Плита з газовим балоном

Плита з газовим балоном за будовою мало відрізняється від плити, що працює від міської газової мережі.

Особливістю є те, що в такій плиті використовується не газ з газопроводу, а зріджений газ із балонів. При викорис танні газових балонів небезпека полягає в тому, що в місц роз’ємного з’єднання балона з плитою може статися витік газу. Унаслідок чого можливий спалах газу, а також пожежа.

Заправляють газові балони в спеціально обладнаних газових ділянках заправки й обміну побутових балонів. Іноді можна побачити, що побутові балони заправляють на автомобільних заправках. Цього не можна робити в жодному разі, оскільки на газових балонах, що встановлюються на автомобілях, є спеціальний відсікач, який дозволяє вчасно перервати заповнення балону газом. А на побутових балонах така система відсутня, і при надмірному наповненні балона він може вибухнути.

3. Правила користування газовими приладами

ü Розповідь учителя, складання конспекту в зошитах

Правила користування газовою плитою:

Перед користуванням газовою плитою необхідно:

§ відкрити кран (вентиль) на газопроводі перед лічильником і плитою;

§ піднести запалений сірник до пальника, легко натиснути на ручку відповідного крана та повернути її — газ має загорітися;

§ якщо газ не загорається, необхідно перекрити кран на плиті й повторити процес запалювання знову. Якщо газ не загорається і після повторного розпалювання, слід закрити крани й повідомити дорослих або викликати фахівця газового господарства;

§ горіння вважається нормальним, якщо полум’я пальника стійке й голубе. Якщо полум’я стає жовтуватим і коптить, це небезпечно для здоров’я й потребує негайного

регулювання подачі повітря або чистки пальника;

§ для припинення горіння газу потрібно закрити крани верхніх пальників або кран духової шафи;

§ після закінчення користування плитою перекрити кран (вентиль) на газопроводі перед плитою.

Правила безпеки при користуванні газовими приладами.

§ Перед користуванням газовими приладами потрібно переконатися, що в приміщенні немає запаху газу, та відкрити кватирку. Ні в якому разі не закривайте вентиляційні ґратки.

§ Не користуйтесь несправними газовими приладами.

§ Не залишайте без догляду працюючі газові прилади.

§ Не використовуйте газові плити для опалення приміщення.

§ Приміщення, в яких установлені газові прилади, не можна використовувати для сну та відпочинку.

§ Не можна захаращувати газові прилади сторонніми предметами.

§ Не використовуйте газові прилади для сушіння білизни — це може призвести до пожежі.

4. Небезпечні ситуації при користуванні газовими приладами

Дії при виявленні запаху газу у квартирі

1. У жодному разі не запалюйте сірники та не вмикайте світло, не користуйтесь електровимикачем, електродзвінком і розетками, оскільки поява електричної іскри

може спричинити вибух.

2. Прикрийте носа та рота тканиною.

3. Перекрийте всі газові крани (вентилі).

4. Відкрийте вікна та двері для провітрювання приміщення.

5. Залиште приміщення.

6. Зателефонуйте в місцеву аварійну газову службу (104) та давайте чіткі відповіді на запитання.

Якщо ви відчули запах газу в приміщеннях зі значною кількістю людей:

- повідомте всіх, хто перебуває поруч, про необхідність негайного залишення приміщень;

- повідомте аварійній службі газу;

- не допускайте людей у загазоване приміщення.

Якщо ви відчули запах газу в під’їзді або в підвалі житлового будинку:

- повідомте аварійну службу газу;

- не допускайте в загазовані приміщення людей.

У разі виявлення запаху газу на вулиці біля газового колодязя, газорозподільного пункту, газобалонної установки негайно повідомте аварійну службу газу.

Неухильно дотримуйтеся правил користування газовими приладами, стежте за тим, щоб ці прилади були чистими і справними.

Користуйтеся віконними кватирками для систематичної вентиляції приміщень.

