Дисциплінарна відповідальність адвоката

Ст. 16 Закону про адвокатуру встановлює, що за пору­шення вимог цього Закону, інших актів законодавства Ук­раїни, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги Ук­раїни, до адвоката можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарне провадження проти адвокатів здійсню­ється дисциплінарною палатою. Остання розглядає скарги громадян, окремі ухвали суду і постанови суддів, а також постанови і подання слідчих органів; заяви підприємств, організацій та установ на дії адвокатів.

Право на порушення дисциплінарного провадження на­лежить голові дисциплінарної палати, який попередньо роз­глядає інформацію, що стосується підстав притягнення ад­воката до дисциплінарної відповідальності, знайомить його з цією інформацією і витребовує від нього письмові пояс­нення (ст. 33 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію).

До адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: попередження; зупинення на строк до одного року дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяль­ністю, а також його анулювання. Закон про адвокатуру об­межує випадки, коли адвокатська діяльність може бути припинена кваліфікаційно-дисциплінарною комісією, а ви­дане свідоцтво анульоване. Це може мати місце лише у ви­падку засудження адвоката за вчинення злочину, обмеження

судом у дієздатності або визнання адвоката недієздатним, втрати громадянства України, грубого порушення Закону про адвокатуру, інших актів законодавства, а також Прися­ги адвоката. Дисциплінарне стягнення до адвоката застосо­вується безпосередньо за виявленням проступку, але не піз­ніше як через місяць із дня його виявлення, не враховуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці.

Дисциплінарна палата може закрити дисциплінарну справу, якщо під час розгляду справи переконається у необ­ґрунтованості притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або недоцільності накладення на нього дисциплінарного стягнення за вчинений ним проступок, або визнає, що вчинене виходить за межі дисциплінарної відповідальності адвоката (ст. 36 Положення). У ході засі­дання адвокат, який притягається до дисциплінарної відпо­відальності, має право в будь-який момент заявляти клопо­тання і давати додаткові пояснення. Дисциплінарна палата може після спливу не менш як шести місяців з дня накла­дення стягнення зняти його достроково при бездоганній поведінці адвоката і сумлінному ставленні до виконання своїх обов'язків.

Рішення дисциплінарної палати можна оскаржити в мі­сячний строк до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, яка може прийняти таке рішення: залишити рішення дис­циплінарної палата без змін, а скаргу - без задоволення і змінити рішення; скасувати рішення і надіслати справу в ту саму дисциплінарну палату для нового розгляду або закрити справу.

Кримінально-процесуальним кодексом передбачено ви­падки, коли фактично доведеність вини адвоката у вчинен­ні дисциплінарного проступку встановлює суд. Приміром, при перешкоджанні встановленню істини, зловживанні своїми правами, зволіканні судового розгляду справи, по­рушенні порядку в судовому засіданні та в інших випадках, передбачених ч. 4 ст. 61 КПК як підстави усунення адвоката від участі у справі. До речі, у Проекті нового КПК дана нор­ма пропонується фактично без змін. Лише в частині оскар­ження постанови (ухвали) судді чи суду щодо усунення захисника від участі у справі у проекті В. Онопенка частково вбачається вирішення даної проблеми. Так, у ч. 4 ст. 59 за­писано: «Під час судового розгляду питання про усунення захисника від участі в справі з підстав, передбачених стат­тею 56 цього Кодексу, вирішує суд, суддя. На постанову

судді, ухвалу суду про усунення захисника одночасно із оскарженням рішення у справі може бути внесено апеляцію прокурором, захисником, підсудним, засудженим, виправ­даним, особою, стосовно якої закрито справу, до вищестоя­щого суду».

Нині винесена у цьому випадку суддею постанова про усунення адвоката з участі у справі оскарженню не підля­гає, що не тільки є обмеженням права адвоката доводити свою невинуватість шляхом оскарження постанови судді, а й порушує права підзахисного на вільний вибір собі захис­ника.

На практиці дисциплінарна палата кваліфікаційно-дис­циплінарної комісії адвокатури при розгляді згаданої по­станови про усунення адвоката від участі у справі нібито змушена виходити з фактів, викладених у постанові. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокат може оскаржити до Вищої кваліфікаційної комісії. Отже, наявна суперечність: первинний документ, що встановлює вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, оскаржи­ти не можна, а рішення про застосування дисциплінарного стягнення, яке може бути прийнято на підставі постанови судді, у якій помилково, а може, умисно неправильно ви­кладено фактичні обставини стосовно адвоката,- можна

оскаржити.

У літературі слушно наголошується на ще іншій супереч­ності, що має місце у частині дисциплінарної відповідаль­ності адвокатів. Відповідно до ст.16 Закону «Про адвокату­ру» адвокатська діяльність припиняється у разі анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або тимчасово зупиняється на строк до одного року рішен­ням дисциплінарної палати КДКА. Іншого порядку припи­нення або тимчасового зупинення адвокатської діяльності Закон «Про адвокатуру» не передбачає. Але, незважаючи на це, Кримінально-процесуальним кодексом України перед­бачена підстава заборони діяльності адвоката-захисника, тобто зупинення самого права займатися на невизначений строк певним видом адвокатської діяльності у разі, коли щодо нього порушено кримінальну справу (п. 4 ч. 1 ст. 61). Така норма суперечить статтям 2,17 Закону «Про адвока­туру», оскільки свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видається на здійснення усіх видів цієї діяльності (ст. 5) і може бути анульоване щодо усіх, а не одного виду діяльності.

Розділ III

Дата добавления: 2015-08-20