Мозкова колонка(мозковий барель)

Мозкова колонка має вигляд вертикального циліндра, всередині якого проходить кортико-

кортикальне волокно пов'язане з цілим комплексом збуджувальних та гальмівних нейронів.

Мозкова колонка вкл.. 2 таламо-кортикальних аферентних волокна, які закінчуються на остистих

зірчастих клітинах IV шару кори і базальних дендритах пірамідних клітин.

До збуджувальних елементів модуля належать так звані шипкові нейрони фокального і

дифузного типів, до гальмівних – нейрони з аксонною китичкою, аксо-аксонні, кошикоподібні

нейрони та нейрони з подвійним букетом дендритів.

5.Артеріоло-венулярні анастомози (класифікація, будова).

ф-ції.: забезп. прямий перехід артеріальної крові у вени, оминаючи капіляри.

2 групи:

-справжні АВА(шунти), через які у венозне русло скидається чиста артеріальна кров

прості

забезпечені скоротливими структурами

: АВА епітеліоїдного типу (прості та складні)

-атипові АВА(пів шунти), де тече мішана кров

Справжні прості анастомози містять межу переходу артеріоли і венулу, яка відповідає ділянці, де закінч. середня оболонка артеріоли. Справжні анастомози другої підгрупи у піндотеліальному шарі мають спеціальні скоротливі пристрої у вигляді валиків або подушок, що утворені поздовжньо розташованими м'язовими клітинами.

АВА прості мають у середній оболонці внутрішній поздовжній та зовнішній циркулярний шари гладком'язових клітин. У венозному сегменті стінка такого артеріоло-венулярного анастомоза різко витончена і містить у середній оболонці невелику кількість м'язових клітин, розт. циркулярно. Зовн. оболонка побуд. з пухкої спулочної тканини.

Атипові – це сполучення артеріол і венул через коротку судину капілярного типу, тому кров, що переходить до венозного русла, не є цілковито артеріальною.

6.Кровопостачання селезінки

У ворота селезінки входить селезінкова артерія, вона розгалужується і утворює трабекулярні артерії. Вони покидають трабекули і перетворюються на пульпарні артерії. Від пульпарних артерій у фолікули входять центральні артерії. Коли центральні артерії виходять з фолікулів, вони розгалужуються і утворюють китичкові артеріоли. Ці артеріоли закінчуються еліпсоїдними капілярими. Еліпсоїдні капіляри з'єднуються з венозними синусами(закритий кровообіг). Частина капілярів відкривається безпосередньо в червону пульпу(відкритий кровообіг).

Венозні синуси → пульпарні вени → трабекулярні вени → селезінкова вена.

Варіант №10

1.Охарактеризувати та намалювати схематично епітелій слизової оболонки стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишки.

Тонка кишка: Епітелій тонкої кишки одношаровий циліндричний.Особливістю рельєфу слизової оболонки тонкої кишки є наявність циркулярних складок, ворсинок і крипт: Циркулярні складки утворені виростами слизової оболонки і підслизової основи.Ворсинки спрямовані у просвіт кишки пальцеподібні вирости слизової оболонки,поверхня я ких укрита циліндричним епітелієм у складі якого є три різновиди клітин: 1)Стовпчасті епітеліоцити - становлять основну частку ворсинки,вони єосновним клітинним елементом процесів травлення і всмоктування. Це високі циліндричні клітини на апікальній поверхні яких містяться мікроворсинки.2)Келихоподіні клітини- одноклітинні залози,що продукують слизовий секрет. Вони розкидані на поверхні ворсинок в оточені стовпчастих епітеліоцитів,їх секрет зволожує поверхню слизової оболонки. 3)Ендокриноцити -подібні до келихоподібних клітин,їх біо акт реч здійснюють місцевий регуляторний вплив на секрецію,усмоктування і моторику кишки. 4)крипти -трубчасті вростання епітелію у власну пластинку слизової оболонки кишки. 5)Клітини Панета розташ групами біля дна крипт,декретують біо акт реч що захищають від інфекцій. 6)Стовпчасті епітеліоцити без облямівки -малодеференційовані клітини які служать для регенерації епітелію крипт і ворсинок

Товста кишка: слизова оболонка утворена одношаровим циліндричним епітеліем більшість клітин становлять келихоподібни-продукують вел к-сть слизу,меншість стовпчасті епітеліоцити з посмугованою облямівкою,біля основи крипт містяться мало диференційовані клітини.

