Уведення в капітал корпорації боргів

Ситуація

1) акціонерний капітал корпорації становить 150 млн дол. В обігу перебуває 10 млн звичайних акцій, ринкова вартість однієї акції дорівнює 15 дол.;

2) ставка податку на прибуток корпорації — 30 %;

3) передбачуваний прибуток до сплати процентів і податків — 30 млн протягом п’яти років щорічно;

4) передбачувана ціна акціонерного капіталу і боргу за умови введення в капітал корпорації різних сум боргу (табл. 7.8).

5) збори акціонерів прийняли план зміни, але встановили межу можливого зростання боргу розміром 100 000 000 дол.

Необхідно визначити оптимальну структуру капіталу.

Таблиця 7.8

Ціна боргу й акціонерного капіталу

Сума передбачуваної заборгованості	Ціна боргу, %	Ціна акціонерного капіталу, %
	—	14,0
25 000 000	9,0	14,3
50 000 000	9,5	15,0
75 000 000	10,5	16,0
100 000 000	12,5	17,5

Розв’язання

1. Визначаємо суму акціонерного капіталу у зв’язку з поступовим зростанням боргу, що вводиться.

Сума акціонерного капіталу S визначається за формулою: . Акціонерний капітал корпорації прямо пропорційний чистому прибутку й обернено пропорційний ставці доходу. В умові ситуації є інформація про те, що корпорація планує одер­жати прибуток до сплати процентів податків на суму 30 млн дол. На основі валового прибутку, процентних ставок боргу, акціонерного капіталу і податку з прибутку корпорації визначаємо чистий прибуток і акціонерний капітал.

Таблиця 7.9

Акціонерний капітал зА зростання боргу

Борг, млн дол.	Акціонерний капітал, млн дол.

2. Визначаємо: а) капітал корпорації додаванням акціонерного і очікуваної суми позичкового капіталів (V = S + D); б) коефіцієнт боргу (D / V); в) коефіцієнт акціонерного капіталу (S / V) (табл. 7.10):

Таблиця 7.10

Коефіцієнти боргу і капіталу

Борг D, млн дол.	Акціонерний капітал S, млн дол.	Загальна сума капіталу корпорації V, млн дол.	D / V	S / V
			—
	135,8	160,8	0,15	0,85
	117,8	167,8	0,3	0,7
	96,8	171,8	0,44	0,56
	70,0	170,0	0,59	0,41

Зверніть увагу, що сума двох коефіцієнтів дорівнює одиниці. Коефіцієнт боргу зростає в міру зростання боргу, а коефіцієнт акціонерного капіталу — падає.

3. Визначаємо середньозважену ціну капіталу (WACC) (табл. 7.11):

Таблиця 7.11

Середньозважена ціна капіталу

Борг, млн дол.	Ціна D	Ціна S	WACC, %
	—	0,14	0,14 = 14
	0,0094	0,1215	0,1309 = 13,09
	0,0199	0,1050	0,1249 = 12,49
	0,0323	0,0896	0,1219 = 12,19
	0,0516	0,0717	0,1233 = 12,33

Середньозважена ціна капіталу складається з двох частин: ціни боргу і ціни акціонерного капіталу.

Зверніть увагу, що ціна акціонерного капіталу знижується в міру введення суми боргу з 14 до 7,17 %. Ціна боргу, навпаки, підвищується в міру зростання суми боргу з 0,09 до 5,16 %.

Розрахунки показують, що ціна боргу нижча ціни акціонерного капіталу через вирахування із суми оподатковуваного прибутку процентів за боргом. Оптимальне співвідношення борг—акціонерний капітал досягається за розміру боргу в 75 млн дол., за якого ціна боргу становить 3,23 %, ціна акціонерного капіталу — 8,96 %, а середньозважена ціна капіталу буде найнижчою — 12,19 %.

4. Визначаємо кількість акцій в обігу і ціну однієї акції (табл. 7.12):

Таблиця 7.12

КІЛЬКІСТЬ акцій в обігу і ціна однієї акції

Борг, млн дол.	Кількість акцій, що викуповуються	Кількість акцій після рекапіталізації	Ціна акції до викупу, дол.	Ціна акції після викупу
	—	10 000 000	15,0
	1 455 180	8 544 820	16,80
	2 910 361	7 089 639	16,78
	4 365 541	5 634 459	17,18	17,18
	5 820 072	4 179 928	17,00

.

