Професійна армія та загальний призов: недоліки та переваги.

На сучасному етапі будівництва Збройних Сил України дуже гостро стало питання їх оптимізації та максимального професіоналізму. Ведуться активні дискусії щодо подальшого способу комплектування армії особовим складом. За всю історію Збройних Сил України неодноразово підіймалося питання створення професіональної мобільної армії, комплектування якої проводилося б на добровільній основі шляхом укладання контракту кандидатом на військову службу.

Кожен із способів комплектування військових формувань має свої особливості, переваги та недоліки. Найчастіше недоліками війська, що комплектується виключно на добровільній основі, вважають наступне:
-професійна армія потребує набагато більших витрат на утримання особового складу, ніж армія, яка комплектується призовниками;
-система виплат військовослужбовцям потребує постійного удосконалення та збільшення їх розмірів;

-держава змушена спрямовувати значні кошти на підготовку та утримання резерву;

-професійну армію не тільки складніше комплектувати, а й складніше скорочувати, ніж армію, що комплектується на основі призову;
-перехід до професійної армії завдає шкоду морально-патріотичному духу військ.

Саме дороговизна професійної армії є основним аргументом проти її запровадження в більшості країн світу. Однак не дивлячись на це, в світі спостерігається тенденція до заміни призовного або змішаного війська на професійне. Останнім часом це зумовлено ще й надзвичайно актуальною проблемою міжнародного тероризму, яка висуває підвищені вимоги до професійності та майстерності військовослужбовців.

Серед переваг даного способу комплектування Збройних Сил можна зазначити високий професіоналізм майбутніх вояків. Восени 2014 року Президент України Петро Порошенко заявив про умови створення армії на добровільній основі. Серед таких умов він назвав забезпечення військовослужбовців житлом, гідне грошове утримання, можливість здобуття вищої освіти під час проходження військової служби за рахунок держави та повноцінну бойову (спеціальну) підготовку. Він зазначив, що вирішивши ці та ще ряд інших завдань, можна створити умови для стовідсоткового комплектування армії військовослужбовцями за контрактом.

Як бачимо, зміна системи комплектування збройних сил змушує військово-політичне керівництво особливу увагу приділити людському фактору, адже перехід на військову службу за контрактом передбачає формування та реалізацію відповідної стратегії управління особовим складом.

Перехід на комплектування військових частин та підрозділів військовослужбовцями за контрактом-фактично найголовніша частина реформи Збройних Сил України. Тому ми зараз проводимо широку рекламно-агітаційну кампанію щодо залучення працівників підприємств, студентів, учнівської молоді та жителів нашого району на контрактну службу у вітчизняні Збройні Сили із загальною метою-професіоналізації української армії.

Для залучення молоді на військову службу за контрактом необхідно проводити активну пропагандистську роботу, а також створити ефективну систему мотивування юнаків.

Зрозуміло, що підвищення грошового забезпечення є одним з пріоритетних напрямів при переході Збройних Сил на комплектування виключно військовослужбовцями за контрактом.

Певна річ, зарплата має велике значення, але в армії й інші соціальні аспекти відіграватимуть свою роль. Тому змінюється широкий спектр соціальних гарантій та інших мотиваційних чинників, як військовослужбовців, так і членів їх сімей. А це:

-можливість вибору місця проходження військової служби та посади;

-стабільне без затримок щомісячне грошове забезпечення;

-безкоштовне речове забезпечення;

-соціальний пакет (медобслуговування, пільги, обов'язкове державне страхування);

-правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;

-можливість безкоштовного навчання у ВВНЗ та здобуття спеціальності.

Крім того, щороку виплачуються:

-одноразова матеріальна допомога;

-грошова допомога на оздоровлення при убутті у відпустку (на 30 діб).

Нажаль, на сьогоднішній день питання грошового забезпечення військовослужбовців-одне з найбільш проблемних питань забезпечення.На сьогодні грошове забезпечення осіб рядового, сержантського та старшинського складу становить від 2,4 до 6,2 тисячі гривень на місяць. І хоча рішенням уряду військовослужбовцям-учасникам АТО зазначене грошове забезпечення збільшено вдвічі, реформування Збройних Сил стосовно даного питання залишається невизначеним. Керівництво держави продовжує пошук шляхів підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, у першу чергу тих, які беруть участь в АТО[41].

Однак враховуючи економічне становище України, а також збитки, які країна несе через війну на Сході постає питання про те, як у скрутному фінансовому становищі посилити обороноздатність країни. Одним із варіантів вирішення такого питання може стати створення підрозділів організованого резерву, утримання якого в десятки разів дешевше за регулярні Збройні Сили і не веде до зниження обороноздатності країни.

