|
Читайте также: |
«Оцiнюючи безсторонньо змiст вiйськових подiй, що закiн чилися нашою невдачею, — повідомив Петлюра 25 листопада 1920 р. Лiвицького, — я квалiфiкую їх не як лiквiдацiю нашої дер жавности, не як лiквiдацiю наших державних зусиль, а як лiквi дацiю одної з мiлiтарних спроб (розправитись) з окупантською владою на Українi. Хоч яке важне те становище, в якому опинив ся уряд, його апарат та армiя по переходi на територiю Польщi, але на пiдставi перебування нашої армiї на теренi, звiльненому вiд ворога, не тiльки я, а й всякий громадянин Республiки мiг пе реконатися в противному» 2.
руючі міністерствами пошт та телеграфів (Паливода), освіти (Холодний), т. в. о. держсекретаря (Миронович).
1 Директорія... — Т. ІІ. — С. 308 —313, 318.
2 Цит. за: Лотоцький О. Симон Петлюра // Визвольний шлях. — 1966. —
№ 5. — С. 615.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Рада Народних Міністрів. Уряд Лівицького | | | Конституційні потуги уряду УНР. Варіант комісії Ніковського |