Дозування α1-адреноблокаторів

Міжнародна назва	Дози	Кратність прийому
Фентоламін Празозин Доксазозин Тамсулозин Альфузозин Теразозин	50-100 мг/добу 1-20 мг/добу 1-16 мг/добу 400 мг/добу 5-10 мг/добу 1-20 мг/добу	3-4 2-3

Побічні дії див. розділ 1.10.

Протипокази: тяжке ураження нирок (фентоламін), печінки (доксазозин), вади серця, систолічна дисфункція лівого шлуночка. α₁-адреноблокатори не призначають хворим зі стенокардією навантаження без одночасного призначення β-адреноблокаторів з метою попередження виникнення рефлекторної тахікардії. Вагітність і період лактації – відносні протипоказання для призначення α-адреноблокаторів.

Взаємодія. α-адреноблокатори комбінують з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, серцевими глікозидами, блокаторами рецепторів до ангіотензину ІІ, діуретиками і бета-адреноблокаторами. Не показане поєднання α-адреноблокаторів з адреноміметиками (пригнічується гіпотензивний ефект, збільшується небезпека виникнення кардіальних побічних реакцій).

Клінічна фармакологія гіпотензивних лікарських препаратів центральної дії

Сюди відносяться α₂-агоністи центральної дії й агоністи α₁-імідазолових рецепторів.

α₂-агоністи центральної дії – це клонідин (клофелін), гуанфацин (естулік), метилдопа (допегіт).

Механізм дії: стимулюють α₁-адренорецептори у вазомоторному центрі довгастого мозку, що веде до гальмування симпатичної імпульсації із головного мозку і зниження АТ, ЧСС і серцевого викиду, зменшення клубочкової фільтрації, затримки Nа⁺ і води в організмі, зменшення розмірів лівого шлуночка при тривалому лікуванні, седативна дія, сухість у роті, зниження внутрішньоочного тиску. Клонідин має властивості й агоніста α₁-імідазолових рецепторів.

Фармакокінетика. Агоністи центральних α₂-адренергічних рецепторів швидко і повністю всмоктуються в ШКТ. Володіють високою біодоступністю. Підлягають метаболізму в печінці, виводяться нирками.

Побічна дія - див.розділ 1.10.

Протипокази: артеріальна гіпертензія, брадикардія, виражений атеросклероз судин мозку, тяжкі захворювання печінки і нирок, хвороба Паркінсона, феохромоцитома (для метилдопи), порушення провідності, депресивні стани, необхідність швидкої фізичної та психічної реакції, вагітність (гуанфацин).

Взаємодія. α₂-агоністи центральної дії посилюють гіпотензивний ефект діуретиків, бета-адреноблокаторів. Не призначають їх з трициклічними антидепресантами (знижують антигіпертензивний ефект), хінідином (посилюють брадикардію), дигоксином (зменшують екскрецію останнього нирками), резерпіном (посилюють сонливість, депресію).

Дата добавления: 2015-10-24