Не залишайте без нагляду газові прилади увімкненими навіть на короткий час.

Перша допомога постраждалому при отруєнні газом

1. Забезпечити постраждалого свіжим повітрям.

2. Розстебнути комір, ремінь, тугий одяг, щоб полегшити дихання.

3. Викликати «швидку допомогу» та газову службу.

4. Дати пити багато рідини.

5. Бути з потерпілим поруч до приїзду дорослих.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Вправа «Закінчи речення»

1) Не можна залишати без нагляду працюючі... (газові прилади).

2) Категорично забороняється сушити біля газової плити... (білизну чи волосся).

3) Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить... (не залила вогонь пальника).

4) Якщо газ потрапив у повітря приміщення, слід негайно... (закрутити кран подачі газу і провітрити приміщення).

ü Робота в малих групах

Завдання: скласти наглядну пам’ятку «Безпека користування газом» та підготувати презентацію своєї роботи (у довільній формі).

Наприкінці уроку учні оцінюють правильність складених пам’яток та креативність подання інформації.

ü Моделювання екстремальної ситуації. Індивідуальна робота в зошиті

Уявіть, ви вийшли з власної оселі та відчули сильний запах газу.

Складіть алгоритм дій в цій небезпечній ситуації.

ü Письмове завдання. Робота на роздавальних картках

Доповніть речення, використовуючи слова для довідки.

Відчувши запах газу, треба: перекрити газові_______________,

відчинити ___________, зателефонувати до аварійної служби

_________ за номером _______, провітрити _______________, вла­

штувавши _____________, самим____________з кухні.

Слова для довідки: крани, піти, вікно, протяг, газу, приміщення, 104.

ü Фронтальна бесіда

— Яку тему ми розглянули на сьогоднішньому уроці?

— Для чого до побутового газу додають одоранти?

— Чому під приміщенням з газовими приладами не можна розміщувати підвал?

— Чи можна учню 6-го класу користуватися газовими приладами?

— Які знання, що здобули на уроці, ви вважаєте корисними?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати доповідь про хімічні речовини, що використовувались людством із давніх часів.

Індивідуальне завдання: декільком учням підготувати доповіді «Ознаки отруєння хімічними речовинами», «Ознаки хімічних опіків лугами й кислотами».

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

ü Підсумкова бесіда

- Що нового ви дізналися на уроці?

- Що сподобалося найбільше?

- Що було найскладнішим при виконанні завдань?

- Що треба ще вивчити вдома?

УРОК № 26

Безпека при користуванні засобами

побутової хімії

Мета: навчити розпізнавати небезпечні речовини побутової хімії, ознаки

ураження шкіри та очей хімічними речовинами, пояснити необхідність

дотримання правил користування речовинами побутової хімії', вихову­

вати обережність та обачливість.

Матеріали та обладнання: етикетки від засобів побутової хімії, сода, марганцівка, вода,

лимонна кислота, борна кислота, вата, бинт, тканина, ложка, хімічні стакани.

Поняття: ліки, гігієнічні препарати, лаки та фарби, засоби для чищення, складові їжі, клеї, перша допомога.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙ НИЙМОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

ü Фронтальна бесіда

- Чим небезпечний побутовий газ?

- Де на газовій плиті можна перекрити подачу газу?

- Як перекрити подачу газу на газовій трубі?

- Що потрібно робити при появі в приміщенні запаху газу?

- Чого не можна робити в жодному разі при появі запаху газу?

- За яким телефонним номером викликають аварійну газову службу?

ü Рольова гра «Я — інспектор газової служби»

Один учень (або декілька учнів по черзі) виконує роль інспектора газової служби (прийом «вводимо роль»).

