Читайте также:
|
Говорячи про походження, або іншими словами про генезис культури, варто сказати, що в суспільстві традиційно розрізняють два основні напрямки культури - матеріальний і духовний. Матеріальна культура охоплює всю сферу виробничої діяльності людства та її результати: як знаряддя праці, житло, предмети повсякденного побуту. Духовна культура стосується області свідомості, пізнання, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури. Сюди також належать релігія і міфологія, світоглядні, політичні, моральні та інші уявлення людей.
Культурні знання охоплюють освіту, науку, мистецтво, літературу, міфологію, політику, право, релігію. При цьому всі їх елементи взаємодіють, утвор. культуру.
Також потрібно виділити світову і національну культури. Світова культура - це синтез кращих досягнень усіх національних культур різних народів.
Знання національної культури уособлюють надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного окремого суспільства. Своєрідність національної культури, її неповторність і оригінальність виявляються як у духовній, так і в матеріальній сферах життя і діяльності народу.
Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру, здійснюючи за її допомогою зв'язок з навколишньою природою та іншими народами.
У відповідності з носіями виділяють також культуру соціальних суб'єктів (міську, сільську, професійну, молодіжну).
Упродовж розвитку людства виокремились певні культурні епохи: антична культура, культура середньовічна, культура доби Відродження; окремі форми культури: політична, соціальна, правова, економічна, екологічна, фізична, моральна.
Однією з найважливіших функцій культурних знань є передача соціального досвіду. Тому її називають інформаційною. Культура виступає єдиним механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління. Адже, крім культури, суспільство не має інакших способів передачі досвіду, нагромадженого попередниками.
Іншою провідною функцією культурних знань є пізнавальна. Вона тісно пов'язана з першою і випливає з неї.
Регулятивна функція культури пов'язана, перш за все, з визначенням (регуляцією) різних сторін, видів суспільної і особистої діяльності людей. У праці, побуті, міжособистісних відносинах культура так або ж так впливає на поведінку людей та їхні вчинки, на вибір тих чи інших матеріальних і духовних цінностей.
Ціннісна функція відображає важливий якісний стан культурних знань людини, суспільства.. Саме система цінностей формує у людини певні ціннісні потреби і орієнтацію.
Отже, як бачимо, генезис культури досить складний і пов'язаний з історичним розвитком суспільства. Одночасно, є досить специфічними і культурні знання, які торкаються багатьох напрямків розвитку суспільства.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 175 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Сутність та функції культури. Природа і культура. | | | Форми культури, їх витоки та динамїка розвитку. |