Гроші та кредит

Тема: “Інфляція в ринковій економіці. Грошові реформи як інструмент стабілізації грошового обігу”

План:

1. Сутність та причини розвитку інфляції.

2. Види інфляції та її наслідки.

3. Показники вимірювання інфляції.

4. Сутність та види грошових реформ.

Ключові поняття: інфляція, прихована інфляція, відкрита інфляція, повзуча, галопуюча та гіперінфляція, інфляція попиту, інфляція витрат, індекс споживчих цін, грошова реформа, девальвація, ревальвація.

Рекомендована література:

1. Гроші та кредит: Підручник. – 5-те вид., без змін / М.І. Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепко та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2008 – 744. (ст. 193-231);

2. Михайлівська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит практикум: Навч. посібник – Львів: “Новий Світ - 2000”, 2008. – 312 с. (ст. 102-120).

1. Інфляціяяк специфічна властивістьекономіки відома вже декілька століть. Однак, в економічній теорії не існує єдиного погляду на суть цього надзвичайного складного економічного явища.

Розглядаючи цю проблему з суто монетарних позицій, то інфляція може бути представлена як процес знецінення грошей. Проте це досить складне економічне, суспільне і психологічне явище, тому його необхідно розглядати у більш широкому аспекті.

Інфляція – це знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті, що виявляє себе через зростання цін.

Термін “інфляція” (inflatio) перекладається з латинської мови як “здуття”.

Інфляція є важливим чинником, який визначає внутрішню фінансову рівновагу в соціально-економічній системі й рівень життя населення. По-перше, вона враховується під час складання економічних програм на макро- та мікрорівнях. По-друге, з нею пов’язані соціальні питання та індексація пенсій та допомоги, зростання заробітної плати, стипендій. По-третє, інфляція впливає на визначення процентних ставок, облікової ставки Національного банку України. По-четверте, вона впливає на взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями, які надають великого значення рівню інфляції та виконанню зобов’язань щодо його зниження.

У сучасних умовах інфляція в усьому світі носить хронічний, всеохоплюючий характер, зумовлений не тільки, грошовими, але й не грошовими факторами. Відмінності спостерігаються лише в рівнях інфляції, її причинах та наслідках.

У західних країнах інфляція стала практично невід’ємною частиною ринкової системи господарювання. Світова економічна практика свідчить, що певний рівень інфляції може виконувати стимулюючу функцію щодо економічного зростання.

Питання щодо причин інфляції є найбільш дискусійним. Це можна пояснити не тільки значною можливістю чинників, що спричиняють тиск на ціни, а й досить складним і різноскерованими соціально-економічними і політичними наслідками.

Об’єктивне з’ясування причин інфляції має важливе значення для правильного розуміння самої сутності, а також для розроблення ефективної антиінфляційної політики, яка повинна бути спрямована насамперед на подолання причин інфляції.

Розрізняють внутрішні й зовнішні причини виникнення інфляції. Серед внутрішніх можна виділити не грошові та грошові – монетарні. (див. рис. 5.1)

Рис. 5.1. Основні причини виникнення інфляції

Форми прояву інфляції поступово змінювалися в міру розвитку грошових систем та самих грошових форм. На початку виникнення паперових грошей, коли вони тільки відірвались від розмінних золотих банкнот, а на руках у суб’єктів обігу були ще повноцінні монети, які нерідко оберталися паралельно, першою ознакою інфляції став лаж на золото, тобто підвищення ціни на золоті монети в паперових грошах порівняно з їх номіналом. Відповідно до зростання лажу зменшувалась реальна цінність грошової одиниці порівняно з її номінальним золотим вмістом, що називалось дизажіо.

Головною формою прояву інфляції стало знецінення грошових знаків відносно цінності звичайних товарів, серед яких опинилося і золото, тобто падіння їх купівельної спроможності. Якщо цей процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнями цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку в цілому. Виникає знецінення національних грошей відносно іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є проявом інфляції.