Учні по черзі встають із місця і називають правила безпечного поводження з газовими приладами. А «інспектор» перевіряє правильність відповідей.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ü Слово вчителя

В Україні все частіше лунають тривожні новини, раз за разом ми чуємо в новинах про побутові отруєння. Здебільшого це малюки від 1 до 6 років, які отруїлися медич­

ними препаратами, побутовою хімією та іншими речовинами. Маленькі діти допитливі, їх усе цікавить, вони активно вивчають навколишній світ: усе пробують на дотик, на

смак. Сучасні засоби побутової хімії, ліки випускаються в яскравих привабливих обгортках. А необачливі дорослі залишають ці предмети в доступних для малюків місцях. Це призводить до дуже небезпечних наслідків. У результаті діти опиняються в лікарнях з важкими отруєннями, опіками шкіри, очей, органів травлення. А іноді наступають і зовсім трагічні наслідки.

Сьогодні на уроці ми з вами дізнаємось про правила зберігання засобів побутової хімії та ліків, виконання яких збереже здоров’я і життя вам та вашим рідним.

ü Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Хімічні речовини в побуті

ü «Мозковий штурм»

Учні називають усі відомі їм побутові хімічні речовини. Усі відповіді фіксуються на дошці.

Можливі варіанти відповідей учнів, ліки, засоби особистої гігієни, лаки та фарби, засоби для чищення, складові їжі, добрива, отрутохімікати, клеї.

Учням необхідно поєднати всі речовини в групи за певними ознаками, тобто класифікувати речовини (безпечні, небезпечні, умовно безпечні). Назви груп записуються на дошці у вигляді схеми.

Демонстрація схем «Хімічні речовини в побуті» на дошці або робота з роздрукованими схемами (роздавальний матеріал до уроку).

♦ Історична довідка

На початку нашої ери люди використовували в побуті близько 100 хімічних речовин

як органічного походження (бджолиний віск, крохмаль, жири, оливкову та кокосову

олію, оцтову кислоту тощо), так і неорганічного (пемза, кухонна сіль тощо).

Крохмаль застосовувався для склеювання папірусу, яєчний білок — для склеюван­

ня виробів, бджолиний віск — для виготовлення фарб, покриття табличок для письма, виготовлення засобів догляду за меблями.

Пурпур, індиго, хну використовували для фарбування бавовни, шовку, льону, вовни.

Багато секретів натуральних барвників загубилися в часі, але деякі збереглися й ви­

користовуються сьогодні народними майстрами при виготовленні килимів та рушників.

Сьогодні вчені, інженери, хіміки постійно поповнюють асортимент хімічних засобів, намагаючись винайти такі, що не були б шкідливими для здоров’я людини, екологічно чистими та не потребували б для свого виробництва великих енергетичних витрат.

Товари побутової хімії стають дедалі більш популярними, розширюються галузі їх застосування, збільшується обсяг їх виробництва.

Кожна створена синтетична речовина, перш ніж. потрапити до споживача, проходить експертизу на подразнюючу та алергійну дії. Разом із тим велика кількість хімічних речовин є джерелами сполук, що здатні спричиняти алергію, знижувати імунітет. А за умови неправильного застосування всі речовини побутової хімії становлять небезпеку.

За статистикою ВООЗ, кількість нещасних випадків від хімічних речовин постійно зростає, особливо протягом останніх ЗО років. їх причиною є сильнодіючі сполуки, наприклад сірчана та оцтова кислоти, ліки, алкоголь і наркотичні речовини та препарати побутової хімії.

2. Правила зберігання і використовування ліків

ü Фронтальна бесіда

— Для чого потрібні ліки?

— Для кого вони призначені?

— Чи можуть ліки й вітаміни бути небезпечними? За яких умов?

— Чи можна дітям брати ліки без дозволу?

— У яких випадках і які ліки учні 6-го класу можуть застосовувати самостійно?

— Де й як мають зберігатися ліки?

ü Розповідь учителя, складання опорного конспекту в зошитах

Пам’ятка «Правила безпечного користування ліками»

1. Удома ліки мають зберігатися в спеціально відведеному місці — у домашній аптечці.

2. В аптечці завжди мають бути засоби для надання першої допомоги при незначних пошкодженнях, дрібних пораненнях.

