Читайте также: |
|
Державний рубрикатор (ДР) автоматизованої системи НТІ є варіантом міжнародної системи НТІ. Він призначений для формування інформаційних масивів в органах НТІ, систематизації матеріалів у інформаційних виданнях, здійснення пошуку інформації в пошукових системах. Використовуючи рубрикатор, можна створити автоматизований банк даних документів ДАСНТІ; організувати обмін інформацією на машинних і безмашинних носіях між органами НТІ — як тими, що входять до державної автоматизаваної системи науково-технічної інформації (ДАСНТІ), так і зовнішніми відносно неї, наприклад, міжнародний обмін; здійснювати широкий тематичний інформаційний пошук тощо. На сьогодні рубрикатор існує як у друкованій, так і в машинопрочитувальній формі. Електронний ДР НТІ забезпечує пошук за кодами рубрик, ключовими словами, які включені до заголовків рубрик,
індексами УДК.
Рубрикатор є ієрархічною перелічувальною класифікаційною системою. Його основний ряд має 100 рубрик, що позначаються кодами (індексами) від 00 до 99. Ці рубрики поділені на чотири умовні тематичні групи:
Суспільні науки (коди від 00 до 26); Природничі та точні науки (коди від 27 до 43); Прикладні науки. Галузі економіки (44—81); Міжгалузеві та комплексні проблеми (82—99).
Кожна рубрика складається з коду і словесного формулювання. Коди рубрик створюються з ланцюжків пар арабських Цифр, що розділяються знаком крапка (.).
55. Машинобудування;
55.01 Загальні питання машинобудування;
55.01.09 Історія машинобудування. Персоналі?.
196 __________________________________________________ Розділ З
Рубрикатор має три рівні ієрархії, причому два перших збігаються з Рубрикатором МСНТІ. На основі ДР НТІ органи НТІ розробляють власні галузеві рубрикатори, в яких третій рівень ієрархії деталізується далі до бажаного ступеня.
Основна таблиця рубрикатора містить також посилально-довідковий апарат. Орієнтуватися в основній таблиці допомагає абетково-предметний покажчик.
3.6.3.4. Міжнародна патентна класифікація
Патентні документи систематизуються за Міжнародною патентною класифікацією, розробленою Комітетом експертів при Європейській раді і прийнятою в 1954 р. Ця класифікаційна система сприяла уніфікації різних національних систем класифікації винаходів і міжнародному співробітництву в галузі створення уніфікованого довідково-пошукового апарату до патентних фондів, обміну інформацією про винаходи.
Міжнародна класифікація передбачає систематизацію документів за функціональною і галузевою ознаками. У більшості описів винаходів зазначається сфера використання винаходу, ' і при систематизації документ зараховують до цієї сфери. Якщо ж винахід може застосовуватися в різних галузях, документ систематизують за функціональною ознакою. Так, двигунам властива функція виробництва електроенергії, але певна категорія двигунів може використовуватися лише в певній галузі. Виходячи з цього, винаходи про двигуни як джерело виробництва електроенергії збираються з урахуванням загального призначення, а винаходи про двигуни для використання в конкретній галузі систематизують за призначенням.
За структурою Міжнародна патентна класифікація є ієрархічною перелічувальною системою. Уся сукупність винаходів поділяється на 8 основних розділів, що позначаються великими літерами латинського алфавіту:
А Задоволення життєвих потреб людини;
В Різноманітні технологічні процеси й транспорт;
С Хімія і металургія;
Індексу вання документів ____________________________________ 197
0 Текстиль; папір; Е Будівництво;
Р Прикладна механіка; освітлення; опалення; двигуни і робочі машини; зброя і боєприпаси; С Фізика; Н Електротехніка.
Кожен розділ поділяється на класи, які позначаються індексом розділу й двома арабськими цифрами:
А01 Сільське господарство; лісове господарство; тваринництво; мисливство і ловля тварин; рибництво і рибальство; А21 Хлібопекарство; борошняні вироби.
Таким чином, кожен розділ може містити до 99 класів. Класи, у свою чергу, поділяються на підкласи, які позначаються приголосними малими літерами латинського алфавіту і додаються до індексу класу:
А01о" Збирання врожаю.
У класах неоднакова кількість підкласів, а деякі складаються навіть з одного підкласу.
Назви розділів і класів мають умовний характер і лише приблизно передають їхній зміст, назви ж підкласів чітко вказують на предмет і навіть якоюсь мірою розкривають зміст підкласу. Назви підкласів супроводжуються примітками, які пояснюють зміст ділення і забезпечують прийняття правильних рішень при систематизації.
Кожен підклас складається з окремих рубрик, що називаються групами і підгрупами, а в сукупності це так звані дрібні Ділення класифікації. Групи звичайно позначаються непарними числами, а підгрупи — парними:
А21с15/04 Різальні машини, що використовуються в булочних.
Розділ З
інде ксування документів
Міжнародна патентна класифікація постійно вдосконалюється, розвивається, щоб відповідати стану сучасної техніки. Кожні п'ять років до неї вносяться зміни, після чого різних країнах публікуються чергові редакції системи.
3.6.3.5. Класифікатор "Стандарти і технічні умови"
Стандарти і технічні умови систематизуються за класифікатором "Стандарти і технічні умови". Це ієрархічна перелічувальна система, у структурі якої виділені розділи, позначені великими буквами російського алфавіту, класи і групи, позначені арабськими цифрами:
Р21 Медичні інструменти, де Р — розділ "Охорона здоров'я, предмети санітарії та гігієни"; Р2 — клас "Обладнання й інструменти медичних установ".
Основною ознакою побудови класифікатора є ознака продукції, що виробляється.
3.6.4. Методика систематизації документів
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 57 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Розвиток класифікаційних систем наприкінці XIX— у XX ст. | | | Поняття загальної і спеціальної методики систематизації. Основні принципи систематизації |