Білет 9

Позиційне чергування в-у, і-й.
В українській мові чергуються як прийменники у,в, так і префікси -у,-в у словах.
У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важкий для вимови: 1) між приголосними (наш учитель, десь у хлібах), 2) на початку речення перед приголосними (У присмерку літають ластівки так низько.), 3) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в,ф, а також перед сполученням літер льв,св,тв,хв (сидимо у вагоні, не спитавши броду), 4) після паузи, на письмі позначеною комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним (Стоїть на видноколі мати – у неї вчись.)
В уживається для того, щою уникнути збігу голосних: 1) між голосними (Була в Одесі), 2) на початку речення перед головними (В очах його світилась надія.), 3) після голосного перед більшістю приголосних (крім в,ф,льв,св,хв)(Пішла в садок вишневий.)
У-В не чергуються: 1) у словах, що вживаються тільки з в або тільки з у (вдача, вклад, вправа, вступ (і удача, уклад, управа, уступ – з іншими значеннями), взаємини, влада та ін..; увага, ударник, узбережжя, указ, умова, уставлення, установа, уява, а також у похідних утвореннях: вступний, владар, уважність, ударницький, умовний та ін..), 2) у власних іменах і в словах іншомовного походження (Вдовенко, Владивосток, Урал, увертюра).
Сполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергуються з й у тих же позиціях, що й у-в. 1) щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови 1.після приголосного або паузи, позначених крапкою, комою, двокрапкою, трьома крапками, перед словами з початковим приголосним звуком(Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні), 2. На початку речення (І долом геть собі село), 2) Й уживається щоб уникнути збуті голосних 1. Між голосними (У садку співали Ольга й Андрій), 2. Після голосного перед приголосним (Навчає баєчка великого й малого), 3) чергування і-й не відбувається: 1. При зіставленні понять (дні і ночі, бітьки і діти), 2. Перед словом, що починається на й,є,ї,ю,я (Ольга і Йосип – друзі.), 3. Після паузи (Щось таке бачить око, і серце жде чогось.)
Складносурядне речення.
Складносурядне речення – це таке складне речення, яке складається з двох або більше простих, незалежних одне від одного речень. Починався день, і вітер гнав по небу хмари. Прості речення з’єднуються в складносурядні за допомогою єднальних, протиставних і розділових сполучників. Єднальні сполучники: і, й, та(в значенні і), ні-ні, ані-ані. Сушило сонце землю, і дощі воложили її. Протиставні сполучники: а, але, зате, проте, однак, та(в значені але). Лиш у труді живе людина, а без труда її нема. Розділові сполучники: або, чи, то-то, чи-чи, не то - чи то. Не то води шуміли збігаючи в Дунай, не то вітер бився в зломах провалля. Кома не ставиться у складносурядному реченні: 1) Коли є спільний другорядний член речення або вставне слово, які стосуються обох частин складносурядного речення. За селом шелестіли хліба і пахло полином. 2) Якщо речення, які складають складносурядне, є питальними, спонукальними, окличними. Хай вітер знамена колише й співають в садах солов’ї! 3) Якщо речення, які складають складносурядні, є називними або безособовими. Тиша і бур’яни. 4) Коли є спільне підрядне речення, яке стосується обох частин складносурядного речення. Коли почалася гроза, гра припинилася і діти кинулись бігти додому. Тире ставиться у складносурядному реченні, якщо воно з’єднано сполучниками і, й, та(в значенні і), а, та й, що виражають швидку або несподівану зміну подій чи різке протиставлення. Дощ пройшов – і Київ зеленіє.

Дата добавления: 2015-07-08