3. Ліки прописує лікар. Не вживай ніяких ліків самостійно.

4. Перш ніж вживати ліки, перевір термін придатності, який указаний на упаковці.

3. Правила зберігання й використовування засобів побутової хімії

ü Розповідь учителя

Сьогодні побутова хімія займає важливе місце в нашому повсякденному житті, а список речовин, які ми використовуємо щодня, безперервно збільшується. Проте фахівці попереджають: у боротьбі за чистоту важливо не зашкодити здоров’ю.

Доведено, що побутова хімія є одним з головних алергенів, що спричиняють хворобливі реакції. Унаслідок дії хімічних речовин можуть постраждати шкіра, органи зору та дихання. Виникають надсадний кашель і напади задухи, сльозотеча й проблеми із зором, печія слизових оболонок та дерматологічні подразнення, що супроводжуються свербінням і станом загального дискомфорту.

Фахівці рекомендують завжди уважно вивчати склад засобів на етикетці та уникати тих, що містять небезпечні речовини. Розглянемо деякі з них.

Хлор. Він може спровокувати багато захворювань та цілу низку алергічних реакцій. Хлор негативно впливає на стан волосся й шкіри.

Фосфати. У вологому середовищі вони сприяють утворенню токсичних ціанобактерій, які спричиняють отруєння, провокують розвиток різних патологій.

ПАР (поверхнево-активні речовини). Вони знижують імунітет, спричиняють алергії й ураження органів — легенів, печінки, нирок. ПАР здатні накопичуватися у волокнах тканин, особливо шерстяних, напівшерстяних і бавовняних.

Формальдегід. Вважається одним з найсильніших канцерогенів. Провокує сильне подразнення очей, шкіри, дихальних шляхів і легенів.

Щоденне надмірне використання синтетичних миючих засобів призводить до таких небезпек:

§ проблеми зі шкірою (почервоніння, алергія, екзема, пухлини);

§ порушення зору;

§ захворювання шлунково-кишкового тракту;

§ гіпертонія;

§ онкологічні захворювання.

ü Розповідь учителя, складання опорного конспекту в зошиті

Правила безпечного поводження із засобами побутової хімії

1. Уникайте надмірного застосування побутової хімії, оскільки це порушує нормальне функціонування імунної системи людини і є однією з причин алергії.

2. Користуючись засобами побутової хімії, слід захищати руки рукавичками. Ретельно змивайте засоби, щоб на поверхні не залишалися активні речовини.

3. Після використання мийного засобу посуд потрібно якомога довше полоскати й обов’язково в гарячій воді.

4. Використовуйте засоби побутової хімії з позначкою «Для чутливої шкіри».

5. Не можна змішувати різні хімічні засоби для отримання кращого результату.

6. Найбільш сильні алергени — це порошкові засоби й аерозолі, тому віддавайте перевагу гелям, пастам або гранульованим засобам.

7. Не користуйтеся одним видом побутової хімії тривалий час, періодично міняйте засоби.

8. Зберігати побутову хімію слід у щільно закритих ємностях у нежилих приміщеннях.

ü Робота в групах. Умовні позначення на речовинах побутової хімії

Кожній групі для роботи надаються етикетки від двох різних речовин побутової хімії (безпечної та небезпечної).

Завдання для груп:

1. Роздивитися позначення на етикетках.

2. Прочитати запобіжні заходи при використанні.

3. Визначити, до якого типу належить кожна речовина.

ü Робота в парах. Аналіз навчального тексту, складання тез у зошиті

Учні працюють із роздрукованими текстами (роздавальний матеріал до уроку).

Завдання, прочитати уважно текст, записати головні положення у вигляді тез.

Умовні позначення на речовинах побутової хімії

На упаковці небезпечної для здоров’я побутової хімії є символи, на які слід звертати особливу увагу. Це застережливі слова «Обережно», «Отрута», «Увага», «Небезпечно» або їхні графічні позначення.

