Будова спинномозкового вузла.

Спинномозк. вузол (спинномозк. ганглій) – скупч. нерв. кл. біля місця злиття перед. і зад. корінців спин. мозку. Міст. перикаріони перших (чутливих, аферентних) нейронів спинномозк. рефлект. дуг. Укритий сполучнотк. капсулою (перегородки в паренхіму).

Морф. ознака: впорядковане розміщ. перикаріонів (на периферії під капсулою) і відростків нейронів (у серединній част. вузла).

Псевдоуніполярний нейрон – осн. функц. елемент (їх оточують мантійні гліоцити):

Дендрити: вплітаються у задн. корінець спин. мозку, йдуть на перифер. до органів, які іннерв.;

Аксони: форм. част. задн. корінця між тілом вузла і задн. рогом спин. мозку.

Зовні гліальні оболон. нейроцитів оточ. прошарками тонковолокн. спол. тк.. Відростки нейронів укриті оболон, утвореними нейролемоцитами (кл. Шванна).

Мультиполярні нейрони забезпеч. вн.-гангліонарні зв’язки.

5.Назвіть відмінності будови вен порівняно з артеріями.

Стінка вени тонша, ніж у арт.;

Серед структур. ел. вени переваж. колаген. волокна, еласт. розв. слабко;

Відсут. зовн. еласт. мембр. і слабкий розв. (відсут.) вн. еласт. мембр.;

Просвіт вени на препараті має неправильну ф., в арт. – округлий;

Найбільшу товщину у венах має адвентиція, в арт. – медія;

Наявн. клапанів у деяких венах

6.Опишіть властивості стовбурової кровотворної клітини.

Поліпотентність (здатність диференц. у напрямках усіх видів формених ел. крові);

Здатність до самопідтрим. протягом тривалого часу;

У нормі поділ. рідко (G0-фаза), під дією певних факторів (радіація) може швидко почати проліферацію;

Знаход. у стані постійної та інтенсив. репопуляції (мігрують з одних кровотвор. органів до ін. через кров).

Билет 4

Екзокринн а (зовнішньо секреторна) частина

97% маси органа, є складною трубчасто-альвеолярною залозою.

Функція: продукує панкреатичний сік, що містить травні ферменти (надходять у дванадцятипалу кишку і розщеплюють білки, жири, вуглеводи).

Будова: зовні вкрита тонкою сполучнотк. капсулою; від капсули вглиб вростають перегородки, які ділять паренхіму на часточки. У стромі – кровоносні судини, нерви.

Структурно-функц. одиниця – панкреатичний ацинус (скл. з 8-12 секреторних клітин-екзокринних панкреатоцитів і плоских клітин вставної протоки). Панкреатичний ацинус включає кінцевий секреторний відділ і вставну протоку. Вставні протоки продовж. у внутрішньо часточкові, між часточкові і загальну панкреатичну протоку, що впадає в дванадцятипалу кишку.

Відмінності від слинних залоз: не містить посмугованих проток, має іншу структуру секреторних відділів.

Клітини Лейдіга (ендокриноцити яєчка)

Локалізація: у прошарках сполучної тканини, яка супроводжує гемо капіляри.

Функція: вироблення тестостерону.

Будова: круглої або полігональної форми, оксифільна цитоплазма, добре розвинена ЕПС, багато мітохондрій і вакуолей, є включення глікогену і глікопротеїнів.

Відмінності: спинномозковий ганглій побудований із псевдоуніполярних нейронів, вегетативний ганглій – з мультиполярних нейронів; спинномозкові ганглії, на відміну від вегетативних, мають впорядковане розміщення перикаріонів і відростків нейронів.

Спільні риси: скупчення нервових клітин; вкриті сполучнотк. капсулою, від якої відходять перегородки; нейрони оточені клітинами нейроглії.

Провідна система серця:

Пейсмейкерні клітини – в центрі синоатріального вузла – округлої або овальної форми, ядро в центрі, органел мало – водії ритму, спонтанно генерують ПД.

Перехідні клітини – на периферії синоатріального вузла – витягнуті сплющені клітини, багато міофібрил – передають збудження з пейсмейкерних на клітини пучків і волокон.

Клітини пучків Гіса і волокон Пуркіньє – утворюють пучки Гіса і волокна Пуркіньє, розташовуються під ендокардом – довгі сплющені клітини великих розмірів, мало міофібрил – проводять і передають збудження до скоротливих кардіоміоцитів.

Еритропоез – розвиток еритроцитів.

I клас (плюрипотентні клітини-попередники) – стовбурова кровотворна клітина.

II клас (частково детерміновані клітини-попередники) – клітина-попередник мієлопоезу.

III клас (уніпотентні клітини-попередники) – колонієтворна одиниця еритроцитів.

IV клас (морфологічно розпізнавані проліферативні клітини-попередники) – проеритробласт.

V клас (клітини, що дозрівають) – базофільний еритробласт поліхроматофільний еритробласт поліхроматофільний нормобласт ретикулоцит.

VI клас (зрілі клітини) – еритроцит.

Варіант №5

1.Показати схематично всі компоненти дентину в різних його шарах на поздовжньому розрізі.

2.Порівняльна характеристика бронхів різного калібру.

3.Атретичне тіло. Будова, функції.

4.Намалюйте схему будови кори мозочка.

