Предметизація видань з окремих галузей знання і деяких видів документів

Вище вже йшлося про те, що одним із найважливіших завдань спеціальної методики предметизації є виявлення типових категорій предметів для документів з окремих га­лузей знання, оскільки це дає змогу визначити поняття, які можуть виступати заголовками предметних рубрик. Процес виявлення типових категорій є безперервним, що зумовлюєть­ся безперервністю здобуття наукою нових знань. Навряд чи можливо з вичерпною повнотою назвати всі категорії, котрі можна визначити в межах різних галузей знання. Тому на­ведені далі переліки категорій слід розглядати як такі, що дадуть змогу отримати уявлення про категоріальну структу­ру певної галузі.

Кожна галузь знання має свою категоріальну структуру. У межах галузі категорії, котрі є загальними для декількох га­лузей знання, співіснують із категоріями, специфічними саме для цієї галузі. Загальними, тобто характерними для кількох галузей знання, можна вважати такі категорії: окремі науки, наукові дисципліни та їхні розділи; методи наукових дослі­джень; напрями, течії, школи в науці; окремі особи, діячі на­уки; окремі установи й організації; географічні об'єкти.

Категорії, які стосуються, в основному, об'єктів вивчення окремих наук, суттєво різняться, і їх доцільно розглядати відпо­відно до конкретних галузей знання.

Предметизація документів про окремі науки, наукові дисципліни, напрями, течії, школи в науці, методи дослі­дження. Документи, предметом яких є окрема наука або га­лузь знання, наукова дисципліна, отримують предметну руб­рику, заголовком якої буде назва цієї науки, галузі знання,

інпекс ування документів ____________________________________ 141

дисципліни. Так предметизують праці загального характеру /підручники, навчальні посібники, збірники статей, загальні огляди, матеріали конференцій, бібліографічні й довідкові ви­дання), У яких міститься інформація про науку в цілому або яс декілька її аспектів (історія, методологія, організація тощо). Якщо ж у документі розкривається певний аспект вивчення _ТІ_ЄЇ чи іншої науки, то його наводять у тематичному підзаго­ловку. Наприклад:

Хімія

Біологія — Методологія.

Щодо предметизації документів про напрями і вчення в науці, то залежно від потреб комплексоутворення у пошуко­вому масиві заголовок предметної рубрики може вміщувати як назву напряму, так і назву конкретного питання. В остан­ньому випадку назву напряму наводять у підзаголовку:

Дарвінізм

Походження видів — Дарвінізм.

Документи про методи дослідження можуть утворювати комплекси в пошуковому масиві по-різному, залежно від змісту, актуальності та новизни методів, потреб користувачів. Доку­менти, що розглядають методи дослідження в науці в цілому, відповідно до певного об'єкта одержують рубрику, в заголов­ку якої зазначені назва науки або об'єкта і загальний тема­тичний підзаголовок, наприклад:

Астрономія — Методи дослідження; Вулкани — Методи дослідження.

Якщо ж конкретні методи дослідження розглядаються у відношенні до певних предметів, явищ, процесів, то в заголовку Рубрики вказують предмет, явище, процес, а в підзаголовку — назву методу:

Розділ З

Вуглеводень — Хроматографічний аналіз.

Іноді, коли особливо цікавим для користувачів є саме ме­тод дослідження, в назві рубрики доцільно зазначити назву методу:

Моделювання Моделювання в генетиці.

В окремих випадках, коли є необхідність подати документ у різних аспектах, користуються методом багаторазового відоб­раження і подають документ як під назвою об'єкта, що дослі­джується, так і під назвою методу дослідження:

1. Комети — Радіологічний аналіз.

2. Радіологічний аналіз.

Предметизація персоналій. Документи, у яких висвіт­люється життя і діяльність окремої особи, так звані персо­нали, необхідно відтворити у пошукових масивах таким чи­ном, щоб з максимальною повнотою задовольнити різнобічні запити на них користувачів інформації. Для цього викори­стовують індивідуальні й узагальнюючі рубрики.

За допомогою індивідуальних рубрик предметизують до­кументи про діячів науки і культури, котрі зробили значний внесок у розвиток тієї чи іншої науки або прикладної галузі, у розвиток суспільного, економічного і культурного життя. У таких рубриках збирають документи про життя і діяльність окремих осіб, мемуари, бібліографічні й біобібліографічні по­сібники, образотворчі видання. Формулюючи предметну руб­рику, у заголовку вказують прізвище, ім'я та по батькові осо­би, після чого наводять роки її життя (для тих, хто живе й досі, — тільки рік народження).

Докучаєв Василь Васильович, 1846—1903.

індек сування документів ___________________________________ 143

Якщо необхідно висвітлити життя і діяльність тієї чи іншої особи у певних аспектах або показати особливу форму викладу матеріалу, застосовують тематичні й формальні підза­головки:

— Альбоми;

— Біографія;

— Внесок в науку;

— Наукова діяльність;

— Світогляд тощо.

Для організації матеріалу в межах персональних комплек­сів, крім підзаголовків, можна використовувати описові пред­метні рубрики з прийменниками (в(у), на, про) і сполучника­ми (і(й), як).

Наведення документів про окремі твори тієї чи іншої осо­би також під персональною рубрикою дає змогу створювати більш повний комплекс документів про її життя і творчість. Така рубрика складається з прізвища, ім'я і по батькові, років життя особи, а також поданої в лапках назви твору:

Шевченко Тарас Григорович, 1814—1861. "Гайдамаки".

Якщо в документі йдеться про дві або три особи, він отри­мує відповідну кількість предметних рубрик. Якщо осіб більше трьох, формулюють узагальнюючу предметну рубрику.

Узагальнюючі предметні рубрики призначені для від­творення у предметних ІПС, покажчиках документів про одну особу, якщо для неї недоцільно застосовувати персональні рубрики, а також про кілька осіб, об'єднаних за певними оз­наками (спеціальність, професія, соціальний або віковий стан тощо).

Фізики; Студенти.

Розділ З

Персонали також можуть відтворюватися за допомогою складних предметних рубрик шляхом поєднання відповідно­го заголовка з узагальнюючими підзаголовками (" — Біографії*', " — Вчені і наукові працівники" тощо). Наприклад:

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна —' Вчені і наукові працівники.

Німеччина — Історія, 18 ст. — Біографії.

Предметизація документів про установи, організації. Ме­тодика предметизації документів цієї тематики багато в чому збігається з методикою предметизації видань про окремих осіб. Для них застосовують як індивідуальні, так і узагальнюючі предметні рубрики. Під індивідуальними можуть відтворю­ватися праці оглядового характеру про діяльність установ, організацій, підприємств тощо, документальні, довідкові й бі­бліографічні праці про їхню структуру і діяльність, художні твори і нариси, присвячені колективу установи, підприємства, організації. Індивідуальні предметні рубрики містять найме­нування установи:

Миколаївський зоопарк;

Київський національний університет культури і мистецтв.

Як узагальнююча рубрика виступає назва типу установи:

Зоопарки; Вузи культури.

Місце розташування установи (якщо воно не входить до її назви) наводять після назви через крапку:

Інститут зварювання. Київ.

індекс ування документів ____________________________________ 145

Для розкриття різних аспектів функціонування установи використовуються тематичні, географічні та формальні під­заголовки:

Обсерваторії — Азія;

— Європа;

— Науково-дослідна робота;

— Обладнання.

Дата добавления: 2015-10-02