Читайте также:
|
Важливою складовою військового господарства є ротне господарство – кінцева ланка військового господарства взагалі, та забезпеченні матеріальними засобами зокрема. Воно призначено для:
- забезпечення бойової підготовки, служби військ та виховної роботи;
задоволення матеріально-побутових та культурних потреб особового складу роти.
Для цього за ротою закріплюється приміщення згідно зі Статутом внутрішньої служби ЗС України.
Основні завдання ротного господарства:
- підтримання у постійній бойовій готовності озброєння, бойової техніки та автотранспорту;
- вчасне отримання та видача особовому складу роти належних матеріальних засобів та коштів;
- створення нормальних побутових умов, що сприяють успішному проведенню бойової підготовки особового складу роти;
- правильне використання, збереження, економне витрачання призначених коштів, а також казарменого інвентарю та навчальних посібників.
Крім того, ротне господарство повинно бути спрямовано на створення умов, що забезпечують зразковий внутрішній порядок, зберігання, правильне утримання та використання озброєння, бойової техніки, транспорту і майна, що є у роті, а також підтримання охайного зовнішнього вигляду військовослужбовців.
Організує, керує та несе відповідальність за стан ротного господарства командир роти. Помічниками та виконавцями завдань ротного господарства є командири взводів та старшина роти.
Посадові особи з питань ведення ротного господарства виконують свої обов’язки відповідно до статей 111-122 Статуту внутрішньої служби ЗС України, та вони повинні:
- знати діючі накази, положення, настанови, керівництва та інструкції щодо ведення ротного господарства;
- знати норми постачання матеріальних засобів та порядок забезпечення ними особового складу;
- здійснювати контроль за правильним використанням та витрачанням матеріальних засобів;
- проводити перевірки наявності та якісного стану матеріальних засобів у визначенні строки / командир роти – щомісяця/,
- підтримувати порядок у відведених під розквартирування та для навчальної мети приміщеннях і на закріпленої за ротою території;
- доповідати по команді про усі виявленні у ротному господарстві недоліки, які не можуть бути усунуті власними силами:
- організовувати та забезпечувати протипожежні заходи в приміщеннях, які займає рота.
Утримання та експлуатація закріплених за ротою приміщень та спеціального обладнання повинно забезпечити:
- нормальні побутові та санітарно-гігієнічні умови для особового складу;
- пожежну та екологічну безпеку особового складу;
- економні витрати пального, палива, електроенергії та води.
Для народознавчої світлиці виділяється найбільш затишне, світле приміщення, яке спроможне вмістити особовий склад підрозділу при проведенні культурно-виховних заходів, вона обладнується необхідною кількістю стволів та стільців, крім того в ній повинні бути настільні ігри, музичні інструменти, газети, журнали, посібники, телевізор, стенди розміщення наочної агітації.
Для канцелярії роти виділяється кімната, яка повинна забезпечити командиру роти проведення службових нарад та інструкторсько-методичних занять з офіцерами роти.
Для зберігання майна роти та особових речей військовослужбовців виділяється окрема кімната, яка обладнується шафами, полицями та вішалками для розміщення на плечиках предметів обмундирування. Отримання та видачу майна здійснює старшина роти згідно порядку, який встановив командир роти. Кімната замикається та опечатується старшиною роти та здається під охорону черговому роти.
У кімнаті (місці) для паління та чищення взуття повинні бути встановлені урни з водою для недопалків, підставки для чищення взуття, взуттєвий крем та щітки.
У кімнаті побутового обслуговування обладнаються місця:
- для ремонту обмундирування;
- для прасування речового майна;
- для гоління;
- для швеця;
- для перукаря.
Для незначного ремонту взуття та обмундирування в роті із числа її солдатів призначаються нештатні кравці, шевці та перукар, які забезпечуються необхідним матеріалом та інструментом для роботи.
Обладнання сушарні і розміщення в ній майна повинні відповіді правилам пожежної безпеки. Температура в ній не повинна бути більш при сушінні:
- взуття - + 40О С
- шерстяних та хутряних виробів - + 60О С
- бавовняного обмундирування - + 110О С.
Просушування одягу, взуття, майна організує старшина роти.
Кожен солдат та сержант служби відповідно з нормою постачання отримує обмундирування та взуття двічі на рік (у жовтні та квітні). Перша видача майна здійснюється з прибуттям його до військової частини та зарахуванні у списки частини. Наступна видача проводиться після закінчення строків носіння речей. Крім того вони також забезпечуються рушниками для витирання ніг, тапочками для користування у казармі та при ліжковими килимками. Рушники для ніг видаються з числа тих, які вислужили строк як натільні, але ще придатні у якості рушника для ніг. На цих рушниках повинно ставитися тавро „Н” розміром 20 х 25 мм. При ліжкові килимки виготовляються зі списаних ковдр розмірами 50 х 30 мм.
