Прийоми формалізації мови предметних рубрик

Природна мова, щоб стати мовою предметних рубрик, потре­бує певного впорядкування, формалізації. Для природної мови характерна багатозначність, емоційна забарвленість, одну й ту саму інформацію можна передати різними словами. Для ШМ це неприйнятно, оскільки може призвести до розпорошення доку­ментів про один предмет по різних місцях пошукового масиву.

Формалізація мови вимагає перш за все позбавитися полі­семії, синонімії та омонімії. Полісемія — це наявність у одно­го й того самого слова кількох різних, але пов'язаних між собою значень. Омоніми — слова, що збігаються за звучанням, написанням, але мають різне значення. У випадку полісемії та омонімії заголовок предметної рубрики доповнюють пояс­неннями, що уточнюють галузь знання, до якої належить пред­мет. Наприклад:

Розділ

інае ксування документів

Тканини (біол.); Тканини (текст.).

За наявності синонімів до певного поняття, формулюю предметну рубрику, перевагу надають одному сучасному н уковому терміну. У пошукових масивах від усіх інших син німічних термінів роблять загальні посилання.

Ефективним засобом формалізації мови предметних руб­рик є використання методу типізації, основаного на катего>| рійному аналізі документів. Суть категорійного аналізу в поділі термінів певної галузі знання на групи (категорії) відповіде:"¹ до обраних ознак.

Будь-яка наука, галузь знання і практичної діяльності має свою категоріальну структуру, своє коло предметів, конкретних об'єктів, методів дослідження тощо. Наприклад, в астрономії це небесні тіла, процеси, що відбуваються у Всесвіті, методи дослідження їх, обладнання для досліджень; у сільському гос­подарстві це культурні рослини й свійські тварини, техно­логічні процеси, сільськогосподарські машини та обладнання, сільськогосподарські підприємства тощо. Виходячи з цього, аналізують документи з певної галузі і виявляють предмети, що мають спільні ознаки. Ці предмети поєднуються в типові категорії. Так, для будь-якої науки виділені такі типові кате­горії предметів: розділи науки, дисципліни; об'єкти вивчення науки; процеси, які вивчає наука; методи дослідження; місце; час. Стосовно кожної науки ці категорії конкретизуються. Наприклад, об'єктами вивчення природничих наук виступа­ють природні об'єкти і явища, у зоології це тварини, в хімії — речовини, у суспільних науках — явища суспільного життя.

Визначення типових категорій предметів дає змогу фор­малізувати формулювання заголовків предметних рубрик. Від­повідність конкретного поняття одній з категорій означає, що це поняття може виступати заголовком предметної руб­рики.

У мові предметних рубрик намагаються типізувати не тіль­ки заголовки, а й підзаголовки рубрик. Формальних підзаго­ловків відносно небагато, і вони мають усталені формулюван­ня: "— Підручники і посібники", "— Словники", "— Довідни-

ки" та ін. Не мають потреби в типізації географічні та хроно­логічні підзаголовки. Особлива увага приділяється типізації тематичних підзаголовків. Ці підзаголовки поділяються на три групи: загальні, типові і специфічні. Загальні тематичні підзаголовки використовують при розкритті понять, які є за­гальними для багатьох предметів різних галузей знань і прак­тичної діяльності. Наприклад: "— Історія", "— Генезис", "— Організація", "— Структура" та ін. Типові тематичні підзаго­ловки визначають поняття, характерні для групи однорідних предметів. Так, формулюючи предметні рубрики для докумен­тів про різні будівлі, можна використати такі підзаголовки:

— Будівництво.

— Освітлення.

— Проектування

Специфічні тематичні підзаголовки використовують у пред-метизації документів про окремі предмети, вони відтворюють специфічні особливості цих предметів: Шкіри — Дублення.

В установах, де здійснюється предметизація документів, намагаються збільшувати кількість типових підзаголовків до предметних заголовків окремих типових категорій предметів, складають списки їх. Створюються також списки типових стандартизованих підзаголовків форми і призначення, загаль­них тематичних підзаголовків. Це значно полегшує процес предметизації і процес пошуку, сприяє однозначності у фор­мулюваннях предметних рубрик.

Застосування методу типізації передбачає побудову всіх елементів ІПС предметизаційного типу відповідно до певних правил, що дає змогу уникнути суб'єктивізму у предметизації конкретних документів. Це стосується і формулювання пред­метних рубрик на основі типових категорій предметів, і вико­ристання типізованих предметних рубрик, які створюються методичними центрами і відтворюються в друкованих спис­ках, на друкованих картках, і розташування в чіткій послідов­ності окремих елементів предметної рубрики, і встановлення типових зв'язків між предметними рубриками, і структури

розділ а

конкретних комплексів предметних рубрик. КатегорійниЦ аналіз у предметизації набуває особливого значення при використанні мови таких предметних рубрик, як ШМ автоматизованих ІПС.

Проте категоріальний аналіз відіграє велику роль не тільки при організації ІПС. Його також застосовують в АПП, виділяю­чи групи, а в межах їх і підгрупи понять (об'єкти неживої природи, об'єкти живої природи, матеріали, регіональні поняття тощо). Так, у групі "Регіональні поняття" можуть бути виді­лені адміністративні території, неадміністративні території-* окремі держави та ін.

Формалізації мови предметних рубрик сприяють такого конкретні правила формулювання предметних рубрик, які розглядатимуться в розділі "Методика предметизації доку­ментів".

Дата добавления: 2015-10-02