Циклічні вправи

Циклічні вправи характеризуються повторенням одного і того ж циклу рухів. Наприклад, при ходьбі одноопорне положення тіла чергується з двоопорним, при цьому кожен наступний цикл рухів пов'язаний з попереднім. В основі цих вправ лежать ритмічний і ланцюговий рефлекси. Самі ж циклічні вправи різняться між собою за видами локомоцій та інтенсивністю виконання.

Найбільш простим видом локомоцій з циклічних вправ є ходьба. У ходьби спостерігається явно виражений крокувальний рефлекс. Складнішим видом локомоцій є ковзани й лижі, хоча аналогом цих рухів є ходьба (чергування одноопорного і двоопорного положення). Річ у тому, що при цих видах локомоцій пересування здійснюється за рахунок тертя між ногою і грунтом. Однак їх розрізняє те, що на ковзанах рух здійснюється в основному за рахунок ніг і на дуже малій площі опори, а на лижах рух здійснюється за рахунок ніг і рук.

У циклічних вправах є особливий вид локомоцій, де рух здійснюється за рахунок передачі зусиль ногами або руками на важелі (велоспорт, веслування). Рух у велоспорті ускладнюється тим, що ноги здійснюють незвичні колоподібні рухи при нестійкій опорі.

Згідно з фізіологічною класифікацією плавання виділено в особливий вид локомоцій, оскільки рух руками і ногами здійснюється в незвичайному водному середовищі. При плаванні гальмуються випрямні рефлекси щоб утримати на воді горизонтальне положення тіла. Велика щільність води зменшує інерцію тіла, і, крім того, вода сама по себе як речовина знижує температуру тіла і тим самим спричиняє додаткові витрати енергії.

Рис.1. Залежність тривалості роботи від довжини дистанції.

Циклічні вправи підрозділяються на зони відносної потужності (В С. Фарфель, 1969), в яких враховується залежність граничної її тривалості й потужності. Для визначення цієї залежності треба побудуваті логарифмічний графік, на якому відкладаються не показники швидкості і часу роботи, а їхні логарифми (рис. 1).

Як видно з графіка, вигини на певних ділянках часу відповідають певним зонам потужності. Кожна зона має свою фізіологічну характеристику, які відрізняється від інших (табл. 5).

Зона максимальної потужності. Тривалість вправи до 20 секунд. Робота проходить в анаеробному режимі. При такій максимальній потужності організм повинен споживати кисню 40л і вище. Проте, в умовах навіть анаеробного режиму організм споживає до 6л кисню. Споживання кисню становить 250мл. Тому утворюється великий кисневий борг – 94-96%. Споживаний кисень (4-6%) йде на ресинтез АТФ.

Таблиця 5

Дата добавления: 2015-09-02