Отже, інфляція як багатофакторний процес – це прояв диспропорційності у розвитку суспільного відтворення, що обумовлено порушенням закону грошового обігу. Таким чином, глибинні причини інфляції криються як в сфері обігу, так і у сфері виробництва і дуже часто обумовлюються економічними і політичними відносинами у країні.

2. У сучасні економічній літературі зустрічається велика кількість класифікацій видів інфляції.

Найбільш науково обґрунтованою і оптимальною, є класифікація видів інфляції за чотирма ознаками. (див. рис. 5.2).

Рис. 5.2 Класифікація видів інфляції

Залежно від можливості передбачення зростання цін розрізняють: очікувану і неочікувану інфляцію.

Очікувана інфляція спричиняється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими державою. Тому учасники ринкового процесу її очікувалися і захистилися від її згубного впливу.

Неочікувана інфляція несподівана для економічних суб’єктів, тобто є результатом непередбачених змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції. Від неочікуваної інфляції характерне підвищення цін, що негативно впливає на грошовий обіг та податкову систему. За такої ситуації населення побоюється знецінення своїх доходів, а тому значно збільшуються витрати на придбання товарів і послуг.

Залежно від типу економічної системи розрізняють: приховану та відкриту інфляцію.

Прихована інфляція має місце якщо загальна економічна нерівновага між грошовим попитом і пропозицією виникає в економічній системі, де існує загальний державний контроль за виробництвом, цінами та всім суспільним відтворенням. Це неминуче супроводжується не просто деформаціями ринкових механізмів, а їх руйнацією, глибина якої залежить від форм та методів регулювання.

Для такої економічної системи характерне не підвищення цін, а зростання дефіциту товарів, підвищення витрат на пошуки та втрати часу на вимушене очікування у чергах.

Відкритою називають інфляцію, якщо загальна економічна невірно вага між суспільним попитом і пропозицією виявляється у підвищенні цін. Така інфляція заснована на дії ринкового механізму в економічній системі.

У процесі розгляду інфляції як системного утворення, окрім такого напрямку її дослідження, як аналіз форм вияву, важливим є і вивчення такої характеристики інфляції, як її інтенсивність, яка визначається темпами втрат грішми своєї купівельної спроможності. Залежно від рівня інтенсивності знецінення грошей інфляція поділяється на: повзучу, галопуючу та гіперінфляцію (див. табл. 5.1)

Таблиця 5.1

Основні характеристики і наслідки повзучої, галопуючої та гіперінфляції

Вид інфляції	Характерні риси	Наслідки
Повзуча інфляція	1. Темп зростання цін не перевищує 10% на рік; 2. Легко контролюється державою; 3. Така інфляція не має явних негативних наслідків, мало відчутна для економічних суб’єктів.	1. Характеризується надмірною емісією; 2. Прискореним накопиченням грошової маси в каналах обігу без помітного підвищення цін.
Галопуюча інфляція	1. Темп зростання цін досягає 10-100% на рік; 2. Важко контролюється державою	1. Вона спричиняє випереджувальні темпи зростання споживчого попиту порівняно з товарною пропозицією; 2. Призводить до стрімкого зростання цін; 3. Посилює економічну нестабільність та соціальне напруження в суспільстві. 4. Поширюються бартерні операції.
Гіперінфляція	1. Темп зростання цін перевищує 100% на рік; 2. Майже виходить із-під контролю держави   Суперінфляція – темп зростання цін складає 1000 і більше процентів	1. Спостерігається нестабільність цін у всіх секторах економіки; 2. Все більше поширюються бартерні операції; 3. Порушується фінансово-кредитний механізм; 4. Розвиваються неорганізовані стихійні процеси в економіці, що призводять до зростання загальної економічної нестабільності. 5. Надмірна емісія грошей

За чинниками, що спричиняють інфляційний процес розрізняють: інфляцію попиту і витрат.

