Основна частина

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………………4

1 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ РОБОТИ…………………………………………………..6

1.1 Вибір тематики кваліфікаційних робіт……………………………………6

2 ОРГАНІЗАЦІЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ…………………………….10

2.1 Захист кваліфікаційної роботи……….…………………………………...12

3 СТРУКТУРА ТА ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ……………………………………………………...16

3.1 Правила оформлення пояснювальної записки…………………………...22

4 ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ ВИПУСКНИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ…………………………………………………………………………………..30

Перелік посилань……………………………………………………………….31

Додаток А Орієнтовний перелік тем кваліфікаційних робіт………………………32

Додаток Б Приклад оформлення завдання на дипломну роботу…………………34

Додаток В Приклад оформлення відгуку про дипломну роботу………………….36

Додаток Г Орієнтовні зміст та обсяги розділів кваліфікаційної роботи………….38

Додаток Д Приклад оформлення титульного аркуша……………………………...40

Додаток Ж Приклад заповнення відомості дипломної роботи……………………41

Додаток К Приклад складання реферату на кваліфікаційну роботу………………42

Додаток Л Зразок заповнення основного напису на графічних матеріалах……...43

ВСТУП

Кваліфікаційна робота є результатом творчої роботи, яку виконує студент самостійно під керівництвом наукового керівника. Кваліфікаційну роботу (випускна магістерська робота, дипломна робота) виконують на основі теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом протягом усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи, пов’язаної з вирішенням конкретних теоретичних і науково-виробничих задач прикладного характеру, які обумовлює навчання за спеціальністю "Інтелектуальна власність".

Це, перш за все, наукова кваліфікаційна праця, що подана до захисту на здобуття освітнього рівня "магістр" або "спеціаліст" за навчальною спеціальністю "Інтелектуальна власність".

У випускній кваліфікаційній роботі повинні знайти відображення теоретичні, практичні знання, які були одержані під час навчання, та вміння використовувати їх для рішення конкретних завдань згідно з темою дослідження.

Кваліфікаційна робота повинна бути виконана студентом особисто, вона є завершеною роботою, що має внутрішню єдність змісту, містить сукупність нових наукових результатів, висунутих автором для прилюдного захисту.

Основні вимоги до кваліфікаційної роботи:

– актуальність тематики та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва;

– відповідність теми роботи спеціальності "Інтелектуальна власність";

– кваліфікаційна робота повинна містити рішення нової проблеми чи завдання, що не досліджувалися раніше або досліджені за інших умов;

– чітке формулювання мети і завдань дослідження;

– висновки і рекомендації роботи мають бути новими, об’єднані провідною ідеєю і пов’язані з метою роботи;

– науковий результат має відповідати таким основним критеріям оцінювання: наукова новизна одержаних результатів, вірогідність (достовірність) дослідження, практична значущість одержаних результатів;

– необхідно обґрунтувати самостійність дослідження, особистий внесок студента в одержання нових науково обґрунтованих результатів;

– наявність відомостей про апробацію результатів кваліфікаційної роботи (доповіді на конференціях та семінарах, публікації в наукових журналах та збірках).

Бажано, щоб над вибором теми студент працював разом з науковим керівником роботи. Ідеальний варіант – коли студент пропонує тему роботи, реалізація якої допоможе вирішити конкретну проблему для підприємства (установи), яке досліджується у роботі.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ РОБОТИ

Основна мета кваліфікаційної роботи – показати підготовленість автора до самостійної науково–прикладної, виробничої, управлінської та інших видів діяльності.

Випускна робота повинна свідчити про здібності автора:

– аналізувати науково–технічну літературу;

– формулювати завдання дослідження проектного, технологічного, управлінського або економічного процесу;

– вибирати оптимальний шлях і методику виконання завдання;

– вирішувати науково–технічні задачі з елементами наукової новизни;

– узагальнювати одержані результати.

Випускна кваліфікаційна робота повинна відзначатися науковою новизною і глибоким аналізом наукової проблеми вибраного напряму дослідження.

В якості кваліфікаційної роботи магістра можуть бути подані методичні розробки чи рекомендації відповідного обсягу. Бажано, щоб одночасно з виконанням магістерської роботи була підготовлена наукова публікація або наведені нові або поліпшені існуючі наукові розробки.