Військовослужбовцям строкової служби видаються постільні речі: подушка, верхня наволочка для подушки, два простирадла, матрац, ковдра, рушник для обличчя, рушник для миття у лазні з тавром „Л”.
У спальному приміщенні постелі повинні бути акуратно та однаково застелені:
- край верхнього простирадла заправляється під матрац;
- верхнє простирадло складується удвоє по довжині та настилається на нижнє і завертається під матрац у головах;
- ковдра застеляється з підгортанням під матрац з трьох боків. Для попередження пошкодження матраца – на металеву сітку прив’язується постилка з тканини.
Ковдри повинні бути одного кольору, на нижньому кожному кутку нашивається трикутник з білої тканини, на якому на складі частини наносять тавро: місяць, рік видачі, номер військової частини.
Подушки підбиваються та кладуться з розправленими кутами. Рушники для обличчя складуються удвоє по довжині та вішаються на спинку ліжка в головах, а рушники для ніг – на нижню поперечину ліжка у ногах і підгортаються під матрац.
Тапочки зберігаються під ліжком в ногах, прикра ватний килимок вдень знаходиться під ліжком у скрученому стані на металевих гачках, прикріплених до сітки ліжка у ногах.
У роті повинен бути підмінний фонд з числа придатних для носіння обмундирування та взуття в кількості 5-7 комплектів, які вислужили встановленні строки носіння, з тавром „ПФ”.
Отримує зі складу, видає особовому складу та веде облік майна старшина роти. Предмети одягу тавруються:
- тавро з позначенням строку видачі ставлять на складі речового майна:
- тавро з позначення номеру військового квітка старшина роти ставить після припасування одягу та видачі особовому складу.
Перед здаванням обмундирування у кімнату зберігання, воно приводиться до ладу, вичищається від бруду і пилу, прасується, взуття вичищається та намащується.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ У ПІДРОЗДІЛІ.
2.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ.
Статут внутрішньої служби вимагає від командирів щоб вони повинні завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності”. (5ст. 59).
Основними завданнями обліку особового складу є:
- документальне відображення дійсної військової служби офіцерами, сержантами та солдатами;
- забезпечення командирів і начальників необхідними довідковими даними на військовослужбовців для прийняття обґрунтованого рішення про їхнє службове використання;
- забезпечення командирів і начальників усіх степенів даними про штатну і списочну чисельність особового складу військових частин та підрозділів для прийняття рішення щодо їх комплектування;
- збір довідкового матеріалу з питань проходження служби особовим складом та розшуку військовослужбовців;
- повідомлення сімей та близьких родичів про загиблих і померлих військовослужбовців, про місце, час, причину загибелі або смерті, видача документів, необхідних для призначення пенсії та наданні пільг, які встановлені законодавством України.
Основні вимоги щодо ведення обліку:
- вестись постійно, у будь-яких умовах обстановки та діяльності частин і підрозділів за встановленими формами та правилами;
- своєчасно, оперативно, вірогідно, повно та правильно відображати штатну, списочну і наявну чисельність військовослужбовців.
Облік особового складу ведеться у відповідності до вимог Настанови по обліку особового складу у ЗС України.
Облік особового складу у залежності від завдань розподіляється:
- персональний (поіменний);
- штатно-посадовий;
- кількісний (статистичний).
Персональний облік – ведеться на кожного військовослужбовця та призначений для усебічного вивчення морально-ділових, професійних та інших якостей. Він повинен відображати точні біографічні відомості, які найбільш повно розкривають здібності та схильність до певної військово-професійної діяльності.
Штатно-посадовий облік призначений для систематичного аналізу укомплектованості військової частини та підрозділів особовим складом за посадами, фахом, спеціальностями, а також для організації контролю за рухом і службовим переміщенням особового складу. Він повинен вестися у кожній військовій частині та підрозділі.
Кількісний облік ведеться з метою своєчасного отримання узагальнених даних, які характеризують кількісний та якісний склад військовослужбовців для подальшого прийняття рішення щодо комплектування військових частин та підрозділів особовим складом.
Відповідальність за організацію та ведення обліку покладається у військовій частині – на начальника штаба частини, в підрозділах – на командирів підрозділів, які повинні створити усі умови для точного, своєчасного та якісного ведення обліку та виконання вимог Настанови з обліку особового складу.
