Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Перше знайомство адвоката з підзахисним

Інститут адвокатури у Давньому Римі | Адвокатура України після 1917 року | Розвиток інституту адвокатури на землях Східної Галичини й Буковини до 1939 року | Формування адвокатського корпусу ■-■ за чинним законодавством України | ІНСТИТУТ АДВОКАТУРИ | Організаційні форми та засади діяльності адвокатури в Україні | Професійні права та обов'язки адвоката | Оплата праці та оподаткування адвокатів | Дисциплінарна відповідальність адвоката | УЧАСТЬ АДВОКАТА-ЗАХИСНИКА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ |


Читайте также:
  1. II. Обязанности адвоката по отношению к клиентам
  2. III Обязанности адвоката по отношению к товарищам
  3. IV. Обязанности адвоката по отношению к магистратуре
  4. А) зобов’язанням з Присяги адвоката України
  5. Адвокат в судебном процессе. Судебный этикет и актерская культура адвоката при рассмотрении уголовных дел
  6. Взаимоотношения адвоката с должностными лицами правоохранительных органов и суда.
  7. Виды юридической помощи, оказываемой адвокатами

Перше знайомство підзахисного з адвокатом - це не звичайне знайомство, яких у людини щодня буває безліч. Це - виняткова подія в особи, що підозрюється чи обвину­вачується у вчиненні злочину. Покладаючи всі сподівання на мудрість і професійність адвоката, підзахисний з нетер­пінням чекає такої зустрічі, особливо, коли він перебуває під вартою.

Декілька слів про порядок оформлення перепустки для відвідин захисником підзахисного, який перебуває у СІЗО.

Після отримання дозволу на побачення від слідчого чи суду необхідно звернутися у спецчастину СІЗО для оформ­лення перепустки. Працівники спецчастини проставлять номер камери, в якій перебуває підзахисний, а також вида­дуть перепустку. З цими документами, а також із посвід­ченням про свою особу, захисник проходить до чергового по СІЗО. Там знову роблять різні службові відмітки, і на цьому етап оформлення необхідних документів для поба­чення вважається завершеним. Сам порядок доставки під­захисного на побачення є різним у кожній області України, хоча ця відмінність не є істотною. В одних черговий вру­чає ці документи працівникові чергової частини, який су­проводжує захисника до певної камери побачень і туди ж за декілька хвилин доставляє підзахисного. Такий варіант іс­нує, як правило, у СІЗО невеликих областей, де не так багато є відвідувачів. В інших областях, наприклад у Львівській,


ахисник після завершення оформлення пропускних доку­ментів має сам пройти ще двоє дверей, які можуть відкри­ти, за відповідним кодом, лише працівники СІЗО, але яких,а «законом підлості», може в той час просто не бути і він мусить терпеливо очікувати на щасливу випадковість, що хтось надійде. Подолавши ці перешкоди, ви потрапляєте безпосередньо до працівника СІЗО, який займається лише тим, що приводить ув'язнених до слідчих для проведення сЛідчих дій чи на побачення до адвоката. Якщо ви прийшли на побачення до підзахисного в останні дні місяця, то, швид­ше, будете займати живу чергу і чекати аж поки не звіль­ниться камера, де проходять зустрічі з ув'язненими. Саме в ці дні слідчі намагаються завершити розслідування у спра­вах, тому може статися і таке, що захисник взагалі не зу­стрінеться з підзахисним того самого дня.

Обстановка в камері для зустрічей складається з: пись­мового столу, однієї - двох табуреток, в куті - залізна клітка розміром 1x1 м, в яку працівник СІЗО на час зустрічі за­криває підзахисного. Ця обстановка страшенно гнітить не лише підзахисного, але й будь-кого. Грати клітки дуже гус­ті, що додатково утруднює процес спілкування з підзахис­ним, оскільки щоразу доводиться ловити між ґратами по­гляд співбесідника, підтримуючи з ним контакт. За таких умов психологічно складно захисникові адаптуватися щодо початку розмови. Залишається дивуватися: кому спало на думку робити в цих камерах такий «цивілізований» винахід? У таких умовах не лише адвокат, а й слідчий стикається з багатьма проблемами, коли потрібно, приміром, знайомити обвинуваченого з матеріалами справи. Грубий том кримі­нальної справи неможливо передати обвинуваченому у кліт­ку через вузеньку шпару у ній. Є випадки, коли обвинува­чений під час ознайомлення із справою знищує окремі до­кументи, а слідчий не в змозі запобігти чи припинити такі ДІЇ, оскільки на виклик працівника СІЗО потрібен час.