Вибір тематики кваліфікаційних робіт

Тематику кваліфікаційних робіт розроблюють випускаючі кафедри з урахуванням їх профілю, замовлень промислових підприємств, організацій тощо, побажань і призначень студентів на місце майбутньої роботи і баз практики. Розглядають і затверджують теми на засіданні кафедри не пізніше, ніж за два місяці перед початком переддипломної практики. Їх назви не повинні перевищувати 120 знаків з урахуванням пунктуації та пропусків між словами.

Теми кваліфікаційних робіт, їх керівники, а також бази переддипломної практики затверджуються наказом ректора. Зміна теми кваліфікаційної роботи допускається у виняткових випадках і не пізніше першого тижня після проходження переддипломної практики. Заміна теми кваліфікаційної роботи оформлюється наказом по академії за поданням завідувача випускаючої кафедри. Орієнтовний перелік тем кваліфікаційних робіт наведено у Додатку А.

Заміну частин кваліфікаційної роботи затверджує завідувач випускаючої кафедри за заявою і обґрунтуванням керівника дипломного проектування.

Для того, щоб остаточно сформулювати тему (назву), необхідно зробити наступні кроки:

- виявити проблему;

- сформулювати мету роботи, досягнення якої частково чи повністю має вирішити проблему;

- сформулювати необхідну і достатню кількість завдань, виконання яких дозволить досягти поставленої мети;

- сформулювати тему (назву) роботи.

При виборі теми основними критеріями мають бути її актуальність, новизна і перспективність, наявність теоретичної бази, можливість виконання теми у визначений термін та отримання при впровадженні ефективних соціальних або економічних результатів.

Обираючи тему дослідження, слід виходити з того, що вона є складовою більш широкої проблеми. Бажано, щоб тема була направлена на вирішення наукових питань, що стоять перед організацією чи підприємством, на базі яких планується проводити дослідження. Якщо студент сам пропонує тему кваліфікаційної роботи, то він повинен виходити з її актуальності, відповідності фаху, зважаючи на свої наукові інтереси та сучасний стан розробки наукових досліджень, присвячених обраній проблемі.

Розробку слід розпочинати з пошуку та формулювання проблеми. Якщо немає проблеми, то не може бути і дослідження. Наприклад, проблемами можуть бути:

- відсутність законів, що регулюють правові відносини стосовно тих чи інших об’єктів права інтелектуальної власності (про відкриття, про комерційну таємницю, про раціоналізаторські пропозиції, про породи тварин тощо);

- недосконалість існуючих законів;

- відсутність гармонізації національних і міжнародних законів;

- масове порушення прав інтелектуальної власності;

- відсутність або недосконалість підзаконних актів (стандартів, правил, порядків, методик тощо);

- невизначеність механізмів комерціалізації прав на об’єкти права інтелектуальної власності;

- відсутність спеціалізованих судів, що розглядають спори стосовно прав на об’єкти права інтелектуальної власності та інші проблеми.

Виявити проблему допоможуть наступні заходи:

- вивчення наукових планів і програм Держдепартаменту інтелектуальної власності МОН України, Державної служби інтелектуальної власності України, Укрпатенту; галузі, організації чи підприємства, які слугували базою наукового дослідження;

- перегляд каталогів захищених дисертацій в бібліотеці ім. В.І.Вернадського або в УкрІНТЕІ;

- пошук джерел інформації, що мають відношення до визначеної теми, в Internet;

- перегляд відомих наукових рішень за допомогою новітніх методів або з нових теоретичних позицій;

- ознайомлення з аналітичними оглядами у відповідних фахових журналах;

- бесіди і консультації з фахівцями-практиками (патентними повіреними, патентними експертами, юристами тощо).

Назва кваліфікаційної роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати спеціальності "Інтелектуальна власність" та суті наукової проблеми (задачі), що вирішується, вказувати на мету дослідження і його завершеність. У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів "Дослідження питання …", "Дослідження деяких шляхів …", "Деякі питання …", "Матеріали до вивчення …", "До питання …" і т. ін., в яких не розкрита в достатній мірі суть проблеми.

Назва вважається сформульованою вдало, якщо вона відповідає актуальності, меті, завданням, науковим результатам і висновкам роботи.

Випускна робота магістра може носити дослідницький, аналітичний, інноваційний характер або бути спрямована на створення або поліпшення методик досліджень, моделей тощо.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Кваліфікаційні роботи студентів, на підставі захисту яких ДЕК присвоює відповідну кваліфікацію фахівця, повинні бути оригінальними. Вони не повинні будуватися тільки на відтворенні існуючих рішень і відомих результатів досліджень.

