Методичне обґрунтування

теми: «Охорона праці в галузі»

Охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності, під час виконання службових обов’язків – одне з найважливіших завдань держави. Успішне розв’язання його можливе лише за умови знання кожним працівником основ техніки безпеки та нешкідливої діяльності на робочому місці й безумовного їх дотримання. Кожен медичний працівник має обов’язково знати обережні й безпечні технологічні прийоми виконання процедур і маніпуляцій, вимоги санітарно-протиепідемічного режиму.

Мета: студенти повинні отримати відповідні сучасні знання про загальні закономірності виникнення небезпечних станів, їх властивості, людський вплив на життя і здоров’я. Сформувати необхідні вміння та навички для запобігання і ліквідації, небезпечних станів під час виконання професійних обов’язків.

Після вивчення матеріалів повинен:

Знати:

– правила безпеки на робочому місці;

Після вивчення даної теми студенти повинні вміти:

- розпізнавати види потенційної небезпеки;

- визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі чинники, що породжуються джерелами цих небезпек;

- спрогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих чинників на організм людини;

- навчитись розробляти заходи та застосувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих чинників;

- використовувати заходи спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов праці у лікувальних закладах.

ОБОВ’ЯЗКИ СЕРЕДНЬОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ

ПРИ РОБОТІ В ЛОР-КАБІНЕТІ ТА СТАЦІОНАРІ

В обов’язки середнього медичного персоналу входить активна допомога лікарю-отоларингологу при дослідженні й лікуванні хворих, а при відсутності лікаря - проведення лікувального процесу в межах своєї компетенції. При цьому середній медичний працівник старанно виконує лікарські призначення, слідкує за дотриманням хворим лікувального режиму, організовує правильне та раціональне харчування, допомагає в оформленні медичної документації. Медсестра ЛОР-кабінету поліклініки готує робоче місце оториноларинголога, стерилізує інструменти та перев’язочний матеріал, слідкує за наповненістю спиртівки та баночок з ліками на оглядовому столику, веде необхідну документацію тощо. Вона також організовує діяльність молодшого медичного персоналу, слідкує за порядком та чистотою у приміщеннях.

В екстрених випадках медична сестра повинна сама надати першу допомогу хворому ще до прибуття лікаря (наприклад, при кровотечах, порушенні дихання тощо), запобігти тяжким ускладненням і навіть врятувати життя хворому.

Велика відповідальність лягає на медичних сестер, які працюють в операційних та перев’язочних оториноларингологічних відділень. Значний обсяг досліджень та операцій, що виконуються в ЛОР-відділі, робить діяльність середнього медперсоналу складною та багатогранною. В обов’язки операційної сестри входять організація роботи операційно - перев’язочного блоку та забезпечення підготовки до проведення діагностичних обстежень і хірургічних втручань. Вона повинна готувати інструментарій, перев’язувальний та шовний матеріал, необхідні прилади, апа­рати та медикаментозні засоби, які можуть знадобитись під час операцій та маніпуляцій. Усю апаратуру операційна сестра повинна зберігати її робочому стані та регулярно перевіряти її стан при тривалому невикористанні.

Медсестра забезпечує оптимальну роботу операційної, слідкує за суворим дотриманням правил асептики та антисептики всім медичним персоналом. Вона керує санітарками, яким дає доручення та контролює їх виконання. При складних операціях та маніпуляціях операційна сестра не тільки готує весь необхідний інструментарій, але й допомагає лікарю в здійсненні діагностично-лікувального процесу. Вона може бути помічником хірурга при відсутності лікаря-асистента.

ЛОР-операційна (на відміну від звичайної хірургічної операційної) повинна бути затемненою для запобігання потраплянню прямого сонячного проміння в приміщення. Надмірне загальне освітлення порушує огляд операційного, поля, яке переважно знаходиться всередині глибоких по­рожнин та каналів. При більшості операцій на ЛОР-органах операційне поле освітлює сам оториноларинголог за допомогою лобного рефлектора відбитим від електричної лампи світлом. Лампу зазвичай встановлюють позаду та справа від голови сидячого хворого (зліва від хірурга).