5. Керівники корпорації інформують ринок капіталу про своє рішення ввести в структуру капіталу борг на суму 75 млн дол. Комерційні банки консультують корпорацію, за якими ставками і на який термін доцільніше емітувати облігації. Інформацію про зниження суми акціонерного капіталу одержують акціонери. Їхні власні прогнози або прогнози фінансових аналітиків показують, що внаслідок зміни структури капіталу ринкова вартість корпорації може зрости зі 150 до 171,8 млн дол., у результаті чого ціна акції зросте з 15 дол. до 17,18 дол., тобто на 14,5 % (171,8 млн / 10 млн акцій).

Корпорація викуповуватиме свої акції за ціною 17,18 дол. Зростання ціни акції спонукає деяких акціонерів скуповувати акції за ціною від 15 до 17,18 дол.; у разі зростання попиту ціна може підвищитись, у разі зниження — знизитись, але вона буде коливатися навколо 17,18 дол.

6. Розглянемо формування ціни акції після зміни структури капіталу. Акціонерний капітал за боргу 75 млн дол. становить 96,8 млн дол., кількість акцій в обігу — 5 634 459, отже, ціна акції після рекапіталізації дорівнюватиме 17,18 дол. Отримана ціна показує, що ринкова вартість акціонерного капіталу після зміни структури капіталу корпорації залишається старою (за інших рівних умов). Тому вона називається ціною рівноваги.

7. Визначаємо чистий прибуток на одну акцію (табл. 7.13):

Таблиця 7.13

Чистий прибуток на одну акцію

Борг	Чистий прибуток, млн дол.	Кількість акцій	Чистий прибуток на одну акцію
до рекапі- талізації	після рекапі- талізації	до рекапі- талізації	після рекапі- талізації
	21,0	10 000 000	10 000 000	2,1	2,1
	19,4	10 000 000	8 544 820	—	2,27
	17,7	10 000 000	7 089 639	—	2,49
	15,5	10 000 000	5 634 459	—	2,75
	12,25	10 000 000	4 179 928	—	2,93

Чистий прибуток на одну акцію зростає в міру зростання сум уведеного в структуру капіталу боргу.

Розглянувши ситуацію, можемо зробити такі висновки.

1. Оптимальна структура капіталу можлива в разі введення боргу на суму 75 млн дол. через викуп на ту саму суму акцій, що перебувають в обігу.

2. Оптимальність структури капіталу підтверджується:

· по-перше, тим, що вартість капіталу за боргу 75 млн дол. буде максимальною, вона підвищується зі 150 до 171,8 млн дол. Середньозважена ціна капіталу є мінімальною — 12,19 %;

· по-друге, коефіцієнт боргу становить 44 %, що нижче допустимих норм;

· по-третє, ціна однієї акції підвищується з 15 до 17,18 дол. Це приваблюватиме інвесторів як до акцій, що обертаються, так і до облігацій, що випускаються (за умови, що процентні ставки ринку не змінюються);

· по-четверте, чистий прибуток на одну акцію зросте з 2,1 до 2,75 дол.

3. Розв’язання ситуації показує, що для досягнення оптимальності в структурі капіталу фінансові менеджери повинні регулярно одержу­вати інформацію про рух ринкової вартості випущених акцій, а також про рух процентних ставок на акції й облігації в даному класі фірм.

Дроблення акцій (спліт)

Ситуація 1

Фінансові менеджери корпорації С разом з консультантами фондової біржі прийняли рішення про проведення спліту за акціями в обігу. На 1 січня поточного року в обігу перебувало 60 000 звичайних акцій номінальною вартістю 10 дол. кожна. Менеджери прийняли рішення провести «дві на одну» спліт акцій, що означає обмін однієї старої акції на дві нових.

Необхідно скласти рахунок акціонерного капіталу до проведення спліту і після.

1. Рахунок акціонерного капіталу до проведення спліту:

60 000 звичайних акцій номіналом 10 дол.	600 000
Додатковий капітал (надлишок над сумою номіналу)	300 000
Нерозподілений прибуток	1 000 000
	1 900 000

2. Рахунок акціонерного капіталу після проведення спліту:

120 000 звичайних акцій номіналом 5 дол.	600 000
Додатковий капітал (надлишок над сумою номіналу)	300 000
Нерозподілений прибуток	1 000 000
	1 900 000

Висновок: рахунок акціонерного капіталу і його основні статті під час проведення дроблення акцій за умови «дві на одну» не змінюється.

Розглянемо ситуацію щодо виплати дивідендів у вигляді акцій.

