Читайте также:
|
На розі Чехівського провулка та вул. Столипінської вони зупинилися. Макаренко нарікав на «хижацтво» гетьманщини і розповідав про саботаж вивезення українського майна на Дон. Він сказав Шаповалові, що Міністерство шляхів сполучення, в якому він, Макаренко, працював, організувало «окрему сто рожу» на чолі з генералом Осецьким, помічниками якого були полковники Віктор Павленко (Лівобережна залога) та Хилобо- ченко (Правобережна залога), «обидва, — за словами Микити Шаповала, — люди для України вірні». Далі «випадкова» розмова набула такого характеру:
Андрій Макаренко:
— «організація сторожі полягає в тому, що тепер генерал Осецький зложив по всіх станціях штаби, управи, дібрав дещо службового штату»,
— «вже принято і козаків. Організовано з їх резервовий полк у Києві (залізничний полк). До полку приймаються лише свідомі українці»,
— проблема полягає в тому, що військове міністерство хоче перебрати їх «під свою руку».
М. Ш.: «Чи можете в певний час зупинити рух залізниці?»
А. М.: «Можу! Наша головна рада залізничників скаже, і буде зроблено».
М. Ш.: «Для мене було поки що досить. Думки миготіли і вих рували. Далі ми говорили про безнадійність і безцільність всяких пертрактацій з Скоропадським і з німцями, що українську спра ву можна зрушити з місця тільки боротьбою активною...
— А що якби повстання? — питаю».
1 Начерк про Андрія Гавриловича Макаренка див.: Відродження. — 1918. — 19 (6) грудня. — № 214.
А. М.: «Це єдине, що треба робити!»
М. Ш: «Далі ми навперебій заговорили про озброєне пов стання проти гетьмана і нім ців» 1.
Вияснивши, що у випадку повстання його організатори можуть реально розрахову- вати на підтримку запасного полку (Болбочан)2, полку сі- чових стрільців (Коновалець), Чорноморського коша (Пеле- щук) та залізничного полку, співрозмовники розпочали обговорення «політичного» боку цієї справи. У відповідь на запитання: «Хто мав дати
Олександр Осецький
політичний провід, взяти відповідальність на себе, риск?» Мака- ренко висловився категорично за Національний Союз.
«Я одверто сказав, — читаємо далі спомини М. Шаповала