Методи відбору інформації

Тривалий час для реферування застосовували так званий конспективний метод. Тобто референт на свій розсуд відбирав відомості для реферату з первинного документа і викладав їх у рефераті в скороченій формі.

Потреба формалізувати операцію відбору аспектів змісту для відображення в рефератах призвела до розробки поаспекш-них методів реферування. Вони дають змогу підвищити якість змістової частини реферату, полегшити для користувачів сприйняття тексту, бути джерелом для виконання координат­ного індексування. Залежно від підходів до відбору аспектів та надання їх у тексті реферату розрізняють анкетне і вибір­кове реферування.

Основою методу анкетного реферування є виділення змісто­вих аспектів незалежно від виду первинного документа і галузі наукового дослідження, що заслуговують відображення в ре­фератах. Це такі змістові аспекти: 1) проблема, предмет або тема дослідження; 2) наукова (технічна) галузь, у якій прове­дено дослідження; 3) мета дослідження; 4) матеріал, на основі якого проведено дослідження; 5) погляд на предмет або ра­курс, під яким він розглядається; 6) призначення об'єкта до­слідження (розробки); 7) вид дослідження; 8) метод дослі­дження; 9) використане обладнання; 10) умови, в яких прово­дили дослідження; 11) конкретні результати; 12) технічна ефективність об'єкта, запропонованого внаслідок досліджен­ня; 13) економічна ефективність, ціна обґрунтованого (розроб­леного) об'єкта.

Зрозуміло, що не в кожному тексті можна знайти всі за­значені аспекти, та, якщо якісь і є, вони можуть не становити інтересу для користувачів з багатьох причин. Тому референт має творчо підходити до відбору їх, щоб не втратити головно-

Розділ 5

Реферування документів

го. Для полегшення такого відбору пропонують формалізова­ний план (або анкету). Наведений вище план, що включає пе­релік основних аспектів, можна розглядати як принципову, позаяк ці аспекти властиві майже всім науковим документам. Для конкретизації з урахуванням наукових і тематичних га­лузей, видів і назв досліджень, а також специфічних особливо­стей деяких первинних документів схему можна подати в ско­роченому варіанті, затим що всі аспекти можна об'єднати в такі основні групи: предмет дослідження (аспекти 1, 2, 5, 6); мета дослідження, способи і методи її досягнення (аспекти З, 4, 7, 8, 9, 10); одержані результати (аспекти 11, 12, 13). Такий підхід застосовують в багатьох методиках.

Реферуючи документи вузькотематичного або галузевого характеру, найчастіше застосовують методику позиційного анкетного реферування. Ця методика характеризується твер­дим алгоритмічним характером. Шляхом категорійного (або фасетного) аналізу документів з відповідної тематичної га­лузі виявляють необхідні аспекти змісту, визначають суворий порядок їхньої послідовності (за фасетною формулою), скла­даючи таким чином план змісту майбутнього реферату. Є переліки аспектів або приблизні схеми для документів, при­свячених різноманітним виробам (машини, прилади, деталі конструкції) і технологічним процесам, методам дослідження і теоретичним моделям, організаційно-структурним схемам тощо. Наприклад, для документів про машини, обладнання, прилади можна визначити такі аспекти: предмет опису, при­значення, галузь використання, ким і де розоблено, конструк­ція, технічні й експлуатаційні характеристики, ефективність використання, економічні дані. Унаслідок цього під час рефе­рування слід лише заповнити відповідні позиції плану і та­ким чином сформувати реферат. Якщо в першоджерелі яки­хось аспектів немає, то в рефераті їх обминають. При цьому, відбираючи відомості до реферату, керуються також рівнями згортання інформації.

Якщо аспекти змісту в схемі розмістити у вертикальних графах, а рівні згортання — у горизонтальних, можна отрима­ти так звану сітку фасетів. По суті, це план реферату в таб­личній формі. Після заповнення цієї матриці відомостями про

конкретний первинний документ одержують табличний (струк­турний) реферат. Прикладом реферату, складеного за цією методикою, є реферат на статтю "Полімерна мастильно-охо­лоджувальна рідина для обробки різанням титанових сплавів".

