Читайте также: |
|
У гірській частині Криму нараховується 2200 видів дикорослих рослин, з них 200 видів відноситься до ендеміків, тобто таких, що трапляються тільки в гірському Криму.
Для Криму характерна вертикальна зональність. Від краю берега Чорного моря до висоти 350-400м на південному схилі головного хребта простягається пояс яловцево-дубових лісів, основними лісоутворювальними породами яких є дуб пухнастий і яловець високий. Вихователям, що працюють в дошкільних закладах Південного берега Криму, доцільно ознайомити дітей з цими цінними рослинами.
Яловець – вічнозелений кущ або деревце 4-6м заввишки. Хвоя його колюча, з восковою поволокою. Плоди ялівцю називають шишкоягодами. Визрівають вони на другий рік. На одному кущі відразу можна показати дітям зелені та чорні ягоди. Чорні – соковиті, цукристі, з приємним смолистим присмаком. Ягодами ялівцю живляться птахи. Яловець – фітонцидна рослина і тому прогулянки з дітьми серед дубово-ялівцевого лісу корисні для здоров’я.
Постійним супутником дубово-лівцевих лісів є суничник дрібноплодний. Це невелике дерево має цікаву біологічну особливість – воно щорічно міняє кору. В червні, липні, коли жарко, цікаво показати дітям, як тріскається і відшаровується від стовбура кора. Дерево наче роздягається. Ця особливість рослини привела до таких назв, як «курортниця», «безсоромниця». Під корою, що відшарувалася, видніє шовковисто-зелена молода кора, яка поступово жовтіє, потім стає жовтогарячою, поки, нарешті, не набуває червонястого кольору, який зберігається від пізньої осені до літа. Одночасно з корою суничник скидає і листя, але на цей час на молодих пагонах уже розгортаються нові листки, тому дерево завжди покрите листям. З біло-жовтих квітів, що розкриваються навесні, утворюються круглі червонясті їстівні плоди, що визрівають у червні. Вони віддалено нагадують суниці, солодкуваті, але не смачні. З них можна варити варення. Суничник дрібноплодий, як рідкісна рослина, внесена до Червоної книги України і повинна охоронятися.
Серед кущів приверне увагу чист кримський, або кам’яна троянда. Це невисокий (40-80см) пахучий кущ з красиво опушеним сріблястим листям і великими лілово-рожевими квітками, що нагадують квітки шипшини. З молодих стебел і листків цієї рослини добувається ароматична камедь – ладан, що використовується в парфумерії і медицині.
Цікаво розглянути з дітьми мускус понтійський. Це вічнозелений пів кущ з прямими жорсткими стеблами, від яких відходять пагони, що мають форму листків, так звані філокладії. Вони жорсткі, шкірясті, кінчики їх витягнуті в довге колюче вістря. Справжні листки недорозвинуті і у вигляді маленьких плівочок сидять знизу на середній жілці філокладія. З лютого по березень на деяких філокладіях у пазухах плівчастих листків розкриваються по одній-дві маленьких квітки. Пізніше тут утворюються кулеподібні ягоди на тонких плодоніжках. Спочатку вони зелені, але визріваючи у вересні – грудні, стають яскраво-червоними і надають кущу декоративного вигляду. Рослина використовується для вічнозелених зимових букетів.
Навесні увагу дітей може привернути жасмин кущовий, який квітує золотисто-жовтими квітками.
Серед трав’янистого покриву дубово-ялівцевих лісів досить розповсюджені рослини, що мають цибулини і бульби. Навесні можна зустріти шафран вузьколистий, що цвіте жовтими лійкоподібними квітками, а восени – проліску осінню. Ці рослини рідкісні і повинні охоронятися.
На рівні понад 350-400м ростуть соснові і букові ліси. До них домішується дуб, граб, клени польовий і Стевена.
Найбільш поширені ліси з сосни кримської, які створюють особливий, неповторний ландшафт. Кримська сосна носить ім’я натураліста П.С.Паласа.
Цікавим деревом є клен Стевена, названий на честь Х.Стевена – засновника всесвітньо відомого Нікітського ботанічного саду на Південному березі Криму. Часто стовбури і гілки дерев і кущів у цих лісах обвиті ліанами – плющем кримським і ломиносом виноградолистим. Серед кущів зустрічаються дерен, глід, бруслини бородавчаста і європейська тощо, серед трав’янистого покриву цих лісів – підсніжники, проліски, зубниці, півонія кримська – гарна декоративна рослина, що охороняється. Ростуть тут і орхідеї – любка дволиста, гніздівка звичайна тощо.
Столоподібні вершини головного хребта Кримських гір – яйли – покриті лучно-степовою і напівкущовою рослинністю. Тут постійно дмуть вітри і пече сонце, тому рослини переважно низенькі, сланкі, опушені або колючі, з дрібними листками. Тут росте близько 1000 видів вищих рослин, тобто більше 40% кримської флори. Серед них багато ендемічних рослин, які мають вузький ареал поширення. Цікавим є роговик Біберштейна з родини гвоздичних. Цю багаторічну рослину з біловойлочним опушенням і ніжними білими квітками часто називають кримським едельвейсом. Проте нічого спільного, крім опушення і високогірного місця зростання, у роговика повстистого з едельвейсом немає. Декоративними є такі види, як фіалка скельна, еспарцет яйлинський, вероніка кримська, цибуля яйлинська.
Рослинність Кримських гір має винятково важливе значення у збереженні водного режиму Криму, запобігання ерозії грунтів. Вони дають цілюще повітря курортним містам і тому ще з двадцятих років нашого століття були прийняті заходи щодо їх охорони.
Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 186 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Рослинність Карпат | | | Хлібні злаки |