Особливості комплектування Збройних Сил провідних країн Західної Європи

Великобританія.

Збройні сили Великобританії одні з перших у світі перейшли до комплектування на добровільній основі (за контрактом). У1961 р. призов було відмінено, і країна розпочала формування професійної армії. Що стосується термінів цього процесу, то в цій державі з моменту прийняття рішення про комплектування за принципом контракту до його повної реалізації минуло 6 років. З них майже три знадобилося для того, щоб перейти від часткового до повного комплектування збройних сил на добровільно-професійній основі.

Керівництво набором особового складу (добровольців) покладено на штаби видів збройних сил, кожен з яких має свої, розташовані у великих містах, пункти, що займаються відбором кандидатів і направляють їх у вербувальні (відбіркові) центри. Для проведення безпосередньої роботи з набору добровольців по всій країні діють армійські інформаційні (вербувальні) пункти (окремо для чоловіків і жінок), а також пункти по зв'язках з університетами і коледжами, що займаються набором добровольців з числа студентів. На рекламну роботу щодо заохочення населення до військової служби щорічно з військового бюджету витрачається близько 9 млн. фунтів стерлінгів.

Збройні Сили Іспанії.

Починаючи з 2001 р. комплектування у Збройних Силах Іспанії здійснюється на професійній основі за рахунок набору добровольців.
Проте в Збройних Силах цієї країни має місце суттєвий некомплект особового складу, що є наслідком того, що після вступу Іспанії до Європейського союзу рівень життя в державі значно підвищився, а Міністерство Оборони не може ефективно конкурувати на ринку праці. Крім того, останнім часом значно зросли пацифістські настрої серед молоді і набула актуальності проблема небажання проходити військову службу далеко від дому. У період з 2001 р. простежується тенденція до зменшення чисельності професійних військовослужбовців, що обумовлено різким зниженням кількості кадрових офіцерів нижчої ланки, унтер-офіцерів та рядових. На даний час неукомплектованість ЗС Іспанії особовим складом складає приблизно 20%. Навіть широке залучення для проходження військової служби жінок, чисельність яких сягає 13%, проблему нестачі професійних військовослужбовців не вирішило[22].

Основними причинами такого стану справ вважаються: малий термін служби на посадах рядового складу, недосконала система соціальної адаптації військовослужбовців після завершення контракту, відносно низький рівень грошового утримання. Тому з метою поліпшення ситуації міністерством оборони Іспанії було розроблено якісно нові програми, спрямовані на збереження привабливості військової служби, а саме: підвищення вікової межі для проходження служби рядовим складом до 42-45 років, отримання цивільної спеціальності у процесі проходження військової служби, підвищення грошового утримання військовослужбовців на 25% та пенсійного забезпечення осіб, звільнених з лав збройних сил.
Водночас військове керівництво країни розраховує задовольнити потреби ЗС у професійних військовослужбовцях за рахунок збільшення квоти набору добровольців із числа іспаномовних емігрантів з 2 до 7%. Цікаво, що вихідці із мусульманських країн, у першу чергу з Марокко, призову не підлягають, хоча вони складають значну частину емігрантів.

За даними англійських спеціалістів, із 500 юнаків, які виявили бажання вступити на військову службу, 410 отримують відмову з різних причин. Але навіть клопіткий відбір добровольців не виключає вербування осіб, які не відповідають вимогам або розчарувалися у військовій службі вже під час початкового навчання. За офіційними даними, щорічно від 16 до 26% завербованих добровольців із різних причин звільняються з лав збройних сил, не прослуживши і шести місяців. Максимальний термін контракту складає 22 роки. Особи, які підписали контракт, лише через два роки мають право його розірвати, хоча позитивну відповідь можуть отримати не раніше ніж через рік. Таким чином, мінімальний термін служби на посадах рядового складу становить три роки. При достроковому звільненні з армії потрібно буде сплатити грошову компенсацію за харчування, обмундирування та інші види утримання.

