Рада Народних Міністрів. Уряд Прокоповича

Цей уряд став формально чи не найпродуктивнішим з-поміж усіх кабінетів директоріальної доби. Він відбув аж 115 засідань (перше — 31 травня, останнє — 15 жовтня), на яких розглянув 523 питання, внесених до порядку денного. І це при тому, що уря- довий потяг безупинно переміщався: з Вінниці — до Жмеринки, потім до Проскурова, звідти — до Кам’янця і далі — від ст. Ка- ленівщина до Станіславова, зі Станіславова до ст. Ряшів, з Ря- шова — до ст. Пржеверське, знову до ст. Ряшів, далі до Тарнова, звідки він знову перебазувався до Станіславова.

Першим публічним документом нової РНМ стала «Деклара­ ція правительства Української Народної Республіки» від 2 черв- ня, яка зафіксувала черговий, але знову радикальний поворот у внутрішній та зовнішній політиці держави, остаточну відмову від принципів, покладених в основу рішень Трудового Конгре- су, який формально «легітимізував» цю державу. «Декларація» чітко визначила головний пріоритет зовнішньої політики УНР: військово-політичний союз із Польщею — проти більшовиків та Денікіна. Саме такий курс, на думку РНМ, мав «відкрити пе­ ред Україною широкий обрій спільного з усією Європою культур­ но­економічного життя». Уряд оголосив курс на встановлення такого державного ладу, який би відповідав «дійсним потребам населення». Цей лад мало «встановити народне представниц­ тво — парламент, складений на підставі загального, рівного для всіх, безпосереднього, таємного, пропорційного виборчого права». До скликання парламенту функції законодавчого органу влади обіцялося передати «передпарламенту», сформованому «з пред­ ставників населення, місцевого самоврядування, громадських,

політичних, професійних і кооперативних організацій». Урядо- ва Декларація обіцяла також створити «міцну дисципліновану армію», сприяти розвитку приватної ініціативи у всіх сферах економіки, «перевести систему внутрішніх реформ, ставлячи в першу чергу заведення твердої влади та планомірної організа­ ції ладу і повного спокою». Усі ці та інші марення розбивалися вщент, унеможливлювалися постулатами про «селянство, яке є основою нашої державності» та постулатом про те, що «до ос­ таточного вирішення земельного питання в парламенті вся зем­ ля і надалі повинна залишатися в користуванню селян, котрі її оброблюють і обсівають» 1.

Дата добавления: 2015-08-17