Облік особового складу у відділенні ведеться особисто командиром відділення за формою (Ф № 1а) Іменний список відділення: № з/р, посада, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження (дата), освіта, цивільна спеціальність, коли та яким РВК призваний до лав армії, склад та домашня адреса родини, сімейний стан, віросповідання, номер закріпленої зброї, відмітка про тимчасову відсутність. Розмір форми відповідає розміру військового квитка командира, та повинен знаходитися у нього.
Облік особового складу у взводі ведеться у журналі обліку бойової підготовки взводу, а також за формою (Ф № 1а). Командир взводу повинен знати військове звання, прізвище, ім’я та по батькові кожного підлеглого, число, місяць та рік народження, віросповідання, ділові якості, морально-психологічні якості, родинний стан, адресу батьків;
складати іменний список особового складу. (5. ст. 120). Поіменний список взводу, журнал обліку бойової підготовки має графи: № з/р, прізвище, ім’я та по батькові, посада, військове звання, день, місяць, рік народження, освіта та рід діяльності до призову, родинний стан, домашня адреса родини, найменування та номер закріпленої зброї та протигазу, класна кваліфікація, спортивний розряд.
Облік особового складу роти ведеться у книзі обліку особового складу роти (Форма № 1) та у іменному списку для проведення вечірньої перевірки роти. (Форма № 1 вп). Для оперативного обліку та достовірного знання чисельності особового складу командиром роти ведеться стройова записка роти, данні якої уточнюються щоденно за станом на 18.00.
Командир роти повинен вести встановлений облік особового складу роти, знати чисельність (наявність і відсутність) особового складу за списком.
Крім того він повинен:
- знати військове звання, прізвище, строк служби, посаду чи спеціальність, родинний стан, ділові якості та морально-психологічний стан кожного військовослужбовця роти (5. ст.. 112);
- вести його облік у відповідності до вимог Статуту внутрішньої служби та Настанови з обліку особового складу;
- щоденно доповідати начальнику штабу батальйону відомості щодо наявності та відсутності особового складу роти;
- щомісяця перевіряти наявність військових квитків у військовослужбовців, їх стан та своєчасність запису в них зміну облікових даних;
- періодично перевіряти знання підлеглими командирами свого особового складу за порядок ведення обліку;
- періодично бути присутнім на вечірній перевірці у роті.
2.2 ОБЛІК МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ У ПІДРОЗДІЛІ.
Облік матеріальних засобів та військового майна ведеться з метою:
- отримання даних щодо наявності, руху, вартості та якісного стану матеріальних засобів в підрозділах;
- підготовки даних щодо організації забезпечення підрозділів необхідними матеріальними засобами та майном;
- встановлення дійсного контролю за умовами отримання, зберігання, витратами матеріальних засобів та коштів;
- здійснення контролю за ефективністю та доцільністю використання та витрачання матеріальних засобів та коштів;
- підготовки поточних даних для складання облікової документації;
- підготовки необхідних даних для планування господарської діяльності підрозділів, обновлення запасів матеріальних засобів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4.08.2000 р. № 1225 затверджено Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у ЗС України. Відповідно до вимог цього положення підлягають усі матеріальні засоби та військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік повинен бути своєчасним, достовірним і точним.
При цьому військове майно непорушних запасів обліковується від іншого майна. Для забезпечення вимог збереження державної таємниці облік матеріальних засобів та майна (у подальшому майна), що має відповідний статус, здійснюється у відповідності до Закону України „Про державну таємницю”.
Кількісний облік ведеться в натуральних показниках і відповідних одиницях виміру, а вартість визначається в національній валюті України. Умови зберігання повинні забезпечувати збереження належного стану військового майна, виключати можливість пошкодження, втрати та відповідати вимогам вибухо-пожежобезпеки, а експлуатація повинна здійснюватися відповідно до вимог технічної документації заводів – виробників.
Статистичний (або кількісний) облік дає необхідні данні про наявність, рух, збереження та використання визначеного одного виду майна (боєприпасів, речового майна, пального). Цей вид обліку дозволяє мати чітке уявлення про наявність те ефективність використання матеріальних засобів та коштів по службам, а також своєчасно витребувати необхідні матеріальні засоби, майно та кошти для забезпечення військової частини на певний період часу.
Внутрішньогосподарський облік застосовується в управлінні господарською діяльністю як оперативний та оперативно-технічний облік, для забезпечення окремих заходів та виконання окремих завдань, наприклад навчань. Для забезпечення навчань здійснюються необхідні розрахунки потреби підрозділів у матеріальних засобах та коштах. Розрахунки, звіти, план-заяви виконуються відповідними службами та посадовими особами.
Бухгалтерський облік застосовується для безперервного документального відображення усієї господарської діяльності військової частини, висвітлення наявності, руху та якісного стану усіх без винятку матеріальних засобів та господарських операцій незалежно від їх розміру, належності, характеру, значності.