Тривалість побачення обмежується лише робочим часом аДміністрації СІЗО (з 8.00 до 17.00 год). Протягом побачен­ня не можна залишити камеру, оскільки камеру закривають

на ключ.

Перше знайомство адвоката з підзахисним може відбу­тися до першого допиту його в якості підозрюваного, на стадії слідства, а також, коли він уже допитувався неодно­разово як підозрюваний, обвинувачений або коли він уже є підсудним. Безумовно, ця обставина може дещо впливати


на сам зміст і характер розмов захисника з підзахисним Але основні методичні принципи й положення знайомства та проведення бесіди - одні й тіж.

Перш за все для адвоката важливим є безпомилково ви­значити психофізіологічний стан підзахисного. При цьому треба пам'ятати, що підзахисний перебуває у збудженому стані. «Страх перед вироком, сором за себе або за близь­ких...,- зазначав А. Ф. Коні,- пригнічуючим або хворобливо збуджуючим чином діє на того, хто сидить на лаві підсудних». Але особливий психологічний стан з'являється у підозрю­ваного чи обвинуваченого при обранні йому міри запобіж­ного заходу - тримання під вартою. В особи відбувається різка зміна життєвих стереотипів, умови життя призводять до «стану найглибшого нервово-психічного напруження три­валої дії. «Рівень цього напруження перебуває у прямій залежності від способу ведення слідства, спілкування слід­чого з арештованим, умов у камері, ставлення до цієї особи охоронної служби тощо. Якщо слідчий виявляє зверхність, цинізм до прав арештованого, не зважає на принцип пре­зумпції невинуватості, такі обставини будуть поглиблювати психологічне напруження. Не розблокувавши цієї ситуації, не можна виключити і стану фрустрації - стану «дезоргані­зованої свідомості і діяльності внаслідок непереборних перешкод і блокування життєво важливих інтересів особи».

У процесі бесіди з підзахисним адвокат відшуковує шлях до налагодження з ним психологічного контакту. З цією метою адвокат застосовує різні прийоми й способи, щоб викликати необхідну позитивну реакцію підзахисного.

Частіше трапляються випадки, коли захисник має своє перше побачення з клієнтом після допиту останнього в якос­ті принаймні підозрюваного. Ця обставина зобов'язує захис­ника ретельно готуватися до такої зустрічі. Підготовка має полягати у тому, що: необхідно уважно ознайомитися з матеріалами, що були підставою для порушення кримі­нальної справи та затримання клієнта, а може, й пред'яв­лення обвинувачення; глибоко засвоїти теоретичні поло­ження матеріального й процесуального закону, які мають безпосереднє відношення до конкретної справи; познайо­митися з судовою практикою вищестоящих судів з даної категорії справ тощо. Захисник відвідує підзахисного не лише з метою простого знайомства. У його плани входить також з'ясування питань, які безпосередньо стосуються захисту: як відбулося його затримання, причини наявних


суперечностей у поясненнях чи показаннях підзахисного та;н. Але першочерговим завданням захисника є встановлення психологічного контакту з клієнтом. Якщо він старанно готувався до знайомства з підзахисним, то це значно поле­гшить вирішення цього завдання. Кожний захисник у про­цесі практичної роботи виробляє свою, лише йому властиву методику ведення бесіди з підзахисним. Разом з тим вида­ється, що найбільш раціональним буде дотримання таких

правил:

1. Беручи до уваги психічний стрес підзахисного, спри­
чинений тяжким звинуваченням, а особливо у випадках,
коли він вважає себе невинуватим, найважливішим є до­
могтися, щоб клієнт повірив, що перед ним захисник, який
володіє необхідними професійними знаннями та досвідом
й, крім того, щиро прагне допомогти йому законним чи­
ном захистити його права та свободи. У зв'язку з цим за­
хисник перед відвідуванням підзахисного може взяти від
особи, з якою уклав угоду на здійснення захисту, записку-
рекомендацію для підзахисного, яка буде складатися лише
з декількох слів чи речень, але із їх змісту беззаперечно
має випливати, що його доля з цього часу в надійних ру­
ках, в руках висококваліфікованого захисника. Цього мо­
же вистачити, щоб обвинувачений відкрився перед захис­
ником.

Не зайвим буде, коли захисник, між іншим, розкаже під­захисному у декількох реченнях про практику розслідування і судового розгляду саме категорії кримінальних справ, по якій і ведеться слідство. Після такої бесіди у клієнта з'явиться впевненість у завтрашньому дні, думки його стануть впо­рядкованими та логічними.

2. Особливо важливим є детальне роз'яснення підзахис­
ному його процесуальних прав й при цьому слід шляхом
контрольних запитань переконатися, що сказане адвокатом
Добре засвоєно й усвідомлено підзахисним.

3. Не менш важливо, щоб захисник просто, ясно й зро­
зуміло розповів підзахисному про права та обов'зки адво­
ката. При цьому рекомендується наголосити на існуванні
спеціальних етичних норм, які покликані охороняти дотри­
мання адвокатської таємниці. Слід акцентувати увагу клієнта
на тому, що вся інформація, отримана від нього, не підлягає
розголошенню, що на неї не поширюються строки давності,
Що з даних відомостей жодним правоохоронним органом
не може бути допитаний захисник. Усе це вселить впевне-


ність у підзахисного, що будь-яка його інформація надійно буде збережена у таємниці.

4. Після встановленого психологічного контакту, коли за­
хисник отримав фактичну згоду на ведення справи безпо­
середньо від підзахисного, розпочинається та частина роз­
мови, коли доцільним є вияснити у підзахисного: його стан
здоров'я (якщо він хворіє, то, наскільки можливо, більщ
детально дізнатись про перебіг та діагноз хвороби), оскільки
наявність тяжкого захворювання може наштовхнути захис­
ника на думку про порушення клопотання перед органом
слідства про звільнення підзахисного з слідчого ізолятора і
заміну йому тримання під вартою іншим запобіжним захо­
дом. Нарешті, захисник просить підзахисного розповісти
про саму суть вчиненого злочину. Треба не лише вміти
слухати підзахисного, а й своєю поведінкою засвідчити ніби
співпереживання неприємностям клієнта.

5. Неприпустимим є, дошукуючись істини, спростову­
вати підзахисного, займати позицію слідчого, прокурора чи
судді. Захисник має вірити підзахисному. Проте, коли по­
яснення непослідовні, суперечливі, слід в етичній формі,
делікатно звернути на це увагу підзахисного.

Отримання такої інформації може дати привід захис­никові просити слідчого про призначення різних експертиз: судово-медичної, судово-психіатричної, судово-психологіч­ної тощо.

6. Необхідно ретельно з'ясовувати всі обставини затри­
мання підзахисного: коли, де і за яких умов його затримано;
чи чинив він опір під час затримання; чи затримано його в
групі з іншими співучасниками чи одного; чи у час затри­
мання відбувався відеозапис або фотографування; чи скла­
дався протокол про затримання і де саме, чи протокол під­
писувався учасниками затримання; чи роз'яснювали йому
процесуальні права; чи надавався після затримання захис­
ник, а в разі необхідності, перекладач, законний представник,
педагог; чи проводилося його освідування, ким саме і як, чи
складався про це протокол; чи проводилося судово-медич­
не освідування, хто його проводив (лікар, експерт) та чи
було складено протокол; чи проводився особистий обшук,
що в нього вилучено, і чи складався про це протокол та чи
він його підписував; чи була явка з повинною або щиросер­
дечне зізнання; чи давалися пояснення або показання перед
відеокамерою, чи оформлявся про це протокол та підпису­
вав його підзахисний; чи допитували його в якості свідка,


ідозрюваного, обвинуваченого; чи, підписуючи протокол опиту, перед тим читав його особисто чи зміст його читав іий; чи мав він зауваження до протоколів допиту і які

саме, та ін.

