Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Локальна, масова, домінуюча, елітарна , політична

Зміст поняття «культури». | Сутність та функції культури. Природа і культура. | Генезис культури, специфіка культурних знань | Форми культури, їх витоки та динамїка розвитку. | Предмет культурології як науки. Методи дослідження в культурології. | Трудова концепція культурогенезу. | Психоаналітична концепція (З.Фрейд). | Напрями і школи в культурології. | Характеристика культурогенезу, його детермінант і специфіки | Характеристика етногезезу та його виявів |


Читайте также:
  1. Елітарна культура
  2. Політична візія галичан-українців
  3. Політична візія поляків
  4. Політична візія Української греко-католицької церкви та Митрополита Шептицького
  5. Політична візія Української Парламентарної Репрезентації
  6. Політична влада джерела та ресурси

Локальна культура - культура обмежена у часі та просторі, що володіє внутрішньою єдністю, своїми специфічними рисами та особливостями.

Ознаки: писемність, місто, держава, монументальна архітектура. Особливе місце серед локальних культур займають культури етнічні та національні, створювані окремими племенами народами націями.

Людська культура завжди існувала як безліч різних конкретних культур. Такими культурами були, наприклад, давньоєгипетська, шумерська, хетська, римська.
Тому слідом за появою поняття про культуру взагалі, з'явилося, по-перше, поняття про окремі культури, по-друге, поняття про людську культуру в цілому як сукупності всіх цих окремих культур. Значно пізніше ці окремі конкретні культури отримали назву локальних культур.

Виділення в типології «локальних» культур в значній мірі ґрунтується на «цивілізаційному» підході. При цивілізаційному підході «локальні» культури виділяють як специфічні типи культур - замкнуті

Основними ознаками «локальної» культури є:
- Наявність образів і духовних цінностей суспільного життя: світоглядних ідеалів, релігії та церковної (жрецької) організації;
- Своєрідність матеріальних підстав (співвідношення землеробства, ремесла, торгівлі);
- Ідеали краси і моралі, виражені в мистецтві;
- Особливості політико - правових відносин (основні типи державних утворень);
- Відмінність у побутовому відношенні: різноманітність типів поселень: переважно сільські або міські, способи організації житлового простору, види жител, сімейні відносини, відносини вільних і рабів.
- Основні заняття, захоплення у вільний час, способи проведення дозвілля.

Локальна культура ізольована від інших локальних культур, її своєрідність визначається присутньою в ній "душею". "Душа" - це генетичний код культури, саме вона обумовлює винятковість кожної конкретно існуючої культурної форми.

13. Масова культура (або: маскультура, популярна культура) — культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) — контрастуючи з «елітарною культурою».

Термін «масова культура» в загальноприйнятому культурологічному значенні вперше застосував у 1941 році німецький філософ і соціолог М. Горкгаймер у праці з відповідною назвою — «Мистецтво і масова культура». Пізніше в США з'являється скорочене слово «маскульт», яке ввів у науковий обіг американський філософ Д. Макдональд.

Становлення масової культури пов'язане з явищами політичної демократії та повсюдної освіти. Ситуація змінилася з початком індустріалізації і урбанізації. Наслідком цих процесів були зміни в суспільному укладі і моральних цінностях. Індивіди стали ізольованими та відчуженими, і зв'язок між ними набрав фінансово-економічного характеру. Підприємці знайшли джерело доходу у задоволенні культурних потреб. Технічний прогрес уможливив продукування книг, журналів, фотографій, музики в кількостях, достатніх для насичення ринку. Новітня техніка створила також нові засоби комунікації, як-от телебачення, радіо, Інтернет, особливо добре придатні для масового сприймання і масового поширення.

Ознаками масової культури є орієнтація на вподобання і потреби «середньої людини», дуже велика гнучкість, властивість трансформувати артефакти, створені в межах інших культур, та перетворювати їх у предмети масового споживання.

Масова культура створюється професійними творцями і поширюється за допомогою електронних пристроїв (радіо, телебачення, магнітофони, комп'ютери тощо); Час появи масової культури — приблизно середина XX ст. Головною її ознакою є вторинна (на відміну від історично сталої) система культурних цінностей, призначених для масового споживання.

Виникнення масової культури
«Масова культура» в її розвинутому вигляді вперше сформувалася у США. Виникненню її сприяв розвиток засобів масової комунікації — газет, популярних журналів, радіо, грамзаписів, кінематографа.
Розвиток «масової культури» в Європі та США йшов різними шляхами. В Європі «масова культура» (народні розваги, мистецтво жонглерів, мімів) завжди протистояла культурі офіційній, контрольованій державою та церквою. В США «масова культура» спершу пропагувала стереотипи й ідеї офіційної культури, основним регулятором якої стала реклама.

Масова культура - це культура мас, культура, призначена для споживання народом.
Масова культура впливає на масову свідомість, зв’язана із засобами масової комунікації, орієнтована на споживчі смаки й інстинкти, має маніпулятивний характер.


Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 200 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Поняття «культура» та «цивілізація», їх співвідношення| Елітарна культура

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)