Дипломне проектування повинно наближатися до реального. Реальна кваліфікаційна робота може бути виконана за замовленням підприємств і проектних організацій тощо. У такому разі є раціональним виконання комплексних кваліфікаційних робіт студентами декількох спеціальностей. Комплексними вважаються роботи, які виконуються групою в складі не менше трьох студентів. Під час виконання комплексних кваліфікаційних робіт кожний студент має свою тему як частину загальної роботи і розроблює більш детально, ніж у звичайній роботі, одне з питань комплексної проблеми.

Зміст кваліфікаційних робіт, а також перелік і обсяги їх розділів (частин) визначаються випускаючою кафедрою. Наявність, зміст і обсяги окремих частин пояснювальної записки і графічної частини комплексних кваліфікаційних робіт можуть з пропозиції керівників проектів коригуватися відповідними випускаючими кафедрами.

Завдання на кваліфікаційну роботу розробляє керівник згідно із затвердженими наказом по академії темою дипломної роботи і базою переддипломної практики для кожного студента окремо. Завдання оформляється на спеціальному бланку з обох боків аркуша (додаток Б). У завданні вказується термін закінчення роботи.

Згідно з темою кваліфікаційної роботи керівник практики розробляє детальне індивідуальне завдання на збирання під час переддипломної практики матеріалів, необхідних для виконання дипломної роботи.

Календарний план підготовки випускної роботи студент-дипломник складає під керівництвом керівника на весь період дипломного проектування. План затверджує завідувач випускаючої кафедри. У календарному плані визначаються терміни і черговість виконання всіх розділів кваліфікаційної роботи, закінчення і захисту проекту або роботи у ДЕК.

Правильність і своєчасність виконання розділів кваліфікаційної роботи керівник дипломного проектування перевіряє під час консультацій.

За рішенням випускаючої кафедри студенти можуть виконувати під час переддипломної практики окремі розділи пояснювальної записки кваліфікаційної роботи. Ці вимоги включаються до програми практики.

Виконання кваліфікаційної роботи рекомендується здійснювати у такій послідовності:

Перший етап включає виявлення проблеми, обґрунтування її актуальності та визначення рівня її розробленості; вибір об’єкта, предмета, визначення мети і завдань дослідження.

Другий етап передбачає накопичення необхідної наукової інформації, пошук літературних та інших джерел за темою дослідження, їх вивчення та аналіз; уточнення напрямів дослідження під кутом зору його мети.

Третій етап включає відпрацювання гіпотези та теоретичних передумов дослідження, визначення наукового завдання.

Четвертий етап включає обробку, аналіз та опис результатів експериментального дослідження, яке включає аспекти щодо комерціалізації об’єкта дослідження.

П'ятий етап – написання тексту кваліфікаційної роботи, оформлення вступу та формулювання висновків кваліфікаційної роботи, перелік використаних джерел інформації, додатків, підготовка графічної частини та демонстраційних матеріалів.

На шостому етапі передбачається обговорення результатів дослідження на випускній кафедрі (передзахист).

Сьомий етап – підготовка до захисту і захист кваліфікаційної роботи.

Приклад графіка виконання кваліфікаційної роботи

Дата	Вид робіт
	Вибір теми і наукового керівника кваліфікаційної роботи
	Затвердження теми кваліфікаційної роботи і наукового керівника
	Співбесіда з керівником роботи щодо змісту роботи. Уточнення ключових завдань
	Написання й ухвалення аналітичної частини роботи
	Виконання першого розділу практичної частини роботи
	Звіт по написанню й оформленню повного обсягу дипломної роботи
	Підготовка презентації кваліфікаційної роботи
	Нормоконтроль кваліфікаційної роботи на кафедрі
	Подання переплетеної кваліфікаційної роботи секретарю ДЕК
	Публічний захист кваліфікаційної роботи перед членами ДЕК

Кваліфікаційну роботу студент оформляє за розділами згідно з календарним планом, використовуючи при цьому норми і правила наявних методичних вказівок. Керівник і консультанти випускної кваліфікаційної роботи можуть попередньо перевіряти розділи, які виконані.

Захист кваліфікаційної роботи

Для остаточної перевірки кваліфікаційна робота подається керівникові дипломного проектування у закінченому вигляді, зброшурована, з підписами на титульному аркуші студента і консультантів окремих розділів.

Після перевірки кваліфікаційної роботи керівник підписує її і складає письмовий відгук. Відгук складають за встановленою формою (Додаток В). У ньому не допускається ніяких змін в формулюванні теми без оформлення такої зміни наказом по академії.