Подразнююча речовина. Зазвичай цю позначку можна побачити на баночках із різними миючими засобами. При потраплянні в очі й на шкіру такий продукт може спричинити свербіння, подразнення, запалення. Слід не допускати потрапляння в очі, а також ретельно мити руки після роботи із цією речовиною. Намагайтеся працювати в добре провітрюваних приміщеннях — випари цих речовин можуть спричинити кашель і запалення дихальних шляхів.

Шкідлива речовина. Ця позначка найчастіше трапляється на упаковках з розчинниками, лаками й фарбами. Вона попереджує про те, що продукт

містить одну або декілька шкідливих чи токсичних речовин.

Їдка речовина. їдкими можуть бути, наприклад, різні засоби з очищення каналізаційних труб. Попереджувальний значок застерігає від того, що у складі продукту міститься луг або кислота у значній концентрації. А значить, при потраплянні на шкіру засіб може спричинити тяжкі опіки й серйозні пошкодження шкіри, м’язової тканини й слизової оболонки. При роботі з такими продуктами слід обов язково одягати рукавички.

Речовина, небезпечна для навколишнього середовища. Цей символ попереджує про шкідливість продукту для природи. У його складі можуть міститися речовини, що створюють загрозу для життя живих організмів.

Вогненебезпечна речовина. Це зазвичай легкозаймисті речовини. Хоча вказівки на токсичність на упаковці зазвичай не міститься, більшість з подібних засобів є отруйними. Приклади: рідкий газ для заправки запальничок, скипидар, машинне

масло, бензин, лак для волосся.

Вибухонебезпечна речовина. Будь-який аерозоль може вибухнути під тиском.

Токсична речовина. При проникненні в організм через травну або дихальну систему (а також через шкіру) здатна спричиняти серйозні пошкодження.

Приклади: щуряча отрута, вибілювач, поліроль.

ü Розповідь учителя

Замінники шкідливих хімічних речовин

Якщо є можливість, використовуйте безпечні альтернативи хімічних речовин. Адже підтримувати чистоту цілком можливо й натуральними засобами.

Харчова сода — натуральний засіб, за допомогою якого посуд можна вимити до блиску. Сода допоможе ефективно боротися з плямами, чистити й полірувати алюмінієві, хромовані, срібні, сталеві, жерстяні та пластикові поверхні, а також коштовності. Її можна використовувати для очищення й дезодорування холодильників, дуже забруднених килимів. Сода також пом’якшує тканини й видаляє деякі види плям.

Харчова сода пом’якшує жорстку воду, тому її можна використовувати як засіб від накипу.

Сік лимона можна використовувати для видалення плям іржі з посуду, а також для полірування столового срібла. Лимонний сік можна використовувати під час миття скла й видалення плям з алюмінію, одягу та порцеляни.

Любителям приємних запахів слід перейти з хімічних освіжувачів повітря на натуральні природні масла та есенції (лимон, евкаліпт, ялина, апельсин, лаванда). Для того щоб освіжити повітря в приміщенні, можна використовувати спеціальні ароматичні лампи, які вмикають на 20 хвилин,заправивши попередньо кількома краплями ароматичної

есенції.

Оцет ефективно видаляє воскові плями і плями від смол, чудово дезінфікує, очищує плитку, кахель, видаляє накип. Крім того, з оцту можна приготувати ефективну й безпечну «рідину для миття скла», яка добре чистить і не залишає розводів. Для цього потрібно лише розвести дві чайні ложки оцту віл води.

4. Отруєння хімічними речовинами

ü Доповіді учнів

Ознаки отруєння хімічними речовинами:

§ загальна слабкість;

§ нудота, блювання;

§ спазми в животі;

§ пронос;

§ блідість;

§ спрага;

§ підвищення температури до 38-40 °С;

§ частий пульс;

§ судоми гомілкових м’язів;

§ кінцівки стають холодними;

§ риси обличчя загострюються.

Блювання та пронос зневоднюють організм, що призводить до втрати солей і порушення водно-сольового балансу.