Ситуація 2

Корпорація «АВС» оголосила про виплату дивідендів; акціонерам запропоновано 10-процентний дивіденд у вигляді акцій корпорації. У даний час в обігу перебуває 1 000 000 акцій. Номінальна вартість однієї акції дорівнює 10 дол.

Акції, отримані у вигляді дивідендів, продаються за ціною 15 дол. за одну акцію. Складіть рахунки корпорації за акціонерним капіталом після виплати дивідендів.

Акціонерний капітал корпорації до виплати дивідендів:

Звичайні акції (1 000 000 номіналом 10 дол.)	10 000 000
Додатковий капітал (надлишок над сумою номіналу)	5 000 000
Нерозподілений прибуток	15 000 000
	30 000 000

Розв’язання

1. Визначаємо кількість акцій в обігу після виплати дивідендів:

1 000 000 + 100 000 = 1 100 000,

100 000 (10 %) — нові акції, отримані акціонерами у вигляді дивідендних виплат.

2. Визначаємо вартість акцій в обігу після виплати дивідендів:

1 100 000 · 10 = 11 000 000.

3. Визначаємо вартість нових акцій за поточною ціною на фондовому ринку:

100 000 · 15 = 1 500 000.

Вартість нових акцій за номіналом (100 000 · 10) становитиме 1 000 000. Приріст додаткового капіталу (1 500 000 – 1 000 000) становить 500 000.

4. Складаємо рахунки акціонерного капіталу після виплати дивідендів:

Звичайні акції (1 100 000 · 10)	11 000 000
Додатковий капітал (5 000 000 + 500 000)	5 500 000
Нерозподілений прибуток (15 000 000 – 500 000 – 1 000 000)	13 500 000
	30 000 000

Висновок. Виплата дивідендів у вигляді акцій не змінила суми акціонерного капіталу, але відбувся перерозподіл його між статтями. Сума нерозподіленого прибутку скоротилася за рахунок зростання двох статей акціонерного капіталу (звичайні акції та додатковий капітал).

Ситуація 3

Корпорація N малого бізнесу визначає спосіб виплати дивіден­дів своїм акціонерам. У даний час в обігу перебуває 10 000 звичайних акцій з ціною 11 дол. за одну акцію. Отже, вартість корпорації становить 110 000 дол. Акціонерам запропоновано: 1) одер­жати регулярні дивіденди в грошовому виразі на суму 1 дол. на акцію; 2) 10-процентний дивіденд у вигляді акцій.

Фінансовий менеджер має у своєму розпорядженні таку інформацію:

1) 5 тис. акцій належить холдинговій компанії, яка бажає одержати дивіденди у вигляді акцій;

2) 5 тис. акцій належить фізичним особам, які виявили бажання одержати дивіденди в грошовій формі.

Розв’язання

1. Холдингова компанія одержить у вигляді дивідендів 500 акцій (10 % від 5000, якими вона володіє в даний час). Після розподілу дивідендів кількість акцій в обігу збільшиться і становитиме 10 500. Кількість акцій у холдингової корпорації зросте до 5500. Отже, контроль холдингової компанії над акціонерним капіталом корпорації N зросте, тобто вона буде власником 52,38 % акцій.

2. Фізичні особи одержать дивіденди в розмірі 1 дол. на одну акцію, тобто 5000 дол.

Після розподілу дивідендів у грошовій формі вартість корпорації N становитиме: 110 000 – 5000 = 105 000 дол. (у даному випадку ми абстрагуємося від категорії «нерозподілений прибуток»). Вартість 1 акції після грошових дивідендних виплат становитиме: 105 000 / 10 500 = 10 дол.

3. Порівняємо частки в акціонерному капіталі корпорації N
після виплати дивідендів:

а) холдингова компанія володіє 5500 акцій, кожна по 10 дол., тобто 55 000 дол., її частка в акціонерному капіталі становить:

55 000 / 105 000 ® 52,38 %;

б) фізичні особи володіють, як і раніше, 5000 акцій, кожна по 10 дол., тобто 50 000 дол. Отже, частка фізичних осіб акціонерного капіталу знизилася і становить:

50 000 / 105 000 ® 47,62 %.

Висновок: 1) у результаті виплати дивідендів пропорції в розподілі акціонерного капіталу між холдинговою компанією і фізич­ними особами змінилися; 2) холдингова компанія збільшила кількість своїх акцій: її частка в акціонерному капіталі зросла з 50 % до 52,38 %, тоді як частка фізичних осіб знизилася до 47,62 %.

Дата добавления: 2015-11-04