5.Порівняйте будову кровоносних і лімфатичних капілярів.

6.Тимус, його будова і функція.

Головні бронхи – діаметр ~15мм.

Слиз обол – не утворює складок

М*язова пластинка – 2 шари: внутр цирк, зовн. Поздовж

Підслиз основа

Адвентиція

Особливість: є фіброзно-хрящова оболонка, побудова із суцільних кілець гіалінового хряща.

Великі бронхи – 15-5 мм

Слизова обол – утвор складка завдяки скороченню гладких міоцитів

Власна пластинка – наявні лімфатичні вузлики, багата на еластичні волокна(забезпеч розтягування бронхів та їхнє повернення у вихідне положення під час дихання)

1 шар гладких міоцитів орієнтованих у косо-циркулярному напрямку – добре розвинена м*язова пластинка

Підслизова основа – велика к-сть залоз

Фіброзно-хрящова обол утворена окремими пластинками, розміри яких зменш відповідно до зменш калібру бронха

Середні бронхи – 5-2мм - Зменшена товщина та висота епітеліального шару. Фіброзно-хрящова обол містить окремі острівці гіалінового хряща, містями з*явл еластичний хрящ

Малі бронхи – 2-0.5мм

Відсутні залози і хрящі

Мають 2 оболонки (слиз і адвент) або 4 пластинки (епітел – 2рядний, власна, м*яз, адвент)

Атретичні фолікули – це фолікули, які вступили в стадію росту, а потім редукувалися, тобто

мали зворотній розвиток – атрезію, під час якої овоцити і фолікулярні кл гинуть, прозора зона зморщена, потовщена, гіалінізована, а кл теки активно розмножуються і синтезують естрогени.

Ф-ція: елімінація зайвих кл., забезпеч ор-му естрогенами

Кровоносні капіляри – найтонші найчисленніші судини, утворюють сітку, петлі, клубочки. обмін речовин між кров*ю та тканинами, гістогетичний бар*єр, забезпеч мікроциркуляцію.

Гемодинамічні умови: низький тиск, мала швидкість кровоплину.

Стінка дуже тонка: ендотелій, баз мембр та перицити

Лімфатичні судини – початковий відділ лімфат с-ми, утв-ють с-му сліпо викінчених сплющених ендотеліальних трубок, які анастомозють між собою і пронизують органи чи супроводж гемокапіляри.

Стінка (у порівнянні з гемокапілярами):

великі ендотеліальні Кл базальна мембрана несу цільна перицити відсутні наявність якірних фібрил, які фіксують ендотеліоцити лімфокапіляра до колагенових вол СпТк

діаметр набагато більший.

Наявні клапани, добре розвинена зовн обол

Тимус - це центральний орган імунного захисту, в ньому відбувається розмноження і антигеннезалежне дозрівання Т-лімфоцитів, а також синтез БАР (тимозину, тимуліну, тимопоетину, інсуліноподібного фактра). Тимус - це паренхіматозний орган. Зовні покритий

капсулою, від якої всередину відходять сполучнотканинні перегородки і розділяють його на часточки. Часточка – це СФО. Кожна часточка складається з кіркової речовини і

мозкової речовини. Кіркова речовина темніша, тому що містить більше Т-лімфоцитів. На периферії кіркової речовини переважають Т-

лімфобласти. Тут відбувається антигеннезалежне розмноження і дозрівання Т-лімфоцитів, а також селекція лімфоцитів. У кірковій речовині знах гематотимусний бар'єр, який захищає Т-лімфоцити від антигенів. Мозкова речовина – світліша. Звідси лімфоцити поступають в кров і лімфу. Лімфоцити оточені епітеліоретикулоцитами і макрофагами. У мозковій речовині знаходяться тільця Гассаля – це концентричні нашарування епітеліоретикулоцитів.

ВАРИАНТ 7

Намалювати зубний епітеліальний орган. Позначити його клітини. Який їх подальший шлях розвитку?

Внутрішні кл зубного емалевого органу => амелобласти

Проміжні кл => пульпа емалевого органа.

Згодом пульпа і зовнішній шар кл емалевого органа редукуються і після завершення амелогенезу разом запікальними частинами амелобластів форм кутикулу емалі.

2. Намалювати портальну часточку та ацинус печінки. Позначити.

3. Схематично намалювати яєчко та сім'явиносні шляхи. Позначити.

4. Цитоархітектоніка кори головного мозку. Дайте характеристику кожному шару клітин.

· І – молекулярний шар – розміщ під м*якою мозковою обол, відмежований гліальною мембраною. Скл з веретенопод кл. Найбідніший на клітинні елементи. · ІІ – зовнішній гранулярний шар – утв-ний дрібними кл

· ІІІ – зовнішній пірамідний шар – найбільша товщина. Його утр-ють кл піраміної форми. Аксони великих пірамідних нейроцитів форм мієлінові нервові вол, що йдуть у білу реч.

· V – внутрішній гранулярний шар – має неоднаковий розвиток · V – внутрішній пірамідний шар – мітить гігантопірамідні нейрони=кл Беца.

· VI – мультиформноклітинний шар – утв-ний нейронами різноманітної, переважно веретенопод форми.

5. Намалюйте схему будови щитоподібної залози. Назвіть гормони, які вона секретує

Дата добавления: 2015-07-08