Дозування ангіопротекторів

ЛП	Форма випуску, спосіб введення
Пірідинолкарбонат (аргінін, пармідин, продектин)	250 мг – 1 табл. 4 рази/добу,
Етамзилат (дицинон)	250 мг - по 2-3 табл. за 3 години до операції. При кровотечі вводять довенно 12,5% 2 мл (2-4 мл)
Кальцію добезилат (доксилек, доксиум рамівен))	250 мг 1 табл. під час їжі або після їжі по 1 табл 4 рази/добу
Детралекс (діосмін 450 мг і гесперидин 50 мг)	1 табл 2 рази/добу під час їжі
Трибенозид (глівенол)	200 мг 1 капс або табл 2-3 рази/добу під час їжі або після їжі

Показання: капіляротоксикоз, діабетична ангіопатія, атеросклероз судин мозку, коронарних судин, трофічні виразки нижніх кінцівок, діабетична ретинопатія, променеві ураження шкіри, нейродерміт, кровотечі, геморагічний діатез, хронічна венозна недостатність, геморой.

Побічні дії - див. розділ 1.10.

Антиоксиданти– це речовини, які гальмують процеси вільнорадикального окислення в організмі.

Механізмі дії. Засоби цієї групи поділяють на антиоксиданти прямої і непрямої дії. Антиоксиданти прямої дії (токоферолу ацетат, поліфеноли, кислота аскорбінова, церулоплазмін, супероксиддисмутаза) – це речовини, які пригнічують утворення вільних радикалів у молекулі або поновлюють ендогенну антиоксидантну систему. Антиоксиданти непрямої дії (кислота глутамінова, метіонін, цистеїн, предуктал, емоксипін, дибунол, натрію селеніт та ін.) сприяють підвищенню рівня глутатіону, який поновлює оксидні форми тканинних оксидантів або активності пероксидаз (натрію селеніт), які інактивують пероксиди й гідропероксиди.

Ангіопротекторна дія антиоксидантів як гіполіпідемічних (протиатеросклеротичних) засобів зумовлена їх впливом на пероксидні, ліпідемічні і тромбогенні механізми атерогенезу. Внаслідок гальмування пероксидного окиснення ліпопротеїдів плазми крові, ліпідів і фосфоліпідів ендотелію артеріальної стінки вони захищають судини від ураження. Гіполіпідемічний ефект під їх впливом розвивається за рахунок зменшення синтезу і значною мірою прискорення катаболізму холестерину. Одночасно вони зменшують утворення тромбоксану А₂ і пригнічують тромбогенну ланку атерогенезу. Антиоксиданти запобігають розвитку основних чинників атеросклерозу: деструктивним змінам в еластичних волокнах судин, а також процесам інфільтрації ліпідів, фіброзу й кальцинозу. Протиатеросклеротичний ефект антиоксидантів непрямої дії зумовлений також тим, що вони виступають як ліпотропні чинники, беруть участь у біосинтезі фосфоліпідів у печінці й окисненні в ній жирних кислот.

Лікування препаратами антиоксидантів доцільно проводити курсами протягом 2 — 3 місяців у зимово-весняний період, коли значно зменшено надходження біоантиоксидантів з їжею.

Дата добавления: 2015-10-24