Хімічна спорідненість

Хімічна спорідненість — здатність вихідних продуктів взаємодіяти з утворенням нових продуктів. Основною причиною хімічної спорідненості є міжатомна взаємодія. Для визначення спорідненості необхідно визначити сили міжатомної взаємодії, що практично здійснити неможливо. Тому про величину цих сил судять по роботі, яку вони виконують.

Введено поняття максимальної роботи, яка для ізохорного процесу

. (6.88)

Для ізобарного процесу

. (6.89)

Максимальна робота має такий зміст — це та енергія, яка необхідна щоб зупинити хімічну реакцію чи здолати сили хімічної спорідненості. Максимальна робота залежить від концентрації взаємодіючих речовин і визначає константи рівноваги відповідної хімічної реакції.

Нехай є хімічна реакція

, (6.90)

де A, B, C, D — газоподібні речовини.

Зміна ізобарного потенціалу в умовах ідеального газу (р,T=const) визначається

, (6.91)

де Kp — стала рівноваги, яка визначається через рівноважні

парціальні тиски;

— відношення добутків парціальних тисків на момент

початку реакції.

. (6.92)

Формула (6.92) називається ізотермою реакції Вант–Гоффа. Для оцінки хімічної спорідненості декількох хімічних реакцій необхідно, щоб початкові та кінцеві продукти бралися при одних і тих же умовах.

Якщо pA = pB = pC = pD = 1 aтм і сA = сB = сC = сD = 1 моль × літр^-1 тоді

, (6.93)

. (6.94)

Якщо в результаті розрахунку максимальна робота додатна, то вихідні продукти реакції будуть взаємодіяти між собою. Чим більша величина роботи, тим активніше іде реакція. Якщо максимальна робота має від’ємне значення, то реакція іти не буде.

Дата добавления: 2015-07-08