Хімічні опіки лугами, кислотами

Хімічні опіки виникають у разі дії на шкіру концентрованих кислот (сульфатної, хлоридної, нітратної тощо), лугів (їдких калі, натру, концентрованих розчинів аммоніаку, негашеного вапна), фосфору, деяких солей (аргентум нітрату, цинку хлориду тощо).

Ознаки хімічних опіків: сип, пухирці, локальний біль без видимих ушкоджень, головний біль, утруднене дихання.

Ознаки можуть виявлятися як відразу, так і через дея кий час.

Хімічні опіки небезпечні ще й тим, що спричинюють загальне отруєння організму.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Практична робота «Моделювання допомоги при потраплянні на тіло хімічних речовин»

Мета: відпрацювати алгоритм дій при потраплянні на шкіру та в очі агресивних хімічних речовин.

Завдання: кожна група отримує свою ситуацію та моделює першу допомогу при потраплянні на тіло хімічної речовини. Для работи учні отримують роздрукований

додатковий матеріал.

Проблемні ситуації:

1 При пранні вам на руки потрапив рідкий вибілювач, що містить їдкий хлор.

2. Ви фарбували паркан на дачі. Розлили випадково розчинник для фарби на руки.

3. Розчин невідомої речовини потрапив в очі.

4. Ви відкривали склянку з оцтом, і він потрапив в очі.

5. Засіб для чищення раковини, що містить луг, потрапив на шкіру.

Під час відпрацьовування навичок один учень виконує роль постраждалого, а інший «надає йому першу допомогу». Потім діти міняються ролями.

Замість хімічної речовини учні використовують лише воду (для запобігання дитячого травматизму слід використовувати умовні розчини потрібних речовин). На столах учні мають склянки з водою і написами «сода», «марганцівка», «вода»,

«лимонна кислота», «борна кислота», вату, бинт, тканину.

ü Практична робота «Моделювання допомоги при отруєнні хімічними речовинами»

Мета: відпрацювати алгоритм дій при потраплянні отруйних хімічних речовин у шлунково-кишковий тракт.

Завдання: скласти в зошитах алгоритм дій у небезпечних ситуаціях.

Ситуаційні завдання:

1. Ваш друг скаржиться на біль у животі, він випадково випив невідому речовину.

2. Маленька дитина помилково ковтнула столового оцту з пляшки.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Виконати практичне домашнє завдання «Відпрацьовування навичок безпечного зберігання ліків».

План роботи:

1. Разом із батьками перевірте умови зберігання ліків у вас удома.

2. Перевірте, чи відповідають вони вимогам безпеки.

3. Перевірте термін придатності ліків вашої домашньої аптечки. Позбавтеся всіх ліків, термін дії яких закінчився.

Індивідуальне завдання: підготувати доповідь про функції пожежної охорони.

VIІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

Учням пропонується оцінити свій настрій та досягнення на уроці, намалювавши в зошитах один з трьох «смайликів».

УРОК № 27

Пожежна безпека оселі

Мета: розглянути основні причини виникнення пожеж, стадії розвитку пожеж,

сформувати знання про основні аспекти пожежної охорони, заходи щодо профілактики пожеж, розглянути будову основних засобів пожежогасіння, розвивати вміння оцінювати пожежну безпеку власної оселі, уміння орієнтуватися за планом евакуації на випадок пожеж, відпрацювати дії щодо захисту органів дихання при пожежі та дії у випадку загоряння одягу, виховувати свідомість та обачність у небезпечних ситуаціях.

Матеріали та обладнання: зразковий матеріал: примірники горючих, легкозаймистих

матеріалів, негорючих матеріалів; зображення різних типів вогнегасників, примірник плану евакуації з приміщення на випадок пожежі, аркуші паперу, олівці, фломастери.

Поняття: негорючі, легкозаймисті речовини, трикутник вогню, вогнегасник, пожежна охорона.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

ü Письмова робота на картках

Картка № 1

1. Як потрібно зберігати лікарські препарати?