2.Схематично намалювати ЮГА, позначити його компоненти, назвати функції.

Юкстагломерулярний апарат(ендокринний комплекс нирки) бере участь у регуляції загального і ниркового кровообігу і цим впливае на сечоутворення.

3.Дати коротку характеристику періодів розмноження та малого росту овогенезу

Період розмноження -тривае з другого по п’ятий місяць ембріогенезу і полягае у розмноженні мітотичним шляхом клітин овогоній які утворилися з гоноцитів.Після останнього мітотичного поділу оогонії перетворюються у прелептотенні овоцити і вступають до періоду росту.

Період росту -починаеться з 3 місяця ембріогенезу и полягае в утворенні овоцитів 1 що є підготовкою до зменшення к-ті хромосом,збільшуеться розмір овоцита,оточуеться фолікулярними клітинами.Овоцити 1 порядку вступають у профазу мейозу,проходять стадії лептотени,зиготени,пахітени і деплотени й за профазою не настає метафаза,а мейоз блокуеться,і овоцит переходить у диктіотену (в період якого хромосоми деспіралізуються і стають невидимими до закінчення періоду росту

4.Червоний кістковий мозок, його будова і функція

Центральний орган кровотворення у якому містяться стовбурові кровотворні клітини і відбуваеться розмноження і диференціація клітин мієлоїдного і лімфоїдного рядів:утвор еритроцити,тромбоцити,гранулоцити,моноцити.В-лімфоцити і попередникиТ-лімфоцитів.

Траббекули губчастих кісток утворюють опору для ретикулярної формації,яка у свою чергу,є каркасом для гемо поетичних кклітин-стовбурових напівстовбурових й наступних класів еритроцитарного,тромбоцитарного,ранулоцитарного.моноцитарного,лімфоцитарного рядів

5.Класифікація артерій. Опишіть будову артерії м'язового типу.

Артерії поділяються на:1)М’язового типу,2)Мішаного,3)еластичного типу

Артерії м’язового типу утворенитрьома оболонками:Внутрішньою-яка складаеться з ендотелію,підендотеліального шару та внутрішньої еластичної мембрани.Середня оболонка складаеться з гладком’язових клітин та клеластчних волокон.У артеріях цього типу к-ть м’зових клітин переважае над еластичними волокнами.що зумовлено гемодинамічними умовами адже такий тип артерій розташовуеться найдальше від серця й для підтримання гемодинаміки потрібна додаткова м’язово робота що й забезпечуеться таким типом артерій.

6.Автономна нервова система (загальна характеристика). Опишіть будову інтрамуральних мікрогангліїв внутрішніх органів.

Регулюе діяльність органів травної системи,тиск крові,пото- і сечовиділення,температуру тіла,пов’язані з обміном речовин,ріст і розмноження.Включає центральні відділи.утворені ядрами головного і спинного мозку,і периферійні-нервові вузли.стовбури і сплетення.Поділяеться на дві частини симпатичну і парасимпатичну й ще розрізняють метасимпатичну яка включае інтрамуральні мікроганглії внт.органів.

Варіант №13

Шлунок. Оболонки, шари, рельєф.

Шлунок – мішкопод розшир травної трубки, куди через стравохід потрапляє подріблена і зволожена їжа. Розміщ у лівій верхній частині черевої порожнини. Скл з 4 частин: кардіальна, дно,тіло та пілоричнну.

