Вибір системи конструювання та її обґрунтування.

Існує декілька систем конструювання - ЦОТЛШ, ЦНИИШП та ЄМКО(СЕВ) та багато інших методик.

Розроблена лабораторією конструювання одягу ЦНИИШП під загальним керівництвом І. А. Тер-Овакімяна „Єдина методика конструювання одягу" базувалась на даних антропології та розрахунково-графічній системі конструювання. В основу розмірних характеристик контурів фігури були положенні виміри типових фігур, тобто „Єдина методика конструювання" (ЄМК) мала серйозні переваги перед раніш існувавшими методиками в тому, що вона базувалася на визначених типах фігур, прийнятих при конструюванні одягу масового виробництва. Будучи основаною на антропологічних даних о типових фігурах та інженерних методах конструювання одягу, вона давала можливість конструктору будувати виріб та видозмінювати за своїм бажанням будь-який вузол конструкції. Таким чином, методика взамін рішення приватних задач давала універсальний спосіб побудови креслення виробів незалежно від змін моди та варіацій моделі.

Розрахункові формули, пропонуеться в методиці ЦНИИШП, явились результатом аналізу та математичної обробки антропологічних матеріалів та експериментальних даних лабораторії конструювання битового одягу ЦНИИШП. Тому метод, покладений в основу єдиної методики, названо розрахунково-аналітичним. Згідно цього метода будуються геометричні та графічні розгортки згладжених контурів фігури людини з відповідними прибавками на вільне облягання та декоративне оформлення за натуральним обмірам фігури при повному відмовленні від пропорційних розрахунків.

Уніфікація методики конструювання одягу дозволяє створювати різноманітні варіанти моделей на базі єдиних основ. Одним із важливих запитань, розгляне них в методиці, являється конструювання плечових виробів без формування, за допомогою ВТО, що являється важливим кроком до розробки технологічних конструкцій.

В даній методиці конструювання використовується розрахунково-аналітичний метод, згідно якого креслення конструкції будують шляхом геометричних та графічних розгорток згладжених контурів фігури людини, вузли конструкції будують за вимірами відповідної ділянки фігури з необхідними прибавками на вільне облягання. Особливістю методики являється максимальне використання розмірних ознак типових фігур та мінімальне застосування розрахункових формул, в яких використовуються виміри фігури та прибавки.

Нова розмірна типологія дала додатковий антропометричний матеріал, іншу типізацію фігур, внесла корективи в виміри фігур, які мались раніше, що викликало змінення параметрів багатьох розрахункових формул ЄМК, зв'язаних з цими вимірами. Введення додаткових нових розмірних ознак дало можливість зменшити кількість розрахунків в методиці та змінити, спростити формули для розрахунків довжини пройми, ширини пройми, висоти рукава.

Методика конструювання ЦНИИШП переслідує мету максимального скорочення примусового формування тканини за допомогою ВТО, рішення форми виробу конструктивним шляхом, що дозволяє підвищити якість виробу за рахунок виникнення затрат приданої виробу форми в процесі експлуатації із-за релаксації тканини, скоротити трудомісткість обробки за рахунок виключення операції внутрішнього процесу ВТО.

ЄМКО (СЕВ) являється універсальною методикою, так як вона може бути використана в якості вихідної бази для розробки конструкцій одягу різноманітного покрою та призначення, із різноманітних матеріалів для використання в умовах масового виробництва.

В основу методики закладено єдиний метод побудови конструкції чоловічого, жіночого, дитячого одягу, використані єдині системи розмірних ознак, класифікація одягу з точки зору конструкції, термінологія, символіка та цифрове визначення конструктивних крапок, система та класифікація прибавок, структура формул та послідовність побудови конструкцій одягу, конструкторська документація та єдині правила технічного креслення, основи конструкцій одягу та базові конструкції, єдині для основних видів одягу принципи градації деталей одягу.

Розроблена методика перспективна, так як створює передумови для типізації, уніфікації та стандартизації деталей одягу; широкого застосування обчислювальної техніки на етапі проектування; впровадження нової техніки, технології та організації підприємства; для повного використання обладнання автоматичної та напівавтоматичної дії; більш широкої міжнародної інтеграції та спеціалізації виробництва.

Реалізація розроблених матеріалів дозволить підвищити науково-технічний півень робіт, вдосконалити технічну базу на етапі проектування одягу, підвищити якість одягу, скоротити трудові та матеріальні затрати за рахунок впровадження базових уніфікованих конструкцій одягу, вдосконалити форми конструкторської документації, прискорити впровадження передового досвіду та науково-технічних досягнень шляхом взаємного обміну конструкторською документацією між підприємствами.

Але методика конструювання ЦОТЛШ - є найбільш точною, продуктивною, легкою, універсальною. За допомогою саме цієї методики конструктор будує виріб та видозмінює за своїм бажанням будь-який вузол конструкції без зайвих витрат часу. Уніфікація системи ЦОТЛШ дозволяє створювати різноманітні варіанти моделей на базі єдиних основ. Вона максимально скорочує примусове формування тканини за допомогою ВТО, підвищує якість виробу, скорочує трудомісткість роботи. Особливістю цієї методики являється максимальне використання розмірних ознак типових фігур та мінімальне застосування розрахункових формул, в яких використовуються виміри фігури та прибавки. Тому саме методика конструювання ЦОТЛШ використовується в дипломному проекті.

Дата добавления: 2015-07-08