Вивчення санаційної концепції та збір необхідної інформації

Санаційна концепція підприємства вивчається на підставі зібраної інформації в процесі санаційного аудиту.

На першому етапі санаційного аудиту визначається наявність у підприємства санаційної концепції та складеного згідно неї плану санації. До початку аудиту у керівництва підприємства береться пояснювальна записка (про повноту достовірність фактичної інформації і складеного плану) до плану санації, що підлягає експертизі.

Поглиблений аналіз фінансово-господарського стану дає можливість оцінити вихідні дані щодо оперативного та стратегічного стану підприємства на яких базується його санаційна концепція. Для цього послідовно вирішуються такі завдання:

1) аналізується виробничо-господарська діяльність;

2) аналізується фінансовий стан підприємства;

3) досліджується ситуація, в якій перебуває підприємство на ринку факторів виробництва та збуту готової продукції.

Для обгрунтованості характеристики оперативної і стратегічної діяльності підприємства мають бути використані дані внутрішньої і зовнішньої інформації.

Оперативний стан підприємства характеризується на підставі інформації документів бухгалтерської звітності: балансів підприємстваза 2—3 попередні роки та за звітний період; звітів про фінансові результати та їх використання; звітів про фінансово-майновий стан підприємства; документів про результати інвентаризації; звітів про витрати на виробництво продукції; розрахунку нормативу власних оборотних коштів; розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості; звіту про наявність та рух основних фондів, амортизацію, даних про наявність та рух коштів на бан­ківських рахунках, у тім числі валютних; висновків попередніх аудиторських перевірок та актів перевірок підприємства державними контролюючими органами; даних про кадровий склад підприємства та рівень заробітної плати; даних про наявність на балансі підприємства об'єктів соціальної інфраструктури; аналізу виконання фінансових планів.

Джерелами інформації для аудиту стратегічного стану підприємства є: дані про оперативний стан підприємства; бізнес-плани; фінансові плани та інші прогнозні розрахунки; аналіз ринків збуту та конкурентоспроможності продукції; галузевий аналіз; звіт та прогнозні дані про розвиток народного господарства в цілому; оцінка впливу виробничої діяльності підприємства на екологічну ситуацію та зайнятість у регіоні; матеріали маркетингових досліджень; законопроекти Верховної Ради та проекти нормативних актів Уряду; інша інформація.

В процесі аналізу виробничо-господарської діяльності вивчається загальна виробнича структура підприємства, оцінюється рівень існуючої технології виробництва і показників праці, аналізуються витрати на виробництво, рух основних фондів та амортизаційних відрахувань.

Аудит фінансової сфери проводиться шляхом: оцінювання динаміки та структури валюти балансу; власного капіталу; позикового капіталу та кредиторської заборгованості; ліквідності, платоспроможності, ділової активності підприємства; аудиту реальних та фінансових інвестицій; аналізу дебіторської заборгованості і Cash-Flow.

Вивчаються також основні параметри маркетингової політики, що мають бути у санаційній концепції, а саме: визначення попиту на продукцію та його прогнозування; вивчення конкурентоспроможності товарів та створення конкурентних переваг; забезпечення відповідності рівня якості товарів вимогам ринку; розроблення концепції життєвого циклу товарів (на стадіях впровадження, росту, зрілості та спаду); управління товарним асортиментом (розроблення нових видів, модифікація існуючих, зняття з виробництва застарілих моделей); розрахунок прогнозних обсягів виробництва та визначення номенклатури продукції; розширення інноваційної діяльності, спрямованої на розроблення нових товарів з урахуванням ринкових вимог та стратегії підприємства.

Надзвичайно важливим при санаційному аудиті етапом є перевірка повноти врахування в санаційній концепції всіх причин і факторів, що призвели підприємство до кризової ситуації. Обов’язково перевіряється: правильність використання методів ідентифікації причин кризи; наявність і систематизація виявлених причин (подолані чи самозникли); вид та фаза фінансової кризи; фактори, що позитивно або негативно впливають на показники діяльності підприємства.

Систематизацію та аналіз сильних та слабких сторін в діяльності підприємства здійснюють за допомогою так званого СОФТ-аналізу (SОFТ-аnаlуsіs) — аналіз сильних слабких сторін, а також наявних шансів і ризиків. В економічній літературі СОФТ-аналіз назива­ють ще СВОТ-аналізом. Його застосовують для аналізу екзогенних та ендогенних факторів як підприємства вцілому так і його підрозділів, а також окремих видів продукції. При цьому аналізі виявляються критичні сфери і встановлюються ключові параметри від яких залежить подальша ефективність розвитку підприємства. В процесі аналізу складається матриця, яка може мати такий вид:

Сильні сторони: · кваліфікований і нженерно-техніч-­ ний персонал; · низькі витрати на заробітну плату; · наявність власних виробничих споруд; · прихід молодих та енергійних спів-­ робітників фінансових служб	Слабкі сторони: · інертність та зловживання керів­ ництва підприємства; · крадіжки на виробництві; · застарілий асортимент продукції; · висока енергомісткість продукції; · неефективна діяльність служби збуту
Додаткові шанси: · ринок формований в основному за рахунок імпорту; · держава вживає протекціоністських заходів, спрямованих на захист вітчиз­ няного товаровиробника; · іноземні інвестори виявляють знач­ ний інтерес до галузі, якій належить підприємство	Ризики: · криміногенний ризик; · інфляційний ризик (знецінення реальної вартості капіталу); · ризик неплатоспроможності чи банк­ рутства контрагентів; · ризик зміни податкового законо-давства та накладення фінансових санк­цій

За результатами санаційного аудиту складається акт відповідної форми з висновками про санаційну спроможність чи неспроможність.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Розкрийте сутність санаційної спроможності підприємства.

2. Які завдання вирішуються в процесі санаційного аудиту?

3. На підставі яких джерел інформації характеризується оперативний стан підприємства?

4. Назвіть джерела інформації аудиту стратегічного стану підприємства.

5. Які параметри характеризують стан виробничо-господарської діяльності підприємства?

6. У чому суть аудиту фінансової сфери?

7. Як оцінюється становище підприємства на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції?

8. Для чого і як роблять аналіз причин кризи та сильних і слабких сторін підприємства?

ТЕСТИ

1. Основна мета санаційного аудиту така:

1) визначення достовірності звітності на підприємстві, її повноти і відповідності чинному законодавству;

2) формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства;

3) оцінювання санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції;

4) розробка санаційної концепції підприємства;

5) визначення повноти та правильності нарахування та сплати податкових платежів до бюджету.

2. Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:

1. позикодавець (наприклад, банківський консорціум) — якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту;

2. підприємство-боржник — якщо воно пропонує укласти мирову угоду та здійснити санацію в ході провадження справи про банкрутство;

3. державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — у разі емісії цінних паперів;

4. потенційний санатор — якщо вирішується питання про санацію підприємства його реорганізацією (злиттям, приєднанням);

5. консалтингова фірма — у разі розробки плану санації.

3. Аналізуючи виробничо-господарську діяльність підприємства, аудитор виконує таку роботу:

1) аналізує позичковий капітал;

2) обчислює показники ліквідності та платоспроможності;

3) аналізує витрати на виробництво;

4) аналізує рух основних фондів та амортизаційних відрахувань;

5) оцінює показники праці.

4. До основних показників, які характеризують структуру капіталу та фінансову незалежність підприємства, відносять:

1) показник фінансового лівериджу;

2) показник абсолютної ліквідності;

3) коефіцієнт покриття;

4) коефіцієнт автономії;

5) коефіцієнт фінансової стабільності.

5. Основні показники ліквідності та платоспроможності підприємства:

1) коефіцієнт покриття;

2) рентабельність продажу;

3) оборотність оборотних засобів;

4) коефіцієнт абсолютної ліквідності;

5) коефіцієнт фінансового лівериджу.

6. Підприємство вважатиметься неплатоспроможним у такому разі:

1) наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення в установлений строк вимог, висунутих до підприємства кредиторами;

2) коефіцієнт абсолютної ліквідності є меншим за 0,2;

3) коефіцієнт покриття дорівнює 1;

4) надто низьким є значення показника фінансового лівериджу;

5) до арбітражного суду надійшов позов з боку кредиторів.

7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначає:

1) частину короткострокової заборгованості, яку підприємство може
погасити найближчим часом;

2) частку довгострокових позик, залучених для фінансування активів
підприємства;

3) ступінь мобільності використання власних коштів підприємства;

4) частку чистого оборотного капіталу у структурі активів балансу;

5) залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.

8. Показник Cash-Flow характеризує:

1) розмір чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні
підприємства;

2) розмір чистого прибутку підприємства;

3) обсяг вхідних грошових потоків підприємства;

4) обсяг реалізації продукції;

5) чистий прибуток та амортизацію.

9. До основних показників оцінки ділової активності підприємства не належать:

1) продуктивність праці;

2) фондовіддача;

3) ринковий курс акцій;

4) оборотність коштів у розрахунках;

5) оборотність основного капіталу.

10. Діагностуючи сильні та слабкі сторони підприємства, а також потенційні ризики та додаткові шанси, застосовують такі методи:

1) СОФТ-аналіз;

2) бенчмаркінг;

3) нуль-базис бюджетування;

4) вартісний аналіз;

5) СВОТ-аналіз.

Тема 4. СКЛАДАННЯ ТА УЗГОДЖЕННЯ ПЛАНУ

Дата добавления: 2015-10-02