У відгуку необхідно вказати обсяг пояснювальної записки і графічної частини, відповідність їх завданню щодо всіх розділів проекту або роботи, стисло відобразити переваги і недоліки кваліфікаційної роботи, оригінальність рішень, що прийняті, та можливе їх використання, якість оформлення пояснювальної записки і виконання графічної частини, загальну і спеціальну підготовку автора роботи і ступінь самостійності виконання роботи.

Загальна оцінка кваліфікаційної роботи повинна бути визначена оцінками за 12-ма балами (та за звичними 4-ма балами – оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно”, ”незадовільно”). Не допускається використовувати для оцінки кваліфікаційної роботи інші оцінки і формулювання.

Відгук підписує керівник кваліфікаційної роботи; при цьому треба вказати вчений ступінь і вчене звання керівника, дату складання відгуку, поряд з підписом чітко написати прізвище і ініціали керівника.

У разі виявлення під час нормоконтролю в кваліфікаційній роботі великої кількості грубих порушень і відхилень від установлених норм і правил, така робота не допускається до захисту. Питання про можливість переробки кваліфікаційної роботи і допущення її до захисту у поточному навчальному році або перенесення захисту до наступного навчального року вирішується на засіданні випускаючої кафедри за участю керівника роботи, консультантів розділів, в яких були виявлені грубі порушення і відхилення, та студента – автора роботи. Рішення кафедри затверджує проректор з навчальної роботи.

Після перевірки відповідальним за нормоконтроль, завідувач кафедри у присутності студента переглядає пояснювальну записку і графічну частину кваліфікаційної роботи. На підставі ознайомлення з роботою і бесіди з автором завідувач кафедри вирішує питання про допущення студента до захисту. Кваліфікаційну роботу, що виконано на низькому рівні або несамостійно, завідувач кафедри до захисту не допускає. Питання про таку роботу розглядається на засіданні кафедри за участю керівника дипломного проектування.

До захисту випускних кваліфікаційних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану і програм навчання відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР).

До ДЕК перед початком захисту роботи подаються такі документи:

– довідка декана факультету про виконання студентом навчального плану і одержаних ним оцінках з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт та виробничої практики;

– розрахунково-пояснювальна записка і графічний матеріал з усіма необхідними підписами;

– відгук керівника кваліфікаційної роботи за встановленою формою.

До ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної кваліфікаційної роботи: надруковані статті за темою роботи, документи, які вказують на практичне використання роботи тощо.

Захист кваліфікаційних робіт проводиться на засіданні ДЕК за участю не менше половини його складу. При захисті дозволяється бути присутніми всім бажаючим. На початку кожного захисту оголошують дані про успішність студента за час навчання в академії. Для викладення змісту роботи студентові надають не більше 15 хвилин, протягом яких він повинен сформулювати мету і завдання кваліфікаційної роботи, шляхи рішення поставлених завдань, одержані результати, висновки та рекомендації. Після закінчення доповіді члени ДЕК, а також присутні задають випускнику питання, що відносяться до теми роботи.

Тривалість захисту однієї кваліфікаційної роботи складає до 45 хвилин. Після відповідей на питання зачитують відгук керівника щодо роботи. Випускник відповідає на зауваження керівника.

Результати захисту випускної кваліфікаційної роботи визначають оцінками за 12-ма та 4-ма балами (“відмінно”, “добре”, “задовільно” і “незадовільно”).

При визначенні оцінки кваліфікаційної роботи береться до уваги рівень теоретичної і практичної підготовки студента, вміння доповісти матеріали роботи та відповіді на запитання.

Результати захисту оголошують того ж дня, після оформлення протоколів засідань ДЕК.

Студентові, який захистив випускну кваліфікаційну роботу, рішенням ДЕК надається кваліфікація згідно з одержаною спеціальністю (напрямом) і видається диплом встановленого зразка.

Рішення про оцінку захищеної роботи, а також про присвоєння кваліфікації фахівця відповідного ОКР і видачу диплома з відзнакою приймається ДЕК на закритому засіданні відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів «за» і «проти» голос голови є вирішальним. ДЕК може приймати рішення про рекомендації випускника на наукову роботу і до аспірантури. Всі засідання ДЕК протоколюють у книжці протоколів. До протоколів вносять оцінки дипломних робіт, а також записують основні питання, які було задано, особливі думки і т. ін. У ньому також вказують надану кваліфікацію, рішення про те, який диплом видати після закінчення академії (з відзнакою або звичайний). Протоколи підписують голова і члени ДЕК, які брали участь у засіданні.

