Написання подвоєних приголосних

В українській мові розрізняють морфологічне подвоєння і фонетичне подовження.

Морфологічне подвоєння відбувається в таких випадках:

1. Коли префікс закінчується тим самим приголосним, яким починається корінь: ві дд %л, ві дд <ти, о бб _ти, за вв _шки, ро зз #ва.

2. Коли корінь або основа слова закінчується на - н - (- нь -) і суфікс починається на - н -, що спостерігається переважно при словотво­ренні: ви н < — безв_ нн ий, де н ь — д+ нн ий, кі н ь — к% нн ий, р< н ок — р< нн ій, >сі н ь — ос% нн ій, год_ н а — год_ нн ик, сті н < — сті нн _й, вік­ н > — вік> нн иця.

! Увага. Подвоєння н зберігається й перед суфіксом - ість в іменниках і прислівниках, утворених від прикметників з подвоєним н: безв_ нн ий — безв_ нн ість — безв_ нн о, зак> нн ий — зак> нн ість — зак> нн о, тум< нн ий — тум< нн ість — тум< нн о.

3. Коли основа дієслова минулого часу закінчується на с і до нього додається постфікс - ся: розр% сс я, п< сс я, тр# сс я, вин> сс я.

4. Коли перша частина складноскороченого слова закінчується на той самий приголосний, яким починається друга частина такого ж складноскороченого слова: ю нн <т (юний натураліст), страй кк >м (страйковий комітет), війсь кк ом<т (військовий комітет).

5. Подвоюються приголосні - нн - у таких випадках:

а) У збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн (ий), на який падає наголос: сил+ нн ий, здоров+ нн ий, страш+ нн ий.

б) У прикметниках на - енн (ий), - анн (ий) зі значенням можли­вості чи неможливості дії і з наголошеним суфіксом: здійсн+ нн ий, недозвол+ нн ий, непримир+ нн ий, нескінч+ нн ий, недоторк< нн ий, несказ< нн ий і в прикметнику стар< нн ий з відтінком підсилення.

в) У прикметниках з наголошеним суфіксом -енн (ий) старослов’ян­ського походження: благослов+ нн ий, блаж+ нн ий, огн+ нн ий, свящ+ нн ий.

Подвоєння -нн- зберігається і в іменниках та прикметниках, утво­рених від таких прикметників: стар< нн ість, стар< нн о, числ+ н ­н ість, числ+ нн о.

! Увага. На відміну від прикметників н не подвоюється в дієприкметниках, в яких наголос падає переважно на корінь: в_вер­ш ен ий, в_нес ен ий, в_хов ан ий, зр>бл ен ий, ск<з ан ий, по>р ан ий, сп+ч е­н ий, а також у прикметниках на -ений, утворених з відповідних діє­прикметників (з іншим наголосом): вар éн ий (пор. в<рений), печ éн ий (пор. п+ч ен ий) та ін., а також у прикметнику довгожд áн ий.

Слід також розрізняти такі слова, як здійсн+ нн ий (який може здій­снюватися — прикметник) і зд%йсн ен ий (який здійснився — дієприк­метник), нездол áнн ий (непереможний — прикметник) і незд>л ан ий (якого не подолали — дієприкметник), незліч+ нн ий (поданий у дуже великій кількості — прикметник) і незл%че н ий (не порахований — дієприкметник). Значення таких слів необхідно розрізняти за контекстом.

6. Подвоюються приголосні в словах: бо вв <н, Г< нн а, бо вв ан%ти, Г< нн ин, сс <ти, сс авц%, в_ сс ати та ін.

Морфологічне подвоєння переважно пов’язане з членуванням слова на морфологічні частини: об-бити, від-дати, ден-ний, сон-ний та ін.

Дата добавления: 2015-10-02