Інфляція попиту характеризується надмірним зростанням товарного попиту порівняно з пропозицією, якщо при цьому не відбувається підвищення пропозиції, зростання попиту компенсується підвищенням цін, а отже, зростає і рівень інфляції. У зв’язку з тим, що визначальним чинником цієї інфляції є зростання пропозиції грошей, її ще називають монетарною інфляцією. Йдеться передусім, про надто велику грошову емісію, що призводить до перевищення попиту на гроші порівняно з реальною пропозицією товарів і послуг.

Інфляція витрат спричинюється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат.

3. Інфляція належить до основних індикаторів, які характеризують макроекономічну нестабільність. Вона характеризує несприятливі зміни в цінах, які свідчать про виникнення певних змін у товарно-грошових відносинах.

Точно вимірювати цінову інфляцію можна за допомогою індексу цін за певний період (рік, квартал, місяць). Для вимірювання інфляції на практиці застосовують такі види індексів цін:

­ індекс Леспейреса (індекс споживчих цін);

­ індекс Пааше (дефлятор ВВП)

Індекс цін, що використовується для усунення впливу інфляції на величину ВВП називається дефлятором.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) – показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які придбаває населення для невиробничої діяльності.

Цей показник розраховується на підставі споживчого набору товарів продовольчого і непродовольчого призначення та послуг. Основними товарними групами у “споживчому кошику” є продукти харчування, одяг, житло, транспортні послуги, освіта, книги, медичні послуги, предмети особистої гігієни тощо. В Україні під час обчислення цього показника враховують поки що понад 60 найменувань.

Iл = ∑p₁*q₀ / ∑ p₀ *q₀ = ціна “споживчого кошика” в розрахунковому періоді / ціна “споживчого кошика” в базовому періоді

де p₁ та p₀ – ціни одиниці товарів (послуг) звітного і базового періодів відповідно;

q₀ - кількість товарів у “споживчому кошику” базового періоду

Цей показник широко застосовують у практиці регулювання державної фінансової і соціальної політики, аналізу і прогнозування цінових процесів, регулювання курсу національної валюти.

Для виявлення динаміки загального рівня цін використовують також індекс Пааше, характеризує зміни всіх цін. Він показує зміни в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачем.

Iп = ∑p₁*q₁ / ∑ p₀ *q₁

де q₁ – обсяг виробництва у розрахунковому році.

Індекс споживчих цін і дефлятор ВВП мають три основні відмінності:

1. набір товарів для обчислення дефлятора ВВП містить як на споживчі так і капітальні блага, які купують підприємства та держава. Обчислюючи індекс споживчих цін, враховуємо лише ціни товарів і послуг, які купують споживачі;

2. у випадку обчислення дефлятора ВВП використовуємо лише вітчизняні товари і послуги, в тому числі експортовані (імпортовані товари не є часткою ВВП). Але до споживчого кошика входять також імпортні товари, тому в індексі споживчих цін відображається і зміна цін на них;

3. індекс споживчих цін обчислюють на підставі незмінного набору товарів і послуг, тоді як у випадку обчислення дефлятора ВВП зі зміною структури ВВП змінюється набір товарів і послуг.

Якщо відомі щомісячні індекси інфляції, то річний індекс інфляції визначається як добуток 12-ти місячних індексів інфляції.

І навпаки, коли відомий річний індекс інфляції, то середньомісячний індекс інфляції можна розрахувати за формулою:

I _{інф. сер. міс.} =¹²√ I _{інф. річ .}

Крім індексу інфляції розраховують також показники темпу зростання і темпу приросту інфляції:

Т _зр = I _{інф. 1} / I _{інф. 2}

Т _пр = I _{інф. 1 -} I _{інф. 0} / I _{інф. 0}

де I _{інф. 0} – рівень індексу у базисному році;

I _{інф. 1} – рівень індексу інфляції у звітному році.

Індекс інфляції розраховується в Україні Державним комітетом статистики України щомісяця і публікується у пресі не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Дата добавления: 2015-07-10