Після захисту усі матеріали з випускної роботи: розрахунково–пояснювальна записка, графічна частина разом з відгуком (рецензією) і оцінним листом передаються для зберігання до кабінету дипломного проектування, де реєструються у спеціальному журналі. У кабінеті дипломного проектування ведеться картотека випускних кваліфікаційних робіт згідно з напрямом підготовки (спеціальністю).

СТРУКТУРА ТА ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Орієнтовні зміст та обсяг елементів кваліфікаційної роботи наведено у Додатку Г.

Пояснювальну записку умовно поділяють на:

– вступну частину;

– основну частину;

– додатки (при необхідності).

Вступна частина містить такі структурні елементи:

– титульний аркуш (Додаток Д);

– завдання на дипломну роботу або випускну роботу магістра;

– відомість роботи (Додаток Ж);

– реферат;

– зміст.

Реферат призначений для ознайомлення з кваліфікаційною роботою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють отримати загальне враження про роботу в цілому і прийняти рішення про доцільність ознайомлення зі змістом роботи.

Реферат повинен містити:

- відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел інформації;

- текст реферату;

- перелік ключових слів.

Текст реферату повинен містити:

- об’єкт дослідження;

- предмет дослідження;

- основні результати роботи та їх новизну;

- рекомендації щодо вдосконалення об’єкта дослідження.

Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. Тобто, предмет дослідження є частиною об’єкта.

Об’єкт дослідження – процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Обов’язково об’єктом дослідження повинна бути складова інтелектуальної власності.

Предмет дослідження – це конкретна частина об’єкта дослідження, що міститься в межах об’єкта. Саме на предмет дослідження спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає мету дослідження, яка зазначається на титульному аркуші, та назву роботи.

Наприклад, об’єкт дослідження – правова охорона результатів науково-технічної діяльності. Предмет дослідження – правова охорона винаходів.

Об’єкт дослідження не повинен бути занадто об'ємним (наприклад, "правова охорона об’єктів інтелектуальної власності"). Він повинен мати безпосереднє відношення до предмета дослідження.

Метою повинна бути не дія, а конкретний результат, наприклад: "Удосконалення закону України …", "Розроблення рекомендацій щодо подання заявки на …", "Розроблення методики щодо визначення вартості прав на торговельну марку" тощо. Мета дослідження повинна бути сформульована настільки чітко, щоб досягнення цієї мети можна було б перевірити за конкретними результатами роботи (проект закону, рекомендації, методика тощо).

Ключові слова (5-15 слів або словосполучень), що є визначальними для розкриття суті кваліфікаційної роботи, розміщують після тексту реферату, друкують великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Реферат обсягом не більше 500 слів бажано розмістити на одній сторінці.

Приклад складання реферату на випускну магістерську роботу наведено в Додатку К.

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів пояснювальної записки; висновки; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок відповідного матеріалу.

Основна частина містить такі структурні елементи:

– вступ;

– аналітична частина;

– практична частина;

– висновки.

Вступ розташовують на окремій сторінці. У вступі викладають:

– оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи при цьому практично розв’язані завдання, вади знань, що існують в даній галузі, та провідних фахівців даної галузі;

– світові тенденції розв’язання поставлених задач;

– актуальність даної роботи та підставу для її виконання;

– галузь застосування дослідження;

– взаємозв’язок з іншими роботами;

– мету роботи;

– послідовність завдань, необхідних для досягнення поставленої мети.

Проблема, що повністю або частково вирішується у кваліфікаційній роботі, повинна бути актуальною, тобто такою, без вирішення якої неможливий подальший ефективний розвиток конкретного підприємства/галузі, державної системи правової охорони інтелектуальної власності або України в цілому. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими рішеннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити сутність проблеми або наукового завдання. Бажано також, щоб вироблений напрямок дослідження був пов'язаний з підприємством/галуззю, на прикладі якого здійснюється дослідження.

Завдання повинні бути необхідними і достатніми для досягнення поставленої мети. Тобто не слід ставити надмірних завдань, що не мають безпосереднього відношення до поставленої мети. І в той же час, не повинні бути упущені завдання, без виконання яких унеможливлюється досягнення мети. Наприклад, метою досліджень є розроблення методики оцінки розміру шкоди, завданої неправомірним використанням прав інтелектуальної власності. Тоді завданнями дослідження можуть бути такі:

– збір з доступних джерел інформації відомостей, що стосуються визначення розміру завданої шкоди;

– аналіз джерел інформації та її реалізації;

– розроблення методики оцінки розміру завданої шкоди.