Ф-ції:

створ умов для хім розщепл пож реч

видільна/секреторна – в просвіт травного каналу виділяється аміак, сечовиа алкоголь

ендокринна – вироблення БАР: гастрин, гістамін, серотонін, мотилін, ентероглюкагон, які ругулюють секрецію шлункових залоз, моторики шлунка та кишки

механічна – перемішуваня їжі зі шлунковим соком, проштовхування переробленої їжі у 12палу кишку.

Стінку шлунка складають 3 обол – слизова з підслизовою основою (епітелій, власна пластинка, м*язова пластинка), м*язова та серозна.

Особливість рельєфу слиз обол шлунка є наявність складок ( утв-ні слиз обол із підслиз основою, розташовані поздовжньо, розправляються за умови наповнення шлунка), полів (мають полігональну форму, відповідають групам залоз, обмежених прошарками СпТк із судинами), ямок ( заглибини, утворені вростанням епітелію у власу пластинку).

Схематично намалювати нефрон. Позначити його відділи.

Дати коротку характеристику періодів великого росту та дозрівання овогенезу.

Період великого росту починається з настанням статевої зрілості. У цей період овоцит збільшується в розмірах, в цитоплазмі його накопичується жовток, утворюється прозора зона. В період великого росту вступають одночасно близько 20 фолікулів, але значна їх частина зазнає атрезії.

Період дозрівання починається з відновлення мейозу. Під час 1-го поділу утворюються 2 клітини: овоцит ІІ порядку (у нім остаєтся майже вся цитоплазма) і редукційне тільце (полоцит І). Друге ділення мейозу починається відразу після першого, але блокується на стадії метафази. Це ділення закінчується тільки після проникнення спематозоїда в овоцит ІІ порядку, внаслідок чогоутворюється яйцеклітина і полоцит ІІ порядку.

Шари сітківки ока. Назвіть структури, якими утворений кожен шар.

Пігментний шар – 1 шар пігментних епітеліальних кл.

Фотосенсорний шар – палички і колбочки

Зовнішня гліальна мембрана

Зовнішній ядерний шар – ядерні частини фотосенсорних нейронів

Зовнішній сітчастий шар – аксони фотосенсорних нейронів

Внутрішній ядерний шар – біполярні, горизонтальні та амакринові

Внутрішній сітчастий шар – дендрити гангліонарних кл

Гангліонарний шар – тіла гангліонарних кл

Шар невових вол – синапси дендрити гангліонарних кл з аксонами біполярних нейронів

Внутрішня гліальна мембрана

Загальний план будови селезінки. Будова і функціональне значення білої пульпи.

Селезінка- це паренхіматозний орган. Селезінка покрита капсулою, від якої відходять перегородки (трабекули). Капсула і трабекули складаються із сполучної тканини і містять велику кількість гладком'язових клітин. Паренхіма складається з білої і червоної пульпи.

Функції: -антигензалежне розмноження Т- і В-лімфоцитів;

-елімінація (руйнування) старих і пошкоджених еритроцитів і тромбоцитів;

-депо крові і заліза;

-є універсальним органом кровотворення в ембріональному періоді;

-синтез біологічно активних речовин (спленін).

Біла пульпа утворена лімфатичними вузликами (фолікулами). Вузлики – це скупчення Т- і В-лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів. Лімфатичний вузлик в селезінці має 4 зони:

1) периартеріальна зона – це скупчення Т-лімфоцитів навколо центральної артерії;

2) реактивний центр (центр розмноження) – тут відбувається розмноження В-лімфоцитів;

3) мантійна зона складається переважно з В-лімфоцитів і невеликої кількості Т-лімфоцитів;

4) крайова зона утворена Т- і В-лімфоцитами.

Намалюйте схему будови ворітної системи гіпофіза.

Дата добавления: 2015-07-08