Організований резерв - завчасно створений резерв, здатний до відмобілізації в терміни співставні з періодом розгортанням регулярних ЗС та формування резервних бригад для підсилення Збройних Сил. Він передбачає єдине планування та організацію оперативної та бойової підготовки з регулярними ЗС. Комплектування підрозділів здійснюється резервістами по контракту, які приписані на постійній основі до своїх підрозділів і проходять щорічну перепідготовку.

На даний момент в Україні робляться кроки по відходу від «совдепівської» системи мобілізації, яка є інертною, недолугою і не відповідає вимогам часу. Міністерство оборони України вводить два нових види військового резерву: територіальний та громадський, але створення нової структури резерву є недостатнім для підвищення бойового потенціалу регулярних бойових частин. Основними завданнями територіальної оборони в переважній більшості країн світу-це ведення бойових дій на території, де вони дислокуються, а також охорона та оборона військових об’єктів, окремих населених пунктів, важливих ділянок місцевості та прикриття розгортання регулярних частин.

Такі види резерву не можуть значно підсилити бойовий потенціал регулярних збройних сил, його можуть мати тільки підрозділи, які озброєнні важким озброєнням (танки, артилерія, засоби протиповітряної оборони, протитанковові ракетні комплекси) та мають однакову організаційно-штатну структуру з регулярними частинами, що обумовлено матеріально-технічним забезпеченням, інженерним та технічним забезпеченням (при різних структурах та видах озброєння збільшується номенклатура по їх забезпеченню, стандарти зв’язку і багато іншого, що призводить до негативних наслідків). Важливою складовою є підготовка особового складу для використання сучасних видів озброєння (без нього, на сьогодення, підрозділи будуть схожі на «гарматне м'ясо») для цього потрібна планова та постійна щорічна перепідготовка. Саме тому Україна має потребу в створенні організованого резерву, а саме 10-16 танкових, механізованих, піхотних, артилерійських та інших бригад, які будуть максимально інтегровані до організаційно-штатної структури регулярних сил.

Основною формою підготовки організованого резерву є навчання резервістів у місцях постійної дислокації протягом року на добових та тижневих зборах, загальною тривалістю від 21 до 30 діб на рік. Основною перевагою організованого резерву є те, що при однаковій чисельності організованого резерву та регулярних сил, утримання організованого резерву дешевше в 12-14 разів. Також до переваг організованого резерву можна віднести комплектування на довгостроковій основі та високий рівень підготовки резервістів при тривалому перебуванні в резерві, який не поступається рівню підготовки контрактних військовослужбовців регулярних сил та перевищує рівень підготовки військовослужбовців при призовній системі комплектування регулярних сил (за дослідженнями військових експертів країн НАТО), а також висока мобілізаційна готовність, яка обчислюється годинами.

Що ж стосується комплектування Збройних Сил за загальним призовом на строкову службу, то даний вид комплектування в найближчій перспективі ніхто відміняти не збирається. Навпаки, після півторарічної перерви, у квітні

цього року відбувся призов на строкову військову службу. За даними оборонного відомства, цьогорічна призовна кампанія має чимало нововведень і особливостей.

Зокрема, змінився призовний вік. Якщо раніше призивали хлопців від 18 до 25 років, то відтепер братимуть тих, кому виповнилося 20, але не більше 27 років. Крім того, змінився перелік осіб, які підлягають відстрочці за станом здоров'я і за сімейними обставинами. Втратили право на відстрочку депутати селищних, міських, районних та облрад, вчителі, які працюють у школах не в сільській місцевості. Водночас, опікуни мають право на відстрочку лише в тому разі, коли, крім них, нікому доглядати непрацездатних людей. Якщо раніше працівники органів МВС знімалися з військового обліку у зв'язку з отриманням спеціального звання, то тепер їм на весь період служби надається відстрочка.

Таким чином, можна зробити висновок, що в найближчій перспективі Україна залишиться країною із змішаною системою комплектування Збройних Сил. Це зумовлено перш за все економічними чинниками, а також недосконалістю системи соціального забезпечення військовослужбовців військової служби за контрактом. Але незалежно від системи комплектування і розміру грошового утримання військових, рівень боєздатності і боєготовності Збройних Сил України буде визначатися насамперед якістю бойової підготовки. І, навпаки, рівень матеріальної забезпеченості, безумовно, впливатиме на якість бойової виучки особового складу.

Дата добавления: 2015-08-17