Основна частина

Основна частина кваліфікаційної роботи складається з 2 розділів та 4 підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Бажано в кінці кожного розділу сформулювати висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дасть змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У першому розділі подають аналіз літератури за темою і вибір напрямів дослідження. Студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки, порівнює вітчизняний та зарубіжний досвід за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, він повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми.

У другому підрозділі аналітичної частини слід навести результати аналізу діючої нормативно-правової бази у сфері інтелектуальної власності. При цьому студент повинен приділити увагу не тільки правовому забезпеченню охорони та захисту об’єкта дослідження, а й законодавчим актам, що регулюють питання введення в господарський обіг об’єктів інтелектуальної власності, їх оцінки та комерціалізації. Бажано висвітлити також аспекти щодо організації інноваційної діяльності, трансферу технологій тощо.

Загальний обсяг першого розділу не повинен перевищувати 35% обсягу основної частини кваліфікаційної роботи. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

У другому розділі доцільно надати загальну характеристику підприємства/галузі/сфери діяльності (напрями діяльності, економічні показники діяльності, організаційна система управління тощо), що є об’єктом дослідження; визначити місце і роль інтелектуальної власності в досягненні результатів діяльності підприємства в ринкових умовах господарювання; представити систему управління інтелектуальною власністю; описати існуючі умови щодо вирішення проблеми дослідження.

У другому підрозділі практичної частини з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми, наприклад:

– виявлення властивостей та взаємозв’язків щодо предмета дослідження;

– застосування методик оцінки прав інтелектуальної власності;

– аналіз прикладів комерціалізації ОПІВ;

– розробка моделей щодо вирішення завдань дослідження.

Наприкінці практичної частини студент повинен надати вичерпні та чіткі рекомендації щодо можливості впровадження досягнутих результатів на підприємстві/галузі для забезпечення сформульованої мети дослідження. Текст рекомендацій може поділятись на пункти. Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверджені звітною роботою. В рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають необхідними, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження. Рекомендації обов’язково повинні бути адресними, тобто розрахованими на їх виконання конкретними юридичними чи фізичними особами.

За рішенням кафедри практична частина деяких кваліфікаційних робіт може містити рекомендації щодо соціально-екологічних аспектів творчої діяльності колективу.

Загальний обсяг другого розділу становить приблизно 65% обсягу основної частини кваліфікаційної роботи.

Кваліфікаційна робота обов’язково має бути завершена заключною частиною, що становить собою найбільш важливі конкретні і обмірковані висновки, до яких приходить студент на основі проведеного дослідження і аналізу розглянутих ним прикладів. Мета висновків – у максимально стислому вигляді відобразити суть і цінність власних досліджень, дати їм оцінку з урахуванням світових тенденцій і підходів щодо вирішення поставленої задачі, показати наукову, практичну і соціально-економічну значущість роботи. Висновки повинні посилатися на результати дослідження, які студент наводить наприкінці кожної частини.

Висновки вміщують безпосередньо після викладення опису розробки, починаючи з нової сторінки. Висновки складаються з декількох пунктів (5-9), об’ємом 1-2 сторінки.

Висновки повинні бути:

- короткими (ідеал: один висновок – одне речення);

- новими (тобто такими, що до написання кваліфікаційної роботи були невідомими);

- конкретними та коректними (наприклад, "Ст. 176 Кримінального кодексу України викласти у такій редакції …". Не повинно бути висновків типу "Необхідно вдосконалити законодавство України в сфері інтелектуальної власності" або "Підвищити відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності");

- обґрунтованими (тобто логічно випливати із тексту роботи).

Необхідно пам’ятати, що висновки є основним результатом кваліфікаційної роботи.

Після висновків, у кінці тексту пояснювальної записки, починаючи з нової сторінки, наводять перелік посилань.

Бібліографічні описи з переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Після висновків наводять додатки. У додатках вміщують матеріал, який:

– є необхідним для повноти пояснювальної записки, але включення його до основної частини може змінити упорядковане й логічне уявлення про роботу;

– не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг або способи відтворення;

– може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі.

У додатки можуть бути включені:

– додаткові ілюстрації або таблиці;

– матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини;

– додатковий перелік джерел, на які не було посилань у пояснювальній записці, але які можуть викликати інтерес;

– звіт про патентні дослідження, якщо вони передбачені в роботі.

Дата добавления: 2015-10-24