Читайте также:
|
|
Потік вектора напруженості електричного поля через будь-яку замкнену поверхню в однорідному та
ізотропному середовищі дорівнює відношенню заряду, що знаходиться всередині цієї поверхні,
до діелектричної проникності середовища. Це формулювання теореми Гаусса. Слід зазначити, що:
1) теорема справедлива для однорідного та ізотропного середовища, що дозволило під час доведення
формули винести є за знак інтеграла; 2) незважаючи на те, що теорему доведено для точкових зарядів,
вона дійсна для будь-яких зарядів, оскільки останні можна подати сукупністю точкових (за принципом
накладання); 3) теорема дійсна для будь-якої замкненої поверхні; 4) під час визначення потоку
враховуються лише внутрішні заряди (зовнішні заряди не враховуються). Використання теореми
Гаусса дозволяє визначити напруженість електричного поля деяких полів та виявити їхні особливості.
1.6 Електричний потенціал. Різниця потенціалів
Для енергетичної характеристики поля ввели величину: =
яку назвали електричним потенціалом поля в даній його точці.Під потенціалом електричного поля
розуміють фізичну скалярну величину, що є енергетичною характеристикою взаємодії зарядів у
даній точці поля й обчислюється як лінійний інтеграл вектора напруженості поля вздовж довільного
шляху від даної точки до фіксованої: . Відповідно до визначення потенціал фіксованої
точки с нульовим: . . Останній вираз визначає
поняття різниці потенціалів між точками поля А та В. Він же дозволяє визначити одиницю
потенціалу та різниці потенціалів, яка дорівнює вольту (В). Різниця потенціалів між двома
точками поля дорівнює 1 В, якщо переміщення заряду 1 Кл між цими точками супроводжується
виконанням роботи 1 Дж.
1.7 Зв'язок між потенціалом та напруженістю електричного поля.
, . Напруженість поля чисельно дорівнює спаду
потенціалу на одиниці довжини силової лінії;похідна потенціалу в цьому напрямі найбільша
1.8 Електричний струм. Міра електричного струму
Електричний струм - це явище спрямованого руху носіїв електричних зарядів (частинок або тіл),
а також процес зміни електричного поля у просторі. Існують такі види електричного струму:
1) струм провідності - спрямований, або інакше, упорядкований рух під дією електричного поля
вільних електронів або іонів; 2) струм перенесення - існує в пустоті чи газах як рух заряджених
частинок або тіл, які не є структурними елементами середовища; 3) струм зміщення - має місце в
діелектриках у разі зміни в них електричного поля. 4) молекулярний струм - обумовлений рухом
елементарних електричних зарядів на орбітах атомів та власним обертанням, що виявляється
намагнічуванням речовини в магнітному полі. Отже, електричний струм - фізична скалярна
величина, що є кількісною характеристикою явища електричного струму. Її обчислюють як
границю відношення заряду, що переміщується через перетин провідника за будь-який
проміжок часу, до розміру цього проміжку, за умови наближення його до нуля.
1.9 стороннє електричне поле. Сумарне ел. Поле
Стороннє електричне поле. Роз'єднання зарядів у джерелах електричної енергії обумовлене
процесами перетворення різних форм руху на електричний. У теорії електричних кіл немає
потреби розглядати всю сукупність джерел енергії. Більш доцільно подавати їх узагальнено
як об'єкти, здатні створювати електричний струм за допомогою сторонніх сил. Матеріальний
фізичний процес, що відбувається в певній ділянці простору і виявляється в дії сторонніх сил
на електричний заряд, називають стороннім електричним полем. Сумарне електричне поле. У
середині джерела одночасно існують і поля взаємодії зарядів, і стороннє електричне поле. Таку
сукупність полів називають сумарним електричним полем. Стороннє та сумарне електричні поля,
як і поле взаємодії зарядів, кількісно характеризуються напруженістю: . І в сторонньому,
і в сумарному полях робота сили щодо переміщення заряду вздовж замкненого шляху є відмінною
від нуля і залежить від шляху. Тому названі поля не належать до потенціальних.
Дата добавления: 2015-10-31; просмотров: 76 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Загальна характеристика резонансних явищ | | | Сакурай: Где же? Хоть где-нибудь? |