Якщо адвокат знайомиться з підзахисним вже після його допиту в якості підозрілого чи обвинуваченого, слід деталь­но вияснити, чи він погоджувався на його перший допит без участі захисника, пам'ятаючи, що проведення допиту за наявності заяви про надання йому побачення із захисником є істотним порушенням права на захист, тому такий прото­кол допиту не може бути доказом при постановленні обви­нувального вироку.

Бесіда адвоката з неповнолітнім підзахисним у багатьох моментах не тотожна такій бесіді з повнолітньою особою. При зустрічі адвоката з повнолітньою особою відбувається розмова між двома дорослими. Один з них - адвокат, який своїми спеціальними знаннями в галузі права має допомог­ти своєму підзахисному правильно зрозуміти свої права й шляхи, що ними можна їх відстоювати. При зустрічі з не­повнолітнім бесіда відбувається не просто між адвокатом і підзахисним, а доросла людина розмовляє з молодшою за віком особою, яка має менший життєвий і практичний до­свід. Неповнолітній має в першу чергу відчути авторитет співбесідника. Авторитет адвоката має впливати на форму й зміст розмови. Не нав'язуючи своїх думок і бажань підза­хисному, адвокат водночас прагне до визнання своєї керів­ної ролі у визначенні законних засобів захисту.

Суворо індивідуалізуючи бесіду з кожним підзахисним, ретельно зважуючи й контролюючи кожне своє слово й дію, адвокат будує бесіду з неповнолітнім так, щоб бути добре зрозумілим неповнолітньому.

Якщо по справі неповнолітньому загрожує суворе пока­рання, адвокат не має права цього приховувати від підзахис­ного. Чесність і правда мають бути засадою взаємин адво­ката з підзахисним.

Уміння обрати правильну лінію взаємин із підзахисним, знайти відповідні форму й тон бесіди, увійти в довір'я й спонукати неповнолітнього до розкриття потаємних своїх Думок - все це допоможе адвокатові знайти правильний Шлях до захисту.

Щодо неповнолітніх неабияке значення для адвоката Має наявність у справі повних даних, що характеризують особу підзахисного. Якщо органи досудового слідства цих


даних не долучили до справи й суд за своєю ініціативою цього не зробив, то прямим обов'язком адвоката є отри-мання розгорнутих даних, що характеризують підзахисного, з місця навчання, праці тощо.

Проводячи бесіду з неповнолітнім підзахисним, адвока­тові також слід звертати увагу на стан психіки неповноліт­нього. Перехідний вік неповнолітнього часто є періодом, коли, можливо, вперше, проявляється психічна хвороба (шизофренія, епілепсія) чи активізуються хронічні хвороби, які раніше менш активно себе проявляли, і, нарешті, з особ­ливою гостротою може проявлятися вроджена чи набута психічна недостатність (психопатія, олігофренія) неповно­літнього. В деяких випадках дані про дуже низьку успішність неповнолітнього в школі, перенесені в дитинстві захворю­вання, травми голови тощо можуть бути підставою до по­становки питання про необхідність проведення стаціонар­ної судово-психіатричної та психологічної експертиз.

З'ясовуючи стан психіки неповнолітнього, слід пам'я­тати, що на відміну від дорослих підзахисних, які в основ­ному самі розповідають про перенесені травми, хвороби, неповнолітні дуже неохоче про це розповідають. Адвокат мусить із максимальною обережністю виясняти сумніви, що виникли в нього щодо психічного стану підзахисного. Важливо пам'ятати, що винятково цінну інформацію з цього приводу можуть надати адвокатові батьки, родичі чи близькі підзахисного.


Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 527 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Правові підстави участі адвоката у кримінальному процесі| Допуск адвоката до участі у справі

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)