У залежності від призначення, характеру та ступеню наявності у них відомостей облікові документи розподіляються на групи:
- первинні документи;
- книги та картки обліку;
- документи допоміжного характеру.
У первинних документах фіксується кожна одинична господарська операція, яка пов’язана з отриманням, рухом і зміною якісного стану матеріальних засобів. До них відносяться: накладні, наряди, чекові вимоги, роздавальні відомості, акти, квитанції, атестати.
У свою чергу первинні документи можна поділити на:
мл. 1. Розподіл первинних облікових документів роти
У первинних документах фіксується кожна одинична господарська операція, яка пов’язана з отриманням, рухом і зміною якісного стану матеріальних засобів. До них відносяться: накладні, наряди, чекові вимоги, роздавальні відомості, акти, квитанції, атестати.
У свою чергу первинні документи можна поділити на:
- приходні та витратні;
- розпорядчі та виправдувальні;
- внутрішні та зовнішні.
Правильне оформлення первинних документів дозволяє здійснити контроль за законністю здійснення господарської операції. Первинні документи є підставою для проведення запису облікових даних у книгах та картах обліку.
У книгах і картах обліку відображається наявність, рух та якісний стан матеріальних засобів за певний період господарювання по підрозділам, складах та в цілому по військовій частині. Книги є документи суворої звітності, тому листи цих книг обліку пронумеровуються, прошнуровуються, скріпляються мастиковою печаткою, кількість листів засвідчується підписами відповідних посадових осіб. У кожній книзі на кожний вид матеріальних засобів та майна відводиться декілька листів, про що вказується в опису книзі (змісті). Картка обліку визначає кількісну та якісну зміну стану матеріальних засобів (категорій). Вірність запису затверджується підписом відповідальної
посадової особи, який засвідчується мастиковою печаткою військової частини або відповідної служби.
Облікові документи допоміжного характеру не відображають хід господарської операції а лише сприяють її проведенню. Наприклад: стелажні ярлики, супроводжувальні листи, доручення тощо, допомагають здійснювати контроль за обліком та рухом матеріальних засобів та майна по підрозділам, на складах та у цілому у частині.
Усі документи обліку матеріальних засобів повинні вестися розбірливо та складатися з додержанням форм та правил їх ведення.
Командир роти повинен один раз на місяць звіряти Дані ротного обліку особового складу, а також матеріальних засобів з обліковими даними військової частини.
Командир роти безпосередньо організовує облік наявності, руху та якісного (технічного) стану матеріальних засобів у роті.
Облік здійснюється за формами облікових документів:
| Найменування облікового документа | № форми |
| Роздатньо-здатня відомість на пункті бойового постачання: | 9а |
| - Донесення про наявність та рух матеріальних засобів | |
| - Книга обліку та руху матеріальних засобів підрозділу | |
| - Книга обліку матеріальних засобів, які видані у тимчасове користування | |
| - Картка обліку матеріальних засобів особистого користування | |
| - Картка некомплектності | |
| - Опис матеріальних засобів | |
| - Книга видачі зброї та боєприпасів роти |
Облік матеріальних засобів здійснюється старшиною роти у цілому за весь підрозділ у книзі обліку та руху матеріальних засобів роти (форма №26). На кожний вид матеріальних засобів та майна у книзі обліку виділяється окремий розділ, позначення номерів аркушів розділів заносять до змісту книги.
Первинні записи до книг обліку здійснюють у відповідній службі військової частини, крім того ці записи завіряються підписом начальника служби, подальші записи здійснює старшина роти (або писар роти). Матеріальні засоби, які надійшли до роти, оприходуються у той же день старшиною роти у книзі обліку. Матеріальні засобі військовослужбовцям строкової служби видаються старшиною роти у особисте користування із записом під особистий підпис у картці обліку (форма № 45). Матеріальні засоби, які видаються у тимчасове користування, записуються у відповідну книгу обліку під особистий підпис одержувача але з обліку підрозділу не списуються.
Усе майно, меблі, інвентар, обладнання ураховують у книзі обліку та руху матеріальних засобів роти (форма № 26).
При проведенні звірки даних ротного обліку з даними частини посадові особи відповідних служб перевіряють записи у книзі обліку та у випадку їх вірності роблять особистий підпис у стовпці обліку окремого виду матеріальних засобів а іноді ще и ставлять дату та завіряють мастиковою печаткою служби. У випадку розбіжності даних обліку проводиться перевірка накладних та актів та визначається причини помилок, про що робиться запис у книзі.
Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 835 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| НОРМА № 1 | | | Заступник командира _________взводу _________________________ |