... | ||
… | ... | ... | ... | ... | ||
США | ||||||
Китай | ||||||
6,0 | ||||||
Усього | ||||||
12 465 | ||||||
14 110 | ||||||
20 850 |
Завдання 2
У Доповіді про розвиток людини 1994 р. вперше було сформульовано концепцію безпеки, яка виходила за рамки виключно військових проблем. При цьому зазначалося, що безпека людей, як глобальна проблема, має два аспекти: безпека від хронічних загроз (таких як голод, хвороби, переслідування) та захист від раптового руйнування моделей повсякденного життя. Що стосується насильницьких конфліктів, то вони підривають людську безпеку в обох площинах. Тому невипадково, що інститути міжнародної безпеки, які існують сьогодні, були сформовані як реакція на дві світові війни першої половини XX ст. і на загрози, пов'язані з «холодною війною».
Насильницькі конфлікти призводять до низки очевидних і прямих втрат для людського розвитку. Втрата життя, поранення, інвалідність – усе це наслідки конфлікту. Інші втрати менш помітні і їх важче кількісно оцінити. Розпад системи забезпечення населення продуктами харчування, руйнування системи охорони здоров'я й освіти, втрачена вигода – ось аспекти конфлікту, які мають негативний вплив на людину. Такий самий негативний вплив справляють психічний стрес і травматизм. Стає зрозумілим, що безпосередні людські втрати – лише незначна частина тієї ціни, яку країнам доводиться платити за конфлікти.
У табл. 2 подано дані, які характеризують динаміку загибелі людей від конфліктів у XVI–XX століттях.
Таблиця 2 – Динаміка людських втрат від конфліктів
Століття | Загибель у конфліктах, млн чол. | Населення світу в середині століття, млн чол. |
XVI | 1,6 | 493,3 |
XVII | 6,1 | 579,1 |
XVIII | 7,0 | 757,4 |
XIX | 19,4 | 1172,9 |
XX | 109,7 | 2519,5 |
Встановіть частку населення світу, що відбиває неприродні людські втрати, пов'язані з економічним розвитком. Які причини зумовлюють зростання конфліктів та суперечностей в умовах глобалізації і які можливі варіанти їх пом'якшення?
Завдання 3
Уважно прочитайте текст кейсу «Глобалізація та європейські виробники електропобутових товарів» та надайте відповідь на запитання.
В 80-ті та 90-ті роки спостерігалася значна глобалізація світової економіки. Але не всі галузі економіки рівною мірою приймали участь у процесі глобалізації. В промисловому секторі європейської економіки, деякі галузі, наприклад, машинобудування, як і раніше залишається галуззю, яка складається з великої кількості різних за розміром компаній. В секторі послуг також присутнє збереження великої кількості національних особливостей.
Виникають питання, чи обов'язково впливає глобалізація на всі галузі, як компанії мають реагувати на такий вплив, чи потрібно компаніям зберігати національні стратегії або розробляти глобальні? Дослідження, яке було проведене на прикладі європейської галузі електропобутових товарів, допоможе відповісти на деякі питання.
Дослідники поділили всі компанії-виробники на ринку електропобутових товарів на три групи:
1. Національні гравці (виробничі потужності знаходяться в своїй країні, 90% продукції продається на місцевому ринку).
2. Експортери (виробничі потужності знаходяться в своїй країні, але більше 30% продукції продається на закордонних ринках). До таких компаній належать Bosch-Siemens, AEG, Merloni.
3. Глобальні гравці (фірми, які виробляють та реалізують продукцію у різних країнах - Electrolux, Philips, Whirlpool).
Поведінка споживачів в різних європейських країнах відрізняється одна від одної. Наприклад, французи надають перевагу пральним машинам з вертикальним завантаженням, а британці з фронтальним, німці обирають машини з високою швидкістю віджимання, а італійці - з низькою. Утворення єдиного європейського ринку сприяє формуванню єдиного «пан-європейського» стилю життя. Уніфікація технічних вимог і стандартів дозволяє виробникам досягати більшої стандартизації товарів, що в свою чергу сприяє формуванню більш однорідних смаків і вимог споживачів.
Роздрібна торгівля представлена в різних європейських країнах своїми гравцями, але створення єдиного ринку призводить до консолідації роздрібних компаній, їх збільшення. В результаті цілої низки злиттів або утворення стратегічних альянсів формуються «пан-європейські» роздрібні мережі. Це дозволяє їм не тільки купувати товари у виробників у всьому світі, але й істотно оптимізувати запаси, покращувати обслуговування споживачів. Сучасні гнучкі технології виробництва дозволяють компаніям випускати різні моделі товарів на одній базовій платформі, які відповідають місцевим уподобанням, без істотного збільшення витрат виробництва.
Загальну картину стану галузі може наочно представити рис. 1.
висока
Стан ринку з кінця 90-х рр.
Стан ринку до кінця 90-х рр.
низька висока
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 145 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Тема семінару: Особливості глобалізаційних процесів та економічного розвитку | | | Передумови, особливості і фактори інтеграції України у сучасну світогосподарську систему |