Написання буквосполучень йо, ьо

1. Йо пишеться для позначення звукосполучення й + о:

а) на початку слова і після голосного: йо г>, йо м\, ра й >н, чи й >го;

б) після приголосного, переважно на початку складу: буль й >н, баталь й >н, в й >кати, кур й >з, міль й >н, сер й >зний, Солов й >в.

2. Ьо пишеться для позначення м’якості приголосного перед о: л ьо н, с ьо г>дні, тр ьо х, ц ьо г>, Ковал ь >в, вс ьо г>.

НАПИСАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА (Ь)

М’який знак використовується для позначення м’якості приголосних. В українській мові він пишеться:

1. Після м’яких д, т, з, с, ц, л, н, дз у кінці слова та складу: мі дь, кі нь, ґед зь, п<моро зь, су ть, бо@ ць, га нь б<, кі ль ц+, моло ть б<, в> сь мий, бл_ зь ко.

2. Після м’яких приголосних у середині складу перед о: льо н, дзьо б, дь >готь, сь >мий, т рьо х.

Зокрема м’який знак пишеться:

а) В суфіксах - ськ -, - зьк -, - цьк -: р>вен ськ ий, укра^н ськ ий, в%й­ ськ о; бл_ зьк о, франц\ зьк ий, запор% зьк ий; по-нім+ цьк и, баг< цьк о, коз< цьк ий.

! Увага. М’який знак не пишеться в словах баск_й, боязки_й, в’язк_й, дерзк_й, жаск_й, ковзк_й, пласк_й, пл>ский, порск_й, різ­к_й, оскільки в них з, с з к не утворюють суфіксів - зк -, - ск -.

б) В суфіксах - еньк -, - оньк -, - есеньк -, - ісіньк -, - юсіньк -: мал+ нь ­к ий, дорог+ ньк ий, гол%в оньк а, сокол> ньк о, мал+с еньк ий, свіж%с інь ­к ий, тон$с іньк ий, мал$с іньк ий.

в) Після м’якого л перед наступним приголосним: кі льц +, ков< ль­с ький, п< льц і, риб< льс тво, сі льс ьк_й, сп% льн ик.

! Увага. М’який знак не пишеться після л у групах - лц -, - лч -, коли вони походять із - лк -: б< лк а - б< лц і, г< лк а - г< лц і, га лч ен#, Нат< лк а - Нат< лц і, Нат< лч ин, сп% лк а - сп% лц і, спі лч <нський, але якщо - льц -, - льч - походять від - льк -, тоді м’який знак ставиться: Г< льк а - Г< льц і - Г< льч ин.

г) У родовому відмінку множини іменників І відміни жіночого роду м’якої групи та ІІ відміни середнього роду на - нн (я) і - ц (е): друк<ре нь, їд<ле нь, крамн_ ць, піс+ нь, робітн_ ць; баж< нь, зна нь, серд+ ць і с+р ць.

д) У дієсловах дійсного та наказового способу: р>би ть, р>бля ть, р>би ть ся, навч<є ть ся, ся дь, ста нь, ст< нь те, тра ть, тр< ть те.

М’який знак не пишеться:

1) Після губних (б, п, в, м, ф) і задньоязикових (г, к, х): дріб, степ, люб>в, верф (пор. в рос. мові: дробь, степь, любовь, верфь);

2) після шиплячих: ніч, піч, дрож;

3) після р в кінці слова або складу: секретар, кобзар, лікар, школяр, тепер, вірте, Харків (виняток слово Горький — прізвище відомого російського письменника);

4) після н перед ж, ч, ш, щ та суфіксами - ств -, - ськ -: інжен+р, к% н чик, % н ший, т> н ший, \ма н щ_на; сел# н ський, громад# н ський; гро­мад# н ство, сел# н ство;

5) після м’яких приголосних, крім л, перед м’якими: кі н ц#, ві н ц#, р<ді с ть, с ніг, с л ід, сьог> д ні, щ< с тя, але: рі зьб #р і рі зьб <р, тьм #ний і похідні від них;

6) після л в іменникових суфіксах - алн -, - илн -: д+рж алн о, п\ж ал­ н о, ц%п илн о, але в зменшених формах від цих слів м’який знак пишеться: д+ржа льц е, п\жа льц е та ін.;

7) між подовженими м’якими приголосними: жи тт #, зна нн #, з% лл я, кам% нн я, гал\ зз я, лл @ться, м% цц ю;

8) після д, т, н перед суфіксами - ченк -, - чук, - чишин: безб< т ­ченко, П< н ченко; Ра дч \к, Степа нч \к; Фе дч _шин, але після л м’який знак пишеться: Миха ль ч\к, Мих< ль ченко;

9) після ц у кінці слів — іменників чоловічого роду іншомов­ного походження: пал< ц, па# ц, квар ц, шпри ц, спе ц та деяких вигу­ків: ба ц, бу ц, кла ц, го ц.

---

Дата добавления: 2015-10-02