Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сутність та функції культури. Природа і культура.

Форми культури, їх витоки та динамїка розвитку. | Предмет культурології як науки. Методи дослідження в культурології. | Трудова концепція культурогенезу. | Психоаналітична концепція (З.Фрейд). | Напрями і школи в культурології. | Характеристика культурогенезу, його детермінант і специфіки | Характеристика етногезезу та його виявів | Поняття «культура» та «цивілізація», їх співвідношення | Локальна, масова, домінуюча, елітарна , політична | Елітарна культура |


Читайте также:
  1. IV. Природа и культура
  2. VII. Природа и история
  3. Адгезия. Определение и природа явления
  4. Аменорея, пов’язана з порушенням функції наднирників
  5. Билет 47. Правовой нигилизм и правовой идеализм. Правовое воспитание и правовая культура.
  6. Биоэнергоинформатика. Природа энергоинформационных взаимодействий.
  7. В каком из исторических типов философии природа воспринималась как полнота бытия?

Головна функція культури – «здатність зберігати й відтворювати духовний досвід людства, передавати його з покоління до покоління і збагачувати його». І є ще такі:

1) Нормативна (чи регулятивна) функція - здійснює регулювання дій, засобів і цілей життєдіяльності людини. Культура поділяє дії особи на одне позитивні й негативні.

2) Пізнавальна функція. Культура здійснює різноманітні форми пізнавальної діяльності. У культурі здійснюється художнє, моральне, релігійне пізнання.

3)Змістотворна (чи інформаційна) функція - здійснюється з допомогою творчих прийомів, з допомогою мови та знаків, символів й яскравих образів, понять й ідей.

4) Комунікативна функція. Культура створює певну систему комунікацій обмінюватись і взаємодії учасників культурного процесу.

5) Функція «громадської пам'яті» - створює засоби і способи збереження та накопичення досвіду духовної діяльності.

6)Рекреативная функція культури - полягає у створенні засобів і установ (це храми, театри, музеї та ін.), в якому людина може відновити свої духовні сили,

Сутність поняття культура
Тут кароче пару слів про історію культури, це є в 1 питанні.

У визначенні поняття і сутності культури немає едності.

Культура передбачає діяльність, однак не всяку діяльність можна назвати культурною, а лише ту, в результаті якої відбуваються позитивні перетворення в різних сферах суспільства (соціальній, духовній, економічній). Діяльність, як засіб розвитку культури, включає в себе культуротворчу діяльність, в ході якої створюються цінності культури. Саме культура, приймаючи форму активної людської діяльності, виступає засобом суспільного розвитку та формування людської особистості. Отже, сучасні наукові концепції культури обґрунтовують єдність матеріальної та духовної культур. Головною тенденцією культурного прогресу є розвиток і вдосконалення суспільства і людини, матеріальне і духовне збагачення. Культура реалізується через людську діяльність, творчість, новаторство.

Культура є незамінним та невід'ємним супутником прогресу людства, цивілізованості. Культура - неодмінна умова формування і руху, розвитку розуму людини.

Отже, культура - це:

· сукупність матеріальних і духовних цінностей;

· специфічний спосіб людської діяльності;

· продукт діяльності людини;

· процес творчої самореалізації сутнісних сил людини.

 

 

2.3. Природа і культура

Природа і культура перебувають у складних взаєминах, але вони тісно пов'язані між собою, оскільки культура виникає з природи, вона народжується з взаємодії людини з природою. Всі предмети культури, включаючи твори мистецтва, зроблені з природного речовини. Відносини між природою і культурою залежать в першу чергу від культури, від її характеру і особливостей, які в свою чергу багато в чому обумовлені своєрідністю релігії. Так, є істотні відмінності між західною культурою, заснованої на християнстві, і східної, заснованої на ісламі та інших східних релігіях.Згідно концепції К. Юнга, східна людина - інтраверт, його свідомість направлено всередину себе, він шукає порятунку в самому собі, у вдосконаленні своєї духовності. Мусульманин не дивиться на природу на те, що можна привласнити, підпорядкувати і тим більше зруйнувати. Для нього характерне смиренність і обожнювання природи. У ще більшою мірою показові в цьому плані індійські релігії, особливо джайнізм, в якому характерний для цих релігій принцип неспричинення шкоди всьому живому доведений до крайньої точки.Послідовники джайнізму не можуть займатися землеробством, бо оранка землі може привести до вбивства живих істот - хробаків і комах.Західний християнин дотримується куди більш прагматичного ставлення до природи. Згідно К. Юнгу, західна людина - екстраверт, його розум спрямований назовні. Він шукає порятунку не в самому собі, а в пануванні над природою і навколишнім світом. Він давно вже бачить себе перетворювачем і підкорювачем природи. Такий підхід багато в чому обумовлений тим, що праця в християнстві виступає як одна з головних його цінностей. Однак і в західній культурі погляди на природу не були однаковими. Вони змінювалися від епохи до епохи.


Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 189 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Зміст поняття «культури».| Генезис культури, специфіка культурних знань

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)