В умовах обробки титанового сплаву ВТ-22 досліджено вплив мастильно-охолоджувальної рідини (МОР) на рівень допустимих швидкостей різання. У дослідах використовували спеціально розроблену МОР на основі полімерів. Доведено, що нова МОР має добрі мастильні й антикорозійні власти­вості. забезпечує ефективну охолоджувальну дію. істотно підви­щує швидкість різання, коли використовують навіть невелику кількість її.

Складаючи цей реферат, використали сітку фасетів з та­ких аспектів змісту: 1. Мета досліджень та випробовувань; 2. Методи, умови досліджень та випробовувань; 3. Апаратура, обладнання; 4. Склад МОР; 5. Властивості МОР; 6. Спосіб підведення МОР; 7. Матеріал, що обробляється; 8. Операція обробки; 9. Швидкість різання; 10. Подача; 11. Глибина різан­ня; 12. Інструментальний матеріал; 13. Конструкція інстру­мента; 14. Експлуатаційна дія МОР; 15. Вплив на інструмент; 16. Вплив на якість поверхні, що обробляється; 17. Вплив на точність обробки; 18. Вплив на процес стружкоутворення; 19. Вплив на фізичні параметри різання.

Заповнення сітки дало такий результат у формі табличного реферату (див. с. 266).

Методика позиційного анкетного реферування лежить в основі складання рефератів телеграфного стилю. У них змістові аспекти передають короткими (телеграфними) фразами. Ре­ферат — це набір речень, кожне з яких відображає змістовий аспект, з позначкою цього аспекту. Реферат, складений на той самий текст про мастильно-охолоджувальну рідину з викори­станням методики телеграфного стилю, буде таким (у дуж­ках вказано номери позицій за сіткою фасетів):

Розділ 5

Реферування док ументів

Охолодження титанових сплавів у процесах обробки різан­ням МОР на полімерній основі (2). Високі мастильні та антико­розійні властивості (5). Застосовують в невеликій кількості при будь-якій подачі (6). Придатна для обробки титанового сплаву ВТ-22 (7). Посилюється охолоджувальна дія (14). Зростає швидкість різання (19).

Рівні згор­тання

10—

15—

о я а а я ю о в Й

'

і її ■ І

«11 с -- Я К «Д Я

'

я я в її о аз в

я я я і о я

'

я 1 я N о о X О

'

я в я % А О '2 і я а

■

І

'

'

»к я я ^85 1 пя В В 111 |йИ

'

'

■

к в і В ч і о О й

я =3 я Ез а со

'

'

'

■

'

Табличні та реферати телеграфного стилю зручні для вико­ристання в координатному індексуванні, позаяк спрощується вибір ключових слів, що, у свою чергу, посилює пошукові ха­рактеристики вторинного документа в ІПС. Проте такі рефе­рати не можуть замінити традиційних текстових, адже ними не зможуть користуватися звичайні споживачі, наприклад, реферативних журналів та інших інформаційних видань.

Реферати на первинні документи багатотемного, багато-аспектного змісту складають із застосуванням методики адаптивного анкетного реферування. При адаптивному рефе­руванні референт має відібрати тільки основні змістові аспек­ти, тобто він більш вільний у відборі інформації, яку включа­ють до реферату. Як завжди, інформацію, яку містить первин­ний документ, поділяють на три групи за рівнем згортання, а далі викладають за заздалегідь складеним планом, в основі якого лежить поаспектна схема. Матеріал можна викладати відповідно до порядку аспектів у схемі або відповідно до струк­тури першоджерела з урахуванням аспектів.

Реферування із застосуванням поаспектного методу та його модифікацій сприяє єдності структури рефератів, скорочує час складання їх, полегшує індексування з метою введення в ІПС при координатному індексуванні, створює передумови актив­ного впливу інформаційної служби на процес складання ре­ферату не лише для референтів-фахівців, а й для авторів пер­винних документів. Особливе значення цього методу полягає в тому, що він забезпечує уніфікацію процесів інформаційного аналізу, який провадять на етапах реферування. У наш час поаспектний метод реферування застосовують референські служби багатьох країн світу.