Іспанський досвід роботи з кандидатами свідчить про те, що лише кожний 5 із них на кінцевому етапі роботи готовий до того, щоб укласти контракт і в подальшому вступити на військову службу. Наприклад, із 60 тис. кандидатів, що з'явилися до центрів відбору в 2012 р., було відібрано 13,5 тис. До цього слід додати, що протягом перших етапів військової служби значний відсоток громадян визнається непридатним за станом здоров'я. Щороку цей показник коливається у межах 20%.
З метою залучення до служби якомога більшої кількості молоді у міністерстві оборони створено спеціальну інформаційну систему «Інфовійсько», яка функціонує як у мережі Інтернет, так і через телефонний зв'язок і завдяки якій будь-який кандидат має можливість отримати інформацію безпосередньо у військовому відомстві.

Особливості комплектування Збройних Сил Нідерландів.

Цікавим у цій країні є порядок прийому на військову службу за контрактом. Він полягає в тому, що контракт між командуванням частини та кандидатом не укладається. Підставою вважати військовослужбовця прийнятим на службу є наказ командира частини, яким військовослужбовець призначається на посаду і направляється на навчання у школу підготовки призовників. Жодних зобов'язань перед державою кандидат не має, а навпаки -зобов'язання має держава перед військовослужбовцем.
Крім того, він має право протягом 4 місяців з дня зарахування до списків особового складу частини звільнитися з лав Збройних Сил за власним бажанням без будь-яких поважних причин. Це пояснюється перш за все тим, що в Нідерландах поняття «патріотичне виховання» не має широкого поширення, і молоду людину, спираючись лише на «гасла», дуже складно залучити до служби в армії.

Німеччина: ґрунтовний підхід.

Для рекламування престижу та позитивного ставлення громадян до військової служби, їх готовності пов'язати своє життя з армією у ФРН ведеться цілеспрямована робота. Організацією та проведенням інформаційно-рекламних заходів займається штаб преси та інформації міністерства оборони, а також органи управління видів ЗС, у яких створені спеціальні відділи, та військові з'єднання і частини, проведення рекламної роботи в яких покладено на офіцерів зі зв'язків із громадськістю.
Суб'єкти цілеспрямованого впливу рекламних заходів умовно поділяються на три категорії. До першої належать юнаки і дівчата віком 13-16 років. Вважається, що в цьому віці вони починають замислюватися про майбутній вибір життєвого шляху. Фахівці з військової реклами намагаються зацікавити їх престижем військової служби, акцентуючи увагу на її романтичності. З цією метою застосовуються такі способи впливу, як доставка додому або до місця навчання рекламно-агітаційних матеріалів, налагодження листування з військовими частинами, запрошення на дні відкритих дверей у військово-навчальних закладах і військових частинах, проведення виставок у цивільних загальноосвітніх школах, оформлення фотовітрин, на яких рекламують бундесвер і військову службу[18].

До другої категорії відносять молодь 17-20 років. Існує думка про те, що саме в цей період вона, як правило, стурбована пошуком свого місця в житті, одержанням професії. У зв'язку з цим зусилля фахівців у галузі військової реклами спрямовані на пропагування переваг військової служби, соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям, можливостей службового росту.

До третьої категорії належить молодь, яка досягла 20 років і старші. В основу рекламних заходів, розрахованих на цю вікову категорію, покладено стимули матеріального характеру, зокрема розмір і складові грошового утримання, показники його зростання під час просування по службі та збільшення вислуги років, пільги, якими користуються в період військової служби та під час звільнення в запас.

Підбір військових фахівців з реклами здійснюється, зокрема, із числа випускників профільного центру військової академії в м. Вальдберге та офіцерських курсів підготовки фахівців у цій галузі. Неабияке значення надається навчанню командного складу практичній роботі із засобами масової інформації, взаємодії зі співробітниками цивільних установ, які відповідають за проведення інформаційно-рекламних заходів.

Зарубіжний досвід та вітчизняні умови.

Як бачимо, зміна системи комплектування збройних сил зарубіжних країн змусила їх військово-політичне керівництво особливу увагу приділити людському фактору, адже перехід на військову службу за контрактом передбачає формування та реалізацію відповідної стратегії управління особовим складом.

Безумовно, ідеальної системи комплектування збройних сил за контрактним принципом, яка б підходила для всіх країн і в різний час, немає і бути не може. Адже багато в чому це залежить від спрямованості воєнної політики держави, її економічних можливостей, геополітичного положення, військових традицій тощо. При цьому важливо не вдаватися до крайнощів і спокійно оцінювати реалії.

Дата добавления: 2015-08-17