Класична модель фінансової санації

За результатами узагальнення світового і вітчизняного досвіду проведення санації виявлено відмінності у вирішенні проблеми санації та банкрутства підприємств, які пов’язані з особливостями економічного і соціального розвитку, принципами побудови фінансових систем та їх складових – фінансів підприємств. Загальні ж підходи, що дають цілісний погляд на етапи оздоровлення підприємства розкриває «класична модель фінансової санації»:

1. Виявлення (ідентифікація) фінансової кризи.

2. Причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи (визначають фактори, вид кризи, її глибину, якість фінансового стану підприємства).

3. Прийняття рішення про санаційну спроможність боржника (проводять санацію) або щодо ліквідації (добровільна -на підставі рішення власників або їх угоди з кредиторами та за контролю останніх; примусова -за рішенням суду у процесі провадження справи про банкрутство).

4. Рішення про розробку санаційної концепції (впровадження першочергової (Crach) програми: зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості шляхом лізингу замість купівлі, зворотний лізинг, факторинг, заморожування інвестицій, збільшення власного капіталу, пролонгація заборгованості, акції з розпродажу товарів за зниженими цінами і т. д.

5. Окремим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей (відновлення ефективної діяльності підприємства в довгостроковому періоді) і тактики проведення санації. Узгодження актичних цілей включає в себе:

· сферу діяльності, асортимент продукції та її споживачів;

· основні вартісні цільові показники (виручка, прибуток, ліквідність...);

· соціальні цілі.

6. Згідно з обраною стратегією розробляються санаційні заходи.

7. Програма санації включає послідовний перелік основних етапів та санаційних заходів (на підставі аналізу причин кризи, внутрішніх резервів та можливості залучення капіталу). Конкретизація програмних заходів здійснюєть в пані санації.

8. На базі санаційної програми розробляється проект. Проект санації містить вступ і два розділи у них: техніко-економічне обгрунтування фінансової санації, розрахунок обсягів необхідних фінансових ресурсів для її проведення, графіки і методи мобілізаціі фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їх окупності, оцінку ефективності санаційних заходів та прогнозовані результати виконання проекту).

9. Реалізація, координація і нагляд шляхом впровадження оперативного санаційного контролінгу. Завданням якого є ідентифікація оперативних результатів, аналіз відхилень та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання додаткових перешкод. Використовуються такі основні інструменти та методи: бюджетування (інструмент), бенчмаркетинг (порвнюють з конкурентами), система раннього попередження та реагування, вартісний аналіз, портфельний аналіз, аналіз точки беззбитковості, імітаційне моделювання, система планово-контрольних розрахунків і т. д.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що розуміють під фінансовою кризою підприємств?

2. Назвіть фактори, що зумовлюють стратегічну кризу.

3. Які фактори зумовлюють кризу прибутковості?

4. Які фактори призводять до кризи ліквідності?

5. У чому полягає сутність фінансової санації підприємств?

6. Які основні функціональні блоки уособлюють процес менеджменту фінансової санації підприємств?

7. Розкрийте сутність менеджменту санації з інституційного боку.

8. Поясніть сутність функціонального аспекту менеджменту санації.

9. Коли приймається рішення про проведення фінансової санації підприємств?

10. Розкрийте сутність класичної моделі фінансової санації підприємств?

ТЕСТИ

1. До головних факторів, що зумовлюють стратегічну кризу на підприємстві, слід віднести такі:

1) дефіцити в організаційній структурі;

2) незадовільна структура капіталу;

3) зайві виробничі потужності;

4) незадовільна робота з кредиторами;

5) низький рівень контролю якості.

2. Санація підприємства — це:

1) надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги;

2) задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань перед бюджетом;

3) сукупність усіх заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення;

4) те саме, що й реструктуризація;

5) система заходів фінансового характеру.

3. До складу ендогенних факторів фінансової кризи відносять (вкажіть декілька правильних варіантів)

1) значний рівень інфляції 5) прорахунки в інвестиційній політиці

2) низька якість менеджменту 6) дефіцити у фінансуванні підприємства

3) посилення конкуренції в галузі 7) низька кваліфікація персоналу

4) політична нестабільність 8) недоліки у виробничій сфері

4. До складу екзогенних факторів фінансової кризи відносять (вкажіть декілька правильних варіантів)

1) значний рівень інфляції 5) прорахунки в інвестиційній політиці

2) низька якість менеджменту 6) дефіцити у фінансуванні підприємства

3) посилення конкуренції в галузі 7) низька кваліфікація персоналу

4) політична нестабільність 8) зменшення купівельної спроможності населення

5. Криза підприємства, за якої зруйновано його виробничий потенціал та відсутні довгострокові фактори успіху, називається:

1) стратегічною;

2) кризою прибутковості;

3) кризою ліквідності;

4) поточною.

6. Криза підприємства, за якої систематичні збитки зменшують власний капітал, що призводить до незадовільної структури балансу, називається:

1) стратегічною;

2) кризою прибутковості;

3) кризою ліквідності;

4) поточною.

7. Криза, за якої у підприємства виникає загроза втрати платоспроможності або воно є неплатоспроможним, називається:

1) стратегічною;

2) кризою прибутковості;

3) кризою ліквідності;

4) поточною.

8. Рішення про проведення фінансової санації приймається з ініціативи (вкажіть декілька правильних варіантів)

1) власників підприємства;

2) зацікавлених клієнтів;

3) кредиторів;

4) постачальників;

5) контрольних органів у межах повноважень;

6) Верховної Ради України;

7) заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства;

8) податкового інспектора в разі виявлення порушень.

9. Фінансова санація включає в себе:

1) рефінансування дебіторської заборгованості;

2) призначення тимчасової адміністрації;

3) реалізацію соціального плану;

4) реструктуризацію заборгованості;

5) технічне переобладнання виробництва.

10. До функціональних завдань менеджменту санації відносять такі:

1) проведення санаційного аудиту;

2) організація реалізації проекту санації;

3) розробка санаційної концепції;

4) пошук альтернатив;

5) організація контролю за виконанням проекту санації.

11. Модель проведення санації підприємства включає в себе:

1) причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи;

2) оголошення підприємства банкрутом;

3) формування санаційної стратегії;

4) рішення арбітражного суду про проведення санації;

5) внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств.

Дата добавления: 2015-10-02