Рослинність Полісся.

Сама назва – Полісся свідчить про те, що тут багато лісів: ними покрита четверта частина території. Крім того, в Поліссі значні території зайняті лучною рослинністю боліт (7%).

Серед лісів Полісся зустрічаються чисті соснові ліси, сосново дубові, вільхові, березові, ялинові.

Чисті соснові ліси, або бори, займають у Поліссі значні площі. Найчастіше вони ростуть по берегах річок на піску з малою кількістю поживних речовин. Дерева ростуть не густо, кущів майже немає, а трав часто нема зовсім, є лише ті, що пристосувалися до таких умов.

Залежно від характеру і різновидностей грунтів на Поліссі зустрічаються сосняки-біломошники, сосняки-зеленомошники, сосняки-брусничники і сосняки-чорничники.

Як правило, сосняки-біломошники ростуть на більщ підвищених місцях (валах, кучугурах), де грунти дуже бідні. Трав’янистий покрив у них майже не розвинутий, скрізь панує лишайник кладонія (оленячий лишайник). Він утворює в сухих соснових лісах суцільні сірувато-білі килими. Світлолюбний, посухостійкий, він у суху пору року так висихає, що ламається від дотику. Розмножується, як і всі лишайники, здебільшого шматочками слані. Якщо є можливість показати його старшим дошкільникам, то можна розповісти, що оленячого лишайнику росте багато на півночі, де він є основною їжею для північних оленів. Використовують оленячий лишайник також для лікування.

На більш зволожених, понижених ділянках рельєфу ростуть сосняки-зеленомошники з суцільним моховим покривом. Він складається в основному з плевроцію. Галузисті розпростерті гілочки плевроцію густо вкриті маленькими листками, що налягають один на одного. Плевроцій утворює жовтувато-зелені килими у лісі. Часто поруч з плевроцієм росте дікран. Його невисокі стебла вкриті дрібненькими листочками. На більш зволожених місцях росте зозулин льон, який створює оксамитово-зелені мохові килими. Його тендітне не розгалужене стебельце вкрити короткими відстовбурченими листками. Під час екскурсій і прогулянок у соснові бори слід розповісти дітям про основну лісоутворювальну породу – сосну. Серед напівкущів найбільш цікаві – зіновать руська, чорниці, брусниця.

Зіновать руська зацвітає у травні. Це невисокий півкущ з сіруватими малооблистненими пагонами. Квіти золотисто-жовті, схожі на квітки багатьох бобових. Зіновать руська є окрасою природи, бджоли збирають з неї нектар і пилок. Однак тварини цю рослину не їдять – вона отруйна. Навесні і влітку цікаво спостерігати за кущиками чорниць, організувати збір ягід.

Цікавим кущиком є брусниця. Її шкірясті темно-зелені блискучі листки на невисоких пагонах дуже гарно виглядають навесні у поєднанні з фарфоровими біло-рожевими дзвоникоподібними квітками, а ще гарніше вкінці літа з червоними округлими ягодами. Дітям слід розповісти, що це медоносна, їстівна і лікарська рослина. Лікують людей і листки брусниці, і її ягоди. Тому брусниця потребує дбайливого ставлення і охорони.

З трав’янистих рослин у чистих соснових лісах Полісся можна зустріти сон звичайний і чорніючий, котячі лапки, агалик-трава, чебрець, цмин пісковий, верес.

Під час весняних екскурсій цікаво дітям розповісти про сон (див. «Рослини лісів») і котячі лапки дводомні. Розглядаючи з дітьми рослину, доцільно запропонувати подумати, чому вона так називається. Підтвердити, що ніжно-рожеві бархатисті квітки нагадують котячі лапки. Запушені листочки м’якенькі. Оселяється рослина в сухих місцях і так само, як і цмин піщаний, потребує мало води. Котячі лапки – окраса природи і лікарська рослина.

Влітку найчастіше зустрічається чебрець, агалик-трава, цмин пісковий. Розглядаючи з дітьми чебрець звичайний, треба звернути увагу, що він наче рожево-фіолетовими килимками прикрасив ліс. Квітки чебрецю дрібненькі, рясні; слід звернути увагу, що до квіток прилітає багато бджілок, джмелів. Зробити висновок, що чебрець – хороший медонос. Розповісти дітям, що це важлива лікарська рослина, якою часом лікують і дітей від кашлю.

