Зміни приголосних при їх збігу

1. При словотворенні приголосні звуки часто змінюються:

а) -ЦЬК- на -ЧЧ- при творенні іменників із суфіксом -ИН (а): донецький— Донеччина, вояцький — вояччина, козацький — козаччина, німецький — Німеччина, гайдамацький — гайдамаччина, турецький — Туреччина (Ьле галицький — Галичина);

б) -ськ-, -СК- на -щ- за аналогічних умов: полтавський — Полтавщина, луганський — Луганщина, віск — вощина;

в) -СК-, -шк- на -щ- при творенні іменників та прикметників із суфіксом -ан- (-ЯН-): віск — вощанка —вощаний, піски — піщаний, дошка — дощаний;

г) -СК-, -ст- на -щ- при творенні форм дієслів II дієвідміни: вереск — верещати, верещу, верещить і т. ін.; простити — прощу, прощаю, прощаєш і т. ін. (але простиш, простять і т. ін.);

ґ) -зк- на -жч- за аналогічних умов: брязк — бряжчати, бряжчу, бряжчиш і т. ін.;

д) -ськ-, -зьк- на -щ-, -жч- при творенні прізвищ на

-енко, -ук: Васькб — Ващенко, Ващук, Ісько — Іщенко, Іщук, Онйсько — Онйщенко, Онищук, Кузько — Кужченко, Водолазький — Водолажченко.

Примітки: 1. у присвійних прикметниках від власних імен із групами -СК-, -ськ- зберігається на письмі С,

а к переходить у ч: Параска — Парасчин, Онйсько —

Онйсьчин; -ШК- дає -Щ-: Мелашка — Мелащин; із

групою -чк- утворюється -чч-: Наталочка —

Наталоччин;

2, зубні д, т перед свистячими й шиплячими на

письмі зберігаються: сусідці — сусідчин, погодься,

вчиться, коротший, молодший.

2. При словотворенні за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- приголосні на стику їх із твірною основою змінюються, змінюючи й самі суфікси:

Приголосні або групи приголосних Г, 3, Ж К, Ц(Ь), Ч X, С, Ш Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) -ськ(ий), -ств(о) -ськ(ий), -ств(о) Змінюються на -зьк(ий), -зтв(о) -цьк(ий), -цтв(о) -ськ(ий), -ств(о)

Приклади:

Кривий Ріг - криворізький

Рига - ризький

Прага - празький

Кавказ - кавказький

француз - французький

боягуз - боягузький - боягузтво

Запоріжжя - запорізький

Париж: - паризький

турок - турецький

юнак - юнацький - юнацтво

грек - грецький

купець - купецький - купецтво

молодець -молодецький-молодецтво

Вінниця - вінницький

Гадяч - гадяцький

ткач - ткацький - ткацтво

птах - птаський - птаство

волох - волоський

чех - чеський

Одеса - одеський

Сиваш - сиваський

товариш - товариський - товариство

Винятки: басксышй, казахський, тюркський, ла-маншський,

меккський.

3. Якщо твірна основа закінчується на д або Т, то у вимові відбуваються зміни, які, проте, на письмі не позначаються: людський, людство, заводський, братський, братство, інтелігентський, багатство, солдатський, юннатський, але:

хвацький (хват), міський (місто), соцький (сотня).

Примітка. Якщо в кінці твірної основи після приголосного є суфікс -к-, то при творенні прикметника цей суфікс випадає: П'ятихатки — п'ятихатський, Звенигородка — Звенигородський, Камчатка — камчатський.

4. У вищому ступені прикметників і прислівників:

а) г, ж, з із суфіксом -ш (ий) дає сполучення -жч (ий): дорогий — дорожчий, дорожче; дужий — дужчий, дужче; вузький — вужчий, вужче (але: легкий — лёгший, легше);

б) с змінюється на -Щ (ий): високий — вищий, вище.

Це стосується і дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: ближчати, вужчати, кращати та ін. і похідних від них іменників: підвищення від підвищити, подорожчання від подорожчати;

в) к, ц (ь) - приголосні основи перед суфіксом -н- змінюються на Ч, утворюючи -чн-: безпека —безпечний, безпечність, безпечно; - вік —вічний, вічність, вічно;молоко — молочний;кінець —кінечний;

сонце — сонячний, сонячність, сонячно;серце —сердечний, сердечно; околиця — околичний; яйце — яєчня, яєчний.

Винятки: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, соняшник, торішній, сердешний (бідолашний).

Дата добавления: 2015-10-02