Стислий довідник

Початок національного відродження в Західній Україні. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР)

Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. у західноукраїнських землях почалося національне від дження, на чолі якого стало греко-католицьке духовенство. У 1816 р. у Перемишлі в Галичині свяі ник Іван Могильницький за підтримкою єпископа Михайла Левицького організував перше просвітницьке «Товариство грека-католицьких священиків», яке відкривало школи з українською мов навчання, видавало українські підручники й брошури для народу.

У 1833 — 1837рр. у Львові діяв культурно-просвітницький гурток «Руська трійця», засновника якого були студенти Львівського університету й одночасно греко-католицької духовної семінарії '. Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.

У 1837 р. «Руській трійці» вдалося видати в Будапешті альманах «Русалка Дністровая», де були вміщені народні пісні, думи, перекази, історичні документи, що розкривали побут, культуру й героїчне минуле українського народу. Австрійська влада заборонила видання, конфіскувала й знищила майже весь наклад і притягнула його авторів до судової відповідальності.

Під час революції 1848—1849 рр. у Австрійській імперії в західноукраїнських землях активізувася національно-визвольний рух, під впливом якого австрійський уряд пішов на скасування панщин (1848 р.), проголошення політичних свобод і запровадження парламентського устрою.

Революція сприяла прискоренню самоорганізації українців. 2 травня 1848 р. представники уніатського духовенства й української інтелігенції сформували у Львові Головну руську раду на чолі з єпіскопом Григорієм Яхимовичем, яка була покликана представляти українців Галичини перед уряд Австрійської імперії.

5 травня 1848 р. у Львові стала виходити перша газета, друкована українською мовою «Зоря Галицька», яка сприяла швидкому піднесенню національної свідомості населення і готувала його участі в політичному житті.

10 липня 1848 р. почав роботу австрійський парламент, у якому інтереси українців представляли 39 депутатів. Вони запропонували парламентові розглянути питання про територіально-національний поділ Галичини на Східну (українську) й Західну (польську).

Однак революція 1848—1849 рр. зазнала поразки. Контрреволюційні сили в Австрії перейшли у контрнаступ: було придушено антиурядове повстання у Львові (1—2 листопада 1848 р.), розпущено австрійський парламент (8 березня 1849 р.), придушено селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині (1848—1850 р.), розпущено Головну руську раду (1851 р.).

Дата добавления: 2015-09-04