Здалеку помітні в сосновому лісі яскраво-сині квітки агалик-трави гірської. Сині голівки її квіток розкачуються на високому стеблі. До них прилітають бджоли. Отже, це окраса лісу і медоносна рослина.

Наприкінці літа і в перший осінній місяць яскравим килимом стеляться кущики вересу звичайного. Вони ростуть на лісових галявинах, де більше сонця. Квітки вересу лілово-рожеві, іноді білі, дрібненькі, але їх багато, і вони густо сидять на стебельці, наче малесенькі дзвоники. Листки у вересу яскраво-зелені, дрібні, тонкі, схожі на голочки. Вони не бояться морозу, а тому навіть узимку можна побачити верес у зеленому вбранні. Верес – красива лісова рослина. Бджоли збирають з його квіток солодкий нектар, з якого роблять вересовий мед. Люди використовують цю рослину для лікування. Тому верес треба берегти.

Найбільш поширені в Поліссі субори – сосново-дубові ліси. Вони ростуть на більш багатих грунтах. У них розвинутий підлісок, багато кущів, молодих дерев, земля майже суцільно вкрита трав’янистими рослинами. Основними лісоутворювальними породами в них є сосна і дуб. З ними обов’язково треба ознайомити дітей.

У підліску розповсюджені ліщини, верба козяча, бруслина, зіновать руська, бузина, зрідка зустрічається рододендрон жовтий (в основному на Овруцькому кряжі).

Рододендрон жовтий, або азалія понтійська – високо декоративний кущ, який зберігся з третинного періоду. Навесні він розцвітає запашними оранжево-жовтими квітками. Це високо декоративна, медоносна і лікарська рослина. Рододендрон жовтий занесено до Червоної книги України.

Трав’яниста рослинність у сосново-дубових лісах представлена більшою кількістю видів. З найбільш цікавих рослин, що цвітуть навесні, можна вказати на фіалки, конвалію, купину, копитняк, жовтяницю.

Копитняк європейський, що що зустрічається на понижених ділянках дубово-грабових лісів, цікаво розглянути взимку у відлигу і рано навесні, коли серед бурого тогорічного листя добре помітні його темно-зелені блискучі листки. У травні серед округлих, подібних до копита листків з’являються темно-червоно-бурі квітки, схожі на дзвоники. Росте копитняк у затінених місцях. Слід розповісти дітям, що це отруйна і одночасно лікарська рослина.

Жовтяниця черговолиста, що росте на вогких місцях біля канав, струмків, належить до рослин-ефемероїдів. Це невелика блідо-зелена рослина. Її дрібні жовті квітки оточені жовтувато-зеленими листками, які відіграють роль пелюсток. Жовтяниця – лікарська рослина.

Влітку серед трав’янистої рослинності сосново-дубових лісів можна також знайти різні рослини з числа тих, що були описані в розділі «Рослини лісів». Окрасою сосново-дубових лісів є лілія лісова. Яскраво-червоні з темно-фіолетовими плямками квітки дуже гарні. Це лікарська рослина. Лілія лісова занесена до Червоної книги України і повинна повсюдно охоронятися.

Досить звичними в сосново-дубових лісах є папороті – орляк, дріоптеріс. Урочисто виглядають ліси, де росте орляк. Розсічена пластинка листка у нього дуже широка, виразної форми, черешок довгий. Не менш гарно виглядає і дріоптеріс, який має великі довгасті пірчасті листки. Висушені кореневища цієї папороті використовуються як глистогінний засіб.

Вільхові ліси зустрічаються на Поліссі у заплавах річок, на понижених ділянках. Вони бувають чистими і мішаними з участю берези пухнастої, сосни, ялини. Підлісок таких лісів складається з калини, верби, чорної смородини.

Ялинові і березові ліси зустрічаються рідко. Серед кущиків цих лісів найбільш цікаві для дітей буяхи. Вони мають вигляд розгалужених кущиків з дуже дрібними темно-зеленими листочками. Квітки білувато-рожеві, подібні до маленьких глечиків, вони приваблюють бджіл. У липні в буяхів достигають ягоди. Вони овальні, сині з сизуватим нальотом. Ягоди буяхів смачні. Їх їдять сирими, варять компоти, варення.

Серед трав’янистих рослин тут зустрічаються півники сибірські, чина болотна. Півники сибірські чарують нас синьо-фіолетовими квітками примхливої форми. Діти легко можуть виявити подібність їх з садовими формами півників. Потрібно наголосити, що півники – окраса природи і потребують охорони.