Метод вибіркового реферування також базується на вияв­ленні аспектів змісту первинних документів за заздалегідь складеними схемами. Принципова відмінність його від поан-кетного методу полягає в тому, що при вибірковому реферу­ванні головну увагу приділяють типу і функціональному при­значенню (жанру) документа, що реферується, тобто перелік аспектів визначають, на відміну від анкетного методу, окремо для кожного виду і жанру первинних документів.

Щоб застосовувати цей метод, передусім необхідно всі доку­менти поділити на ті, що реферуються, і на ті, що не реферують­ся. До перших належать документи, зміст яких можна викли­кати в рефераті, складеному за загальноприйнятими методи­ками, — це статті, описи винаходів, монографії, навчальні посібники, наукові праці, дисертації, звіти про НДР. До доку­ментів, що не реферуються, належать такі, зміст яких достатній лише для складання анотації (бібліографічні покажчики, стан-

Розділ 5

Реферування документів__________________________________ 269

дарти, інструкції, рекомендації, огляди, класифікаційні схеми, тезауруси, словники, довідники, атласи, хрестоматії, задачники, каталоги обладнання, прейскуранти, збірки керівних матеріалів). Переліки змістових аспектів рефератів розробляють залеж­но від функціональної спрямованості, жанру первинного до­кумента. Розрізняють наукові документи таких жанрів:

— постановчі документи. Вони призначені для того, щоб звернути увагу на ту чи іншу актуальну проблему і містять аналіз існуючого стану, завдання, вимоги, пропозиції, прогнози щодо цієї проблеми;

— теоретичні документи є певним внеском у розвиток науки, вирішення проблеми. Вони містять наукові узагаль­нення, формулювання нових принципів та відкритих законо­мірностей, розгорнуту аргументацію або докази висунутих по­ложень. Часто такі документи характеризуються наявністю формул, таблиць, математичних розрахунків;

— методичні документи — це керівництво для здійснення процесів практичної діяльності й наукових досліджень;

— документи, що містять конкретний досвід роботи. Вони призначені для обміну досвідом роботи і надання рекомендацій;

— документи, що містять інформацію про факти, які мо­жуть зацікавити користувачів інформації.

Глибина згортання інформації під час складання рефератів великою мірою залежить від жанру первинних документів. Так, постановчі документи не вимагають надання докладних відомостей, а теоретичні має бути подано з максимальною гли­биною, позаяк вони містять цінну наукову інформацію. Неве­лика глибина згортання характерна для рефератів на мето­дичні документи, матеріали з досвіду роботи. Певне уявлення про співвідношення змістових аспектів і жанрів документів дає таблиця (див. с. 269).

Загалом процес вибіркового реферування передбачає таку послідовність: визначення типу і функціонального призна­чення (жанру) документа, що реферується; вибір аспектів змісту документа залежно від його жанру.

Формалізувати процес вибору відомостей з тексту первин­ного документа відповідно до зазначених аспектів допомагає використання маркерів. Маркер розуміють як словесне кліше,

Аспекти змісту документів	Жанри документів
постановчі	теоретичні	методичні	з досвіду роботи	факто­графіч­ного змі­сту
Відомий варіант рішення (ВВР)
Оцінка ВВР	+	+
Постановка проблеми	+		+	+	+
Цільова настанова	+	+		+	+
Запропоно­ваний варі­ант рішен­ня (ЗВР)	+	+	+
Оцінка ЗВР
Особливості ЗВР		+	+	+
Результати				+	+
Рекомен­дації					+
Висновки

характерний вираз, словесний штамп. Кожному змістовому аспекту властивий певний перелік маркерів. Наприклад, змістовий аспект "відомий варіант рішення" часто супроводжу­ється такими маркерами: "у наш час використовують...", "... знаходить використання", "відома методика передбачає..." та іншими, аспект "постановка проблеми" — "актуальним є...", "виникає необхідність...", "роблять спробу...", "доцільно роз­глянути...", "звертає увагу..." тощо. Для аспекту "цільова на­станова" характерні маркери: "мета дослідження...", "мета публікації...", "ставлять завдання...", а для аспекту "запропо­нований варіант рішення" — "автор пропонує...", "обґрунто-

Розділ 5

вують заходи...", "пропонують концепцію...", "суть полягає...". Маркерів досить багато і, щоб забезпечити одноманітність у виборі аспектів, їх подають у словниках маркерів. У таких словниках маркери групують за відповідними їм аспектами змісту. Наявність у реченні маркера свідчить про доцільність включення до реферату відповідних відомостей.