На відміну від загальних хірургів, оториноларингологи порівняно рідко використовують безтіньову лампу, однак при операціях з широким операційним полем (на шиї, обличчі тощо) така лампа необхідна, що вимагає від операційної сестри забезпечення безперебійності її роботи.

Велика кількість операцій в ЛОР-практиці виконується в сидячому положенні хворого - у спеціальному операційному кріслі з підголівником. Біля крісла встановлюють стілець, на який сідає оториноларинголог. Висоту стільця регулюють залежно від потреб оперуючого.

Втручання на вусі, гортані та навколоносових пазухах звичайно виконують у лежачому положенні хворого на операційному столі. Операційна сестра повинна вміти змінювати форму та положення частин стола залежно від ситуації та слідкувати за тим, щоб операційний стіл був постійно справним.

Серед пристроїв, які найчастіше застосовують в ЛОР-перев’язочній чи операційній, слід назвати: електровідсмоктувач, діатермо- чи електрокоагулятор, операційний мікроскоп, ультразвуковий дезінтегратор, електрична бормашина тощо. Операційна медсестра повинна постійно слідкувати за справністю та станом всіх частин цих приладів: джерел струму або світла, світловодів, з’єднувальних дротів, трубок, шлангів тощо.

З розвитком медичної техніки значно розширюється матеріальна база медичних установ, вона поповнюється коштовним медичним обладнанням. Забезпечення вмілого використання та безпечної експлуатації такої апаратури входить в обов’язки операційної чи перев’язочної медичної сестри.

У зв'язку з широким застосуванням в операційній, перев’язочній та палатах різноманітних електричних приладів, кожний апарат обов’язково повинен бути надійно заземлений, щоб запобігти ураженню електричним струмом медичного персоналу та пацієнтів.

В операційній повинні бути постійно готовими набори інструментів, приладів та перев’язувального матеріалу для надання термінової допомоги при ядусі, кровотечах з ЛОР-органів та при клінічній смерті. Операційна сестра зобов’язана постійно утримувати ці набори в стерильному стані та повній комплектації.

Напередодні операційного дня сестра повинна перевірити справність та готовність до роботи апаратури, яка знадобиться в операційній, відібрати всі потрібні для операції інструменти, перевірити наявність достатньої кількості стерильного перев’язувального та шовного матеріалу, стерильних розчинів та медикаментозних засобів.

Операційна чи перев’язочна сестра повинна бути добре обізнана з назвою, функціональним призначенням та будовою інструментів і приладів, знати основні принципи їх роботи та при необхідності вміти усунути дрібні несправності. Знання принципів та етапів операцій на ЛОР- органах, можливостей та призначення апаратури і інструментарію дозволить операційній сестрі забезпечити безперебійний та спокійний перебіг операцій та хороший результат лікування.

НЕБЕЗПЕКА ЗАРАЖЕННЯ ПАЦІЄНТІВ ЧЕРЕЗ КРОВ ПОРАНЕНИХ

МЕДПРАЦІВНИКІВ

Найчастіше контакт пацієнтів із кров'ю медпрацівників відбувається в процесі накладання швів, коли палець хірурга спрямовує голку глибоко в порожнини, або коли пальці медпрацівника і голка або гострий інструмент одночасно перебувають в обмеженому анатомічному просторі, або за недостатньої видимості операційного поля. За цих умов підвищується ризикпоранення медпрацівника інструментом, унаслідок якого його кров може потрапити в тканини пацієнта.

ЗАГАЛЬНІ ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ

Робота щодо зменшення частоти поранень гострими інструментами та аналіз таких ушкоджень, а також інших контактів а кров'ю проводяться в чотирьох напрямах:

1. Модифікація інструментів з метою зменшення ризику поранення під час їх використання.

2. Використання бар'єрних матеріалів для зменшення контактів з кров'ю пацієнтів.

3. Інформування персоналу про характер ризику та рекомендації щодо безпечніших методів роботи.

4. Дотримання заходів запобігання зараженням через кров, обов'язкова вакцинація проти гепатиту В медичних працівників, які мають контакти з кров'ю.

УЗАГАЛЬНЕНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ РОБОТИ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР

· мити руки до і після контакту з пацієнтом;

· ставитися до крові та виділень пацієнта як до потенційно інфікованих і працювати з ними лише в рукавичках; вважати всю білизну, забруднену кров'ю або різними виділеннями, як потенційно інфіковану;

· якщо цілість шкірних покривів порушена, перед початком маніпуляції їх слід закрити лейкопластиром або змазати клеєм БФ;

· необхідно суворо дотримуватися правил знімання рукавичок та миття рук;

· відкриваючи флакони з медикаментами, кров'ю та її компонентами, а також ампули із сироваткою необхідно, уникати проколів, порізів рукавичок та рук;

· не можна повторно використовувати одноразовий інструментарій;

· не можна використовувати інструментарій багаторазового використання, який не пройшов усього циклу передстерелізаційного очищення, тест-контролю на приховану кров і стерильність;

· на робочих місцях повинні бути ємкості з кришками для використаних шприців, голок, рукавичок, ватно-марлевого матеріалу (на кожній ємкості має бути чітке маркування).

· до закінчення експозиції в дезінфекційному розчині категорично забороняється проводити розбирання медичних інструментів;

· не можна зберігати інфікований матеріал із кров^’ю та її компонентами у відкритих ємкостях без дез. засобів;

· транспортування біологічних рідин слід здійснювати в закритих контейнерах, які після здавання біоматеріалу в лабораторію підлягають дезінфекції, а бланки направлень відправляти окремо в поліетиленовому пакеті.

Дотримуйтесь перелічених вище профілактичних заходів щодня, виконуючи будь-які дії з кожним пацієнтом.

Заходи у разі поранень, контактів з кров'ю та іншими біологічними матеріалами

Якщо контакт із кров'ю, іншими біологічними рідинами або матеріалами супроводжується порушенням цілості шкіри (уколом, порізом), потерпілий повинен:

§ зняти рукавички робочою поверхнею всередину;

§ видавити кров з рани;

§ ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів або антисептиків (70 % розчином етилового спирту, 5 % настоянкою йоду, 3 % розчином пероксиду водню);

§ ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім обробити їх 70 % розчином етилового спирту;

§ на рану накласти пластир, надіти напальчник;

§ за необхідності продовження роботи надягнути нові гумові рукавички.

У разі потрапляння біоматеріалу на слизові оболонки:

§ ротової порожнини — прополоскати її 70 % розчином етилового спирту;

§ порожнини носа — закапати ЗО % розчином альбуциду;

§ очей — промити водою (чистими руками), закапати ЗО % розчином альбуциду. Для оброблення носа й очей можна використовувати 0,05 % розчин калію перманганату.

У разі потрапляння біоматеріалу на халат, одяг:

· одяг зняти й занурити в один із дезінфекційних розчинів;

· шкіру рук та інших ділянок тіла в разі їх забруднення через одяг протерти 70 % розчином етилового спирту, потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;

· забруднене взуття двічі протерти серветкою, змоченою в розчині одного з дезінфекційних засобів.

Поверхні робочих столів наприкінці кожного робочого дня, а в разі забруднення кров'ю — слід негайно обробити дезінфекційним розчином. Усі види використаних піпеток, пробірок, предметних скелець, гумових груш мають бути знезаражені в ємкостях із дезінфекційним розчином, а потім підлягають передстерилізаційному очищенні і стерилізації згідно з галузевим стандартом 42-21-2-85.

Медичні працівники, які за своєю професійною діяльністю мають контакт із кров'ю та її компонентами, підлягають обстеженню на наявність хронічного вірусного гепатиту В під час прийому на роботу, а потім — не рідше ніж один раз на рік. За наявності даного вірусу проводиться поглиблене клініко-лабораторне обстеження лікарем-інфекціоністом.

Тимчасово від роботи усуваються хірурги, урологи, гінекологи, стоматологи, операційні та процедурні медичні сестри, які мають порушення цілості шкірних покривів рук.