Приваблива і чина болотна, яка квітує влітку фіолетовими квітками. Чина – медоносна і кормова рослина.

На Поліссі поширені суходільні, низинні і заплавні луки. Вони складають основний фонд природної кормової бази. Найбільш типові рослини, розглянуті в розділі «Рослини лук», є основними об’єктами спостережень під час екскурсій.

Цікаві особливості рослинного покриву боліт Полісся. Болота Українського Полісся займають 7% його території. Зустрічаються вони у заплавах річок. Залежно від типу живлення виділяють три типи боліт – низинні, перехідні і верхові.

Низинні болота, до яких належить 94%, розвиваються за умов багатого мінерального живлення і мають різноманітний флористичний склад. Тут росте багато рослин водойм – очерет, рогіз, комиш, осоки, їжачі голівки тощо. Увагу дітей можуть привернути такі гарні рослини, як півники болотні, вовче тіло болотне, образки, вербозілля, гравілат, пухівки, бобівник трилистий, білозір болотний.

Півники болотні з яскраво-жовтими квітками – гарна декоративна рослина, яка має лікарські властивості.

Вовче тіло болотне цвіте темно-червоними квітками, схожими на зірочки. Увагу дітей можна звернути на гарні перисті листки, неначе вирізані по краях зубчиками. Це лікарська рослина.

Образки болотні нагадують дітям кімнатну рослину калу. Біле покривало з жовтим початком виглядає особливо гарно в оточенні стрілоподібного зеленого листя. Слід сказати дітям, що образки – отруйна рослина, його не їдять тварини, але висушена рослина не отруйна.

Вербозілля звичайне – рослина, що привертає увагу влітку гарним золотавим пірамідальним суцвіттям. Доцільно запитати у дітей, чому рослина так називається, і показати подібність листків вербозілля до листків верби. Вербозілля – лікарська і декоративна рослина. Зустрічається на болотах і гравілат річковий. Квітки в нього дзвоникоподібні, пелюстки жовтуваті з оранжево-червонуватими жилками. Гравілат – лікарська рослина.

Пухівка піхвова названа так через приквіткові волоски, які надають рослині після цвітіння гарного вигляду. Використовують пухівки для набивання подушок і матраців, якщо немає інших матеріалів.

Бобівник трилистий одержав назву через те, що має трійчасті листки, схожі на листки бобів. Білувато-рожеві квітки, зібрані в густі китиці, прикрашають рослину в травні і червні. Бобівник ціниться як медоносна і лікарська рослина. У липні-серпні на болотах зацвітає білозір болотний. Його білі квітки з темними жилками на голих ребристих стеблах добре помітні. Це медоносна рослина.

Для верхових боліт через недостатнє мінеральне живлення характерний бідний флористичний склад. Основною рослиною є сфагнум – білий мох. Він щорічно наростає верхньою частиною. З органічних залишків сфагнуму утворюється торф, який використовують як паливо, для виготовлення будівельних матеріалів. Старшим дошкільникам можна розповісти про те, що під час війни, коли у наших воїнів не було перев’язувальних матеріалів, вони прикладали сфагнум замість вати до ран, і вони швидко загоювалися. На верхових болотах ростуть цікаві рослини – журавлина, росичка.

Журавлина – дуже корисна рослина. Якщо є змога, цікаво познайомити дітей з цим вічнозеленим сланким кущиком з тонкими пагонами і довгастими темно-зеленими листками. У травні журавлина цвіте рожево-червоними квітками з загнутими пелюстками. У вересні достигають плоди. Вони темно-червоні, соковиті. Це дуже цінна харчова, вітамінна і лікарська рослина. Вона занесена до Червоної книги України.

На верхових болотах зустрічається росичка круглолиста. Це маленька рослина з округлими листками, що вкриті волосками з крапельками, подібними до роси. Звідси і назва – росичка. Це комахоїдна рослина. Коли комаха сідає на липкий листок росички, вона прилипає до нього. Тоді листочок згортається і клійка рідина, що виділяється залозками, заливає комаху. У рідині є речовини, які перетравлюють м’які частини комахи, перетворюючи їх у речовини, доступні для засвоєння рослиною. Так росичка добуває для себе азотисті речовини, яких мало за умов торф’яного болота. Росичка – лікарська рослина. Зараз вона стала рідкістю і тому занесена до Червоної книги України.

Дата добавления: 2015-07-08