Вибіркове реферування застосовують з метою посилення однозначності визначення і вибору аспектів у первинному документі, що сприяє максимально повному відображенню змісту цього документа в рефераті, звільняючи реферат від можливого суб'єктивізму. Проте цей метод поки що не набув достатнього поширення.

Найвищого розвитку формалізація методів реферування набула з автоматизацією цього виду аналітико-синтетичної обробки документів. Необхідність реферування щораз більших обсягів документів і ири цьому зменшення суб'єктивізму в наданні інформації зумовили впровадження в реферування електронних технологій. Методи автоматизованого реферуван­ня базуються на можливості виявлення в тексті первинного документа фрагментів, що містять заздалегідь заявлені змістові аспекти, і на формуванні з них рефератів-екстрактів. Фрагмен­ти тексту первинного документа вибирають за формальними ознаками, а саме за частотою вживання слів, обраних як змістові критерії. На жаль, такий підхід не завжди гарантує відбір з тексту найважливіших відомостей, тому такі реферати вико­нують переважно пошукову і комунікативну функції. Щоб відрізнити автоматичні реферати від інтелектуальних, перші часто називають квазірефератами, а процес автоматизованого реферування квазірєферуванням.

Методи автоматизованого реферування поділяються на ста­тистичні, позиційні та індикативні. Суть статистичних методів полягає у відборі значущих речень відповідно до частоти вжи­вання певних слів і розташування їх у реченні. Відбираючи речення до реферату, для кожного з них визначають значущість або змістову вагу. Чим більше слів, що часто трапляються в одному реченні, тим суттєвішу інформацію воно містить і тому має бути включене до реферату. Різні модифікації цього методу відрізняються підходом до вибору слів, що підлягають стати-

Реферування документів

стичному аналізу. Обсяг одержаного в такий спосіб реферату становить, як правило, не більше трьох речень, незалежно від обсягу первинного документа. Простота аналізу тексту першо­джерела й однорідність отриманих рефератів забезпечили поширення статистичних методів автоматизованого реферу­вання в багатьох країнах і їхню подальшу оптимізацію.

Позиційні методи вдосконалюють відбір найбільш значу­щих речень з текстів первинних документів з використан­ням складного математичного апарату.

Індикативні методи дають змогу на основі синтаксичного аналізу формалізувати виклад основного змісту первинного документа в рефераті телеграфного стилю. Синтаксичному аналізу може підлягати як увесь текст, так і його окремі фраг­менти, що містять типові маркери. Показником для виділен­ня значущих елементів правлять розділові знаки в середині речення. Обсяг одержаних рефератів становить у середньому до 35 % обсягу першоджерела.

Названі методи автоматизованого реферування постійно розвиваються й удосконалюються, але розробляють й інші. Так, на початку 80-х років було запропоновано методику формалізованого реферування з використанням маркерів для текстів з електроніки. За цією методикою процес автоматич­ного реферування зведено до двох основних операцій: власне екстрагування, тобто розпізнання в тексті первинного до­кумента маркірованих речень і подача їх на друкарський пристрій; постредагування, під час якого усувають логічні й змістові повтори, зайві звороти, а також включають необхід­ні змістові зв'язки між фразами. Позитивною рисою цієї методики вважають можливість робити постредагування не лише для фахівців певної галузі знання, а й для інших осіб, що володіють навичками реферування. Важливо також, що така методика при певному доопрацюванні дає змогу користу­вачу самостійно визначати потрібні йому аспекти змісту, здійснюючи так зване індивідуальне реферування, та за по­треби одержувати відповідні реферативні огляди первинних документів.

Розробка і перспективи використання методів автомати­зованого реферування тісно пов'язані з проблемами оціню-

Розділ 5

Реферування документів

вання якості машинних квазірефератів. Якість їх визначають на основі виявлення текстових збігів у рефератах, які підготувала людина, і в автоматичних, а також шляхом порівняння резуль­татів пошуку за текстами інтелектуальних і квазірефератів.

Дата добавления: 2015-10-02