Якщо хворобу не встановлено, то медичні сестри повинні знати, пацієнти яких категорій можуть бути носіями вірусу. До них належать:

· пацієнти із недіагностованою жовтухою або захворюванням печінки;

· наркомани;

· повії;

· чоловіки - гомосексуаліста;

· особи з великим татуюванням;

· особи із синдромом Дауна;

· особи, які недавно прибули із тропічних і субтропічних країн;

· пацієнти із гемофілією і не обстежені пацієнти після переливання крові;

· пацієнти із захворюваннями нирок.

ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ ІНФЕКЦІЇ

Оцінка ризику повинна враховувати всі можливі способи передавання інфекції: через колоті рани від зараженої голки; зараження за допомогою гострих інструментів у разі пошкодження шкіри; унаслідок укусів комах.

Діяльність щодо зниження ризику включає такі профілактичні заходи:

· безпечна і відповідно висока якість практичної роботи;

· дотримання універсальних запобіжних заходів;

· використання відповідного обладнання для особистого захисту;

· активна вакцинація осіб, схильних до ризику;

· обстеження і ліквідація наслідків факторів ризику.

Такі теми вводяться у відповідні програми навчання, яке слід проводите регулярно і постійно вдосконалювати. Програми заходів щодо зниження ризику потрібно всебічно оцінювати і контролювати в подальшому.

ДОТРИМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО РЕЖИМУ РОБОТИ

Першим обов'язком працівників, що зазнають ризику, повинно бути забезпечення власної безпеки за допомогою використання непромокальних пов'язок, які накладають на місця порізів, саден, або на ділянках, уражених екземою тощо. Медпрацівники з обширними ушкодженнями на руках повинні пройти індивідуальну оцінку, перш ніж брати участь у процедурах. Усі працівники, що зазнають ризику, повинні дотримуватись правил лікарні з питань використання захисного одягу. Потрібно чітко виконувати правила передавання гострих інструментів в операційних. Голки під час передавання мають завжди бути в голкотримачах, а не в руці, а гостроту леза ніколи не слід перевіряти, доторкаючись до нього рукою.

ЗАХОДИ ПЕРЕСТОРОГИ ПІД ЧАС НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПАЦІЄНТАМИ ТА РОБОТИ З БІОМАТЕРІАЛОМ

Мед представники повинні дотримуватися заходів перестороги під час проведення маніпуляцій з ріжучими та колючими інструментами (голками, скальпелями, ножицями тощо). Для уникнення поранень після використання шприца голку не знімають до дезінфекції. В окремій промаркованій ємкості необхідно промити шприц і голку декілька разів за допомогою поршня 3% розчином хлораміну. У другій промаркірованій ємкості слід заповнити голку і шприц 3% розчином хлораміну і, не знімаючи голку та не вий маючи поршень, залишити у даній ємкості використаний шприц і голку на 60 хв. Потім голку промивають водою, відламують металеву частину від муфти і відкладають у утильсировину. Шприци після дезінфекції розбирають, промивають проточною водою і здають в утильсировину.

Бригади швидкої та невідкладної допомоги для використаних шприців повинні мати ємкості з матеріалу, який не проколюється.

Щоб уникнути предметів із відбитими краями для збору крові та інших біорідин. Усі маніпуляції з кров'ю і сироватками в лабораторіях повинні виконуватися за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів.

Будь - які ємкості з кров'ю, іншими біологічними рідинами, тканинами, шматочками органів тощо повинні відразу на місці забору щільно закриватися гумовими або пластмасовими корками.

У лікувальних закладах з метою запобігання зараженню в разі випадкового витікання рідини кров та інші біоматеріали повинні транспортуватися в штативах, покладених у контейнери, бікси або панелі, на дно яких укладається чотиришарова суха серветка.

Транспортування проб крові та інших біоматеріалів із лікувальних закладів до лабораторій, які знаходять за межами цих закладів, повинно здійснюватися тільки в контейнерах (біксах, пеналах), що виключає випадкове або навмисне відкриття кришок під час їх перевезення. Замок, пломби, місця з'єднань на контейнері слід заклеїти лейкопластиром.

Не допускається вкладання бланків - направлень або іншої документації в контейнер чи бікс. Супровідну документацію необхідно вкладати окремо в поліетиленовий пакет.

Дата добавления: 2015-07-08