Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Лекція №5. Вимоги та контроль якості води за органолептичними та фізико-хімічними показниками

Читайте также:
  1. Flash, App Store и контроль
  2. I. Проблемне та контрольне завдання
  3. IV. САМОКОНТРОЛЬ
  4. V.2. Контрольные работы
  5. VI. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО НАПИСАНИЮ РЕФЕРАТА (КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ)
  6. VII. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ПОДГОТОВКЕ КОНТРОЛЬНЫХ РАБОТ
  7. VIII. ИТОГОВЫЙ КОНТРОЛЬ

План:

1. Вимоги до органолептичних показників якості води;

2. Фізико-хімічні показники якості води.

 

1. Вимоги до органолептичних показників якості води.

Органолептичні показники (властивості) води – це ознаки, що сприймаються органами чуття і оцінюються по інтенсивності їх прояву. Ці показники ще називаються фізико-органолептичними.

Запах обумовлений наявністю у воді хімічних речовин природного і техногенного походження випаровуватися і викликати роздратування нюхових рецепторів слизових оболонок носа, викликаючи відповідне відчуття.

Запахи розрізняються за характером і інтенсивностю. За характером запахи бувають природні (болотний, затхлий, трав'яний і т.д.), специфічні, викликані техногенними причинами (аптечний, хлорфенольного і т.д.) і невизначені.

Згідно з опублікованими відомостями, з метою характеристики інтенсивності запахів води в США ще в 1914 р. запропонували п'ятибальну шкалу: 0 – без запаху; 1 – дуже слабкий, який споживач не виявляє, але відчуває досвідчений фахівець-одоратор; 2 – слабкий, споживач відчуває тільки у разі, якщо звернути його увагу; 3 – помітний, споживач легко виявляє і негативно реагує; 4 – чіткий, вода непридатна для вживання; 5 – дуже сильний, вода непридатна для вживання. Зазначена шкала в даний час застосовується в Україні, Росії та багатьох інших країнах.

При підвищенні температури збільшується летючість розчинених у воді органічних речовин, що призводить до посилення запахів. Якісною вважається вода, що не має запаху.

Смак і присмак обумовлені наявністю у воді хімічних речовин, що викликають подразнення смакових рецепторів поверхні язика і відповідне відчуття.

Смаки за характером розрізняють: солоний, гіркий, кислий і солодкий. Решта - присмаки: болотний, металевий, лужний, нафтопродуктів та інші.

Запах, смак і присмак води є важливими гігієнічними показниками якості питної води з наступних причин:

- неприємні запах, смак і присмак води різко обмежують її використання;

- специфічні запах, смак і присмак свідчать про забруднення води внаслідок попадання в джерело водопостачання промислових, сільськогосподарських, господарсько-побутових або інтенсивно забруднених зливових стічних вод внаслідок господарської діяльності людини;

- природний запах, смак і присмак вказують на наявність у воді органічних і неорганічних речовин, що утворилися в результаті життєдіяльності водних організмів і біохімічних процесів переробки органічних сполук (гумінових речовин), що потрапили у воду з ґрунту.

Для оцінки інтенсивності смаків і присмаків води застосовується також п'ятибальна шкала, як і при оцінці запахів.

Забарвленість – природна якість води, що залежить від кількості гумінових органічних речовин, що знаходяться в ній та потрапляють у воду з ґрунту. Зазначені речовини отримали свою назву від слова «гумус». Гумус – це органічна речовина ґрунту, що утворюється в результаті розпаду рослинних та тваринних залишків і продуктів життєдіяльності організмів. Гумус складається з гумінових кислот, фульвокислот, гуміну, ульміну та має темне забарвлення. Тому гумінові речовини надають воді забарвлення від жовтого до коричневого.

Забарвленість води вимірюють у градусах. Її значення для питної води мають не перевищувати 20 градусів. В деяких випадках (в паводковий період) допускається забарвленість води до 35 градусів (зазначені норми узгоджено із санітарно-епідеміологічною службою).

Каламутність води – вміст зважених часточок в одиниці об’єму суміші води із цими часточками. Природна мутність води обумовлена вмістом зважених часточок органічного і неорганічного походження (глина, іл., органічні колоїди, планктон та ін.). Каламутність питної води має не перевищувати 1,5 мг/л. В деяких випадках (в паводковий період) допускається каламутність води до 2,0 мг/л (зазначені норми узгоджено із санітарно-епідеміологічною службою). Протилежним поняттям до каламутності води є її прозорість, тобто властивість води пропускати світлові промені. Чим більше каламутність води тим менша її прозорість.

Норми органолептичних показників якості для води наведено у табл. 3.

 

Таблиця 3


Дата добавления: 2015-07-07; просмотров: 362 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. | Лекція №1. Вода в біосфері | Лекція №2. Будова, класифікація та властивості води | Найважливіші фізичні константи води | Лекція №3. Хімічний склад природних вод | Структура Водного кодексу України | Лекція №6. Вимоги та контроль якості води за санітарно-токсикологічними показниками безпечності хімічного складу та показниками епідемічної безпеки води | Санітарно-токсикологічні показники питної води | Лекція №7. Вплив вмісту деяких речовин на якість води. | Лекція №8. Забруднення водних об’єктів |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
НОРМУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ВОДИ| Органолептичні показники (властивості) питної води

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)