2. Чи можна використовувати ліки з простроченим терміном дії? Чому?

Картка № 2

1. Чи є у вашій кухонній шафі хімічні речовини? Яке їхнє призначення?

2. Чи можна мити посуд речовинами для прання? Чому?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ü Розповідь учителя

Про причини виникнення пожеж у Середні віки, наприклад, завжди говорилося: «з волі Бога», оскільки вогонь асоціювався з гнівом Божим.

Сьогодні наших знань досить, щоб не тільки визначити причини пожежі, але й для того, щоб звести до мінімуму руйнівні наслідки.

ü Фронтальна робота

— Як ви розумієте значення цих фразеологізмів про вогонь?

§ Пройти вогонь і воду.

§ Чужими руками вогонь загрібати.

§ Підливати масла у вогонь.

§ Між двох вогнів.

§ Боятися як вогню.

§ Вогнем дихати на когось.

§ Вогнем і мечем.

§ Піти за кимсь у вогонь і воду.

§ Гратися з вогнем.

§ Диму без вогню не буває.

ü Інтерактивний прийом «Мікрофон»

- За яких умов вогонь є другом людини?

- Які найпоширеніші причини виникнення пожеж?

- Які умови є необхідними для загоряння?

- Які наслідки пожеж?

ü Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Горючі й негорючі матеріали

ü Проблемне запитання

Учням пропонуються зразки матеріалів — папір, поліетилен, деревина, пластик, гума, фольга, каміння, шматочки кахелю, черепиці тощо.

— Які матеріали ви б віднесли до горючих?

— Які матеріали доцільно використовувати при будівництві з точки зору пожежної безпеки?

ü Розповідь учителя, демонстрація таблиціі

Негорючі матеріали — матеріали, які під впливом джерела запалювання (іскор, вогню, електричного струму, високої температури, хімічної реакції тощо) не запалюються і не горять.

Горючі матеріали — матеріали і речовини, які залишаться горіти після видалення джерела запалювання.

Горючі матеріали поділяють на важкозаймисті та легкозаймисті.

Демонстрація таблиці «Горючість матеріалів» або робота з роздрукованим матеріалом (роздавальний матеріал до уроку).

2. Причини та умови виникнення пожеж

ü Інтерактивна вправа «Два — чотири — усі разом»

Проблемне запитання:

— Які причини виникнення пожеж?

♦Методична порада

Вправа використовується, коли необхідно, щоб учасники обговорили певне питання

спочатку в парах, потім у квартетах, в октетах тощо.

Допомагає в навчанні викладати й вислуховувати погляди, аргументи, характерис­

тики речей, ознайомлюватися з різними підходами до вирішення проблеми.

Організація роботи:

1. Ознайомлення-учнів із запитаннями для обговорення, дискусії тощо.

2. Об’єднання учнів у пари та обговорення проблеми з метою прийняття обов’язково узгодженого рішення консенсусу.

3. Об’єднання пар у четвірки та обговорення попередньо досягнутих рішень щодо проблемного запитання. Прийняття спільного рішення.

4. Обговорення запитання, узгодження позицій та вироблення спільного рішення класом.

5. Складання узагальнюючого висновку у вигляді тез, схеми, таблиці тощо.

Орієнтовний підсумок роботи:

Причини виникнення пожеж:

§ хуліганство;

§ недбале (неправильне) поводження з вогнем;

§ порушення правил опалювання приміщень із використанням печей;

§ порушення правил користування зварювальними апаратами;

§ порушення правил експлуатації електромереж і електроприладів;

§ порушення правил користування газовими приладами;

§ самозапалювання легкозаймистих речовин при підвищеній температурі;

§ «сонячні зайчики» від дзеркал, скла, металу;

§ блискавки.

ü Розповідь учителя з елементами бесіди

Пожежа — це неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя і здоров’я людей.

Дата добавления: 2015-11-04