Харчування в польових умовах.

Харчування особового складу організується з польових кухонь, які розгортають підрозділи, які мають певні господарчі підрозділи, наприклад, механізований батальйон має взвод постачання та 2 польові кухні, в польових умовах він розгортає батальйонний пункт харчування, до якого наказом командира частини або розпорядженням заступника командира частини з тилу могуть прикріплюватися на харчування підрозділи, які не мають своїх господарчих підрозділів та кухонь.

Батальйонний пункт харчування розгортається на чистій ділянці розмірами не менш 100 х 80 м. Гаряча їжа у польових умовах приготовляється, за можливістю, три рази на добу; при неможливості цього за умовами обстановки, їжа приготовляється та видається два рази на добу: ранком та у вечері, при цьому одночасно з видачею гарячої їжі особовому складу за рахунок добової норми видаються продукти для проміжного харчування у сухому вигляді.

Гаряча їжа доставляється старшиною роти безпосередньо на бойові порядки роти, райони зосередження з додержання заходів маскування та використовуючи умови поганої видимості. При розміщенні роти в районах зосередження поблизу батальйонного пункту харчування можна обладнувати польові їдальні, використовуючи покриття для техніки.

ХАРЧУВАННЯ ПРИ СЛІДУВАННІ ЕШЕЛОНОМ.

При перевезенні військової частини залізницею вони забезпечуються продовольством на увесь шлях слідування та розвантажувальним запасом із розрахунком на три доби, польовими кухнями, майном продовольчої служби за встановленими нормами. Як правило, в кожному ешелоні розгортається штатний пункт харчування у людському вагоні, якій приготовляє та видає гарячу їжу не менше ніж 2 рази на добу. Горяна їжа приготовляється за єдиною розкладкою продуктів, яку складає помічник начальника ешелону з постачання разом з лікарем ешелону на весь путь слідування. Готовність їжі підраховується до тривалих зупинок ешелону, про які дізнається начальник ешелону від воєнних комендантів дільниць залізниці.

Категорично забороняється використовувати рідке пальне для кухонь, тому при кухні створюється відповідний запас вугілля та дров.

На тривалих зупинках старшини підрозділів получають їжу та роздають її по вагонам, де вона розподіляється та видається особовому складу. При слідуванні ешелоном підрозділи повинні мати свої запаси харчів та води.

З прибуттям підрозділу у пункт постійної дислокації залишки харчів перевіряються комісією та здаються на склад за накладною.

Речове забезпечення – комплекс заходів, що здійснюється з метою систематичного та повного забезпечення військовослужбовців та військових частин речовим майном і технікою речової служби.

Основні завдання речового забезпечення:

- постачання військовослужбовців речовим майном;

- організація ремонту та ремонт речового майна;

- здійснення хімічної чисти речового майна;

- банно-пральне обслуговування особового складу;

- забезпечення підрозділів засобами для миття;

- організація пошиву та пошив обмундирування.

Основними керівними документами щодо організації речового забезпечення є:

Постанова Кабінету Міністрів України „Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час від 22.07.1998 р. № 1135;

- Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах” від 04.08.2000 р. № 748.

- Наказ Міністра оборони України „Про затвердження положення про військове господарство Збройних Сил України” від 16.07.1997 р. № 300.

Речове майно розподіляється на групи:

- майно особистого користування: обмундирування, предмети військового одягу, погони, знаки, відмінності, нагрудні знаки тощо;

- інвентарне майно: прапори, перев’язи до них, обмундирування (спеціальне, тепле), плащ-палатки, спортивне майно, тканини, ковдри, тощо.

Техніка речової служби:

- рухомі майстерні з ремонту речового майна;

- рухомі майстерні з хімічної чистки речового майна;

- польові лазні та пральні.

Речове майно за польовим призначенням розподіляється на фонди:

- майно для поточного забезпечення особового складу;

- майно для забезпечення зборів військовозобов’язаних;

- майно непорушних запасів (тривалого зберігання).

Речове майно за якісним станом розподіляється на категорії:

1 – нове, яке ще не було у використанні;

2 – майно, що було у використанні, терміни його носіння ще не вийшли;

3 – майно особистого користування, яке після ремонту може бути

використано, хоча термін його носіння вже вийшли;

4 – непридатне для подальшого використання.

Речове майно особистого користування особам офіцерського складу видається у власність. Правом на безкоштовне забезпечення речовим майном користуються усі військовослужбовці з моменту зарахування їх у списки військової частини, а для офіцерів із дня присвоєння йому першого офіцерського звання.

Особистий одяг призваних на службу, після отримання ними військового обмундирування, відправляється військовою частиною безкоштовними поштовими посилками за адресою, яку вказують військовослужбовці.

Наступні видачі речового майна військовослужбовцям строкової служби проводиться по закінченню встановлених строків зносу. Видане майно в їх власність не переходить, за винятком обмундирування, яке лишається у них при звільненні у запас. Строки зносу речей, які видаються в особисте користування, рахуються з дня їх фактичної видачі.

Наступна видача речового майна для військовослужбовців не строкової служби здійснюється після проходження встановленого строку зносу, строки при цьому рахуються з дня виникнення права на отримання речей, незалежно від часу їх фактичної видачі. При звільненні офіцерів у запас замість належного до видачі речового майна дозволяється виплачувати грошову компенсацію.

Норми забезпечення речовим майном визначають кількість і якість предметів обмундирування, які видаються на одну особу, встановлюють термін їх носіння (найменший термін часу, протягом якого цей предмет повинен знаходитися у використанні).

Запаси майна тривалого зберігання могуть бути використані для проведення спеціальних навчань та зборів, виконання завдань з боротьби зі стихійним лихом, проведенні випробувань.

Речове майно, яке прийшло у непридатний до використання стан, належить вибракуванню та списанню з обліку за актами технічного стану у визначеному порядку. Списування з обліку достроково приведених у непридатний стан речей (а також при їх загублені) здійснюється за інспекторським свідоцтвом.

Фінансове забезпечення – комплекс заходів, що здійснюються з метою систематичного, своєчасного та повного забезпечення військ коштами.

Основні завдання фінансового забезпечення:

- фінансове планування та фінансування;

- затребування, отримання та збереження коштів;

- виплата грошового забезпечення особовому складу частин;

- контроль за використанням коштів;

- ведення обліку та звітності;

- економічне та доцільне витрачання коштів;

- фінансування економічної діяльності частини та служб.

Основними керівними документами щодо організації фінансового забезпечення є:

- Наказ Міністра оборони України „Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України” від 05.03.2001 р. № 75;

- Наказ Міністра оборони України „Про затвердження Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги” від 22.10.2001 р. № 370;

- Наказ Міністра оборони України „Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України” від 28.07.1995 р. № 184.

Основним фінансово-плануючим документом військової частини згідно якого їй відпускаються кошти за сметою Міністерства оборони є готова смета річних витрат військової частини.

Грошове забезпечення – це вид матеріального забезпечення, встановлений державою для задоволення особових матеріальних, побутових та культурних потреб військовослужбовців.

Грошове забезпечення визначається залежно від:

- посади;

- військового звання;

- кваліфікації (класності);

- наукового ступеня і вченого звання;

- тривалості служби;

- умов служби.

Грошове забезпечення складається з:

- окладу грошового утримання;

- додаткових видів грошового забезпечення.

Оклад грошового утримання у свою чергу складається з:

- окладу за військове звання – посадовий оклад.

Додаткові види грошового забезпечення це:

- підвищення посадового окладу;

- надбавки; доплати;

- одноразової та помісячної винагороди; премії;

- матеріальні та грошові допомоги.

Грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям, які:

- займають посади, які передбачені штатами та штатними розписами;

- навчаються у вищих військових навчальних закладах;

- перебувають у розпорядженні відповідних командирів.

Оклади за військовим званням виплачується:

- офіцерам, з дня підписання наказу про присвоєння звання;

- військовослужбовцям строкової служби, з дня підписання наказу про зарахування та призначення на посаду.

Посадові оклади виплачуються за займаними посадами у розмірах, які передбачені штатним розписом, крім того регламентовані особливості та правила виплати у випадках:

- тимчасового виконання обов’язків за посадою;

- у період тимчасового пересування у розпорядженні;

- під час хвороби та оздоровлення у медичних закладах МО;

- при усуненні з посад, а також при скороченні штатів частин;

- під час навчання слухачам, ад’юнктам, курсантам і ліцеїстам.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби та курсантів) виплачується відсоткова надбавка за вислугу років на військової службі з окладів грошового утримання на місяць:

від		до		років	-	5%		від		до		років	-	30%
		до		років	-	10%				до		років	-	35%
		до		років	-	20%				і більше		-	40%
		до		років	-	25%

Передбаченні виплати щомісячних надбавок у відсотках від посадових окладів за:

- особливі умови служби (на посадах в аеромобільних військах, служба у яких пов’язана з виконанням стрибків з парашутом, в екіпажах танків, САУ, БМП, БМД, БРДМ, с/х гаубиць);

- знання та використання іноземної мови (від 5 до 25%);

- роботу з особовим складом (старшинам підрозділів);

- роботу з курсантами (курсанти на посадах: командир відділення, заступник командира взводу, старшина підрозділу у розмірах відповідно + 10%, 15%, 20%);

- кваліфікацію (2 клас, 1 клас, майстер);

- спортивні звання („Заслужений майстер спорту”, „Майстер міжнародного класу”, „Майстер спорту” – відповідно + 20, 15, 10%);

- за охорону таємниць у пресі (офіцерам +10 та 15%);

- за науковий ступень та вчене звання (від 15 до 50%).

Передбачені виплати військовослужбовцям винагороди за:

- стрибки з парашутом, (у відсотках від мінімального посадового окладу командира взводу і залежить від мінімального посадового окладу стрибків з парашутом, десантування з технікою);

- безперервну службу в аеромобільних військах, військах спеціального призначення, десантних частинах і підрозділах (за три роки служби – 0,5, за 5 років – 1, за 10 років і кожні наступні 5 років по 2 місячних окладу;

- закінчення військових закладів (з золотою медаллю – 2, а відзнакою – 1 оклад грошового утримання).

Одноразова грошова винагорода виплачується офіцерам, прапорщикам, які протягом року сумлінно виконували службові обов’язки, не мали порушень військової дисципліни за підтримання бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов’язків і бездоганну дисципліну у розмірі 2 місячних окладів грошового утримання.

Стаж безперервної контрактної служби для виплат обчислюється з дня призначення на посаду курсанта у вищих військових навчальних закладах.

Офіцерам та прапорщикам виплачується допомога:

- одноразова допомога на початкове обзаведення (у розмірах окладів грошового утримання, прийнятим на службу до 3 років – 1, більш 3 років – 2 окладу);

- матеріальна допомога у розмірі 1 місячного окладу грошового утримання для вирішення соціально-побутових питань.

У разі звільнення з військової служби військовослужбовцям виплачується грошова допомога у встановлених розмірах.

Постанова Кабінету Міністрів України

від 29.03.2002 р. № 426

Дата добавления: 2015-07-08