Перша кінна армія і доля УНР

5 червня 1-ша Кінна Будьонного прорвала українсько-поль- ський фронт. Наступного дня «по пропозиції польської військової влади» уряд Прокоповича ухвалив евакуацію з Вінниці. 9 червня столицею Республіки — аж «до вияснення становища» УНР — було визначено Жмеринку, але вже 14-го числа мусили тікати і звідти. 12 червня було вiдновлено бiльшовицький контроль над Києвом. 16 червня уряд Прокоповича опинився вже у Проску- рові — за 120 км від Жмеринки. Єдині проблеми, якими уряд пе- реймався тими днями, — це евакуація з однієї залізничної стан- ції до іншої, призначення та перепризначення вищих урядовців

1 Директорія... — Т. ІІ. — С. 50, 60, 659—671.

та фінансове становище. Так, 18 червня РНМ була змушена кон- статувати «скрутне фінансове становище держави», поліпшити яке було вирішено за рахунок позички у Польщі (від 500 млн до 1 млрд польських марок), «довгострокової позички» в 2 млрд французьких франків «за кордоном», «короткострокової позич­ ки» в 100 млн французьких франків «на негайні потреби закор­ донних місій», «вжиття самих рішучих заходів щодо одержання в Німеччині раніш виготовлених гривень, а також продовження друкування їх в Німеччині», «одержання» 400 млн «германських марок з рахунку українського уряду», «негайного продажу держав­ них земель», закордонних інвестицій, «утворення спеціального емісійного банку» й т. п.1.

Ухвалення цих історичних рішень можна пояснити хіба гли- боким душевним потрясінням українських урядовців — землю під ногами вони тратили в буквальному значенні цього висло- ву. За мiсяць від початку більшовицького наступу польсько- українські загони опинилися вже біля Збруча, більшість армiї відступала вздовж операцiйної лiнiї Рівне—Львiв—Варшава. 9 червня польський уряд подав у відставку, 29 червня був ство- рений кабiнет пiд проводом Грабського. Його головним завдан- ням стало укладення негайного миру з Радянською Росією за будь-яку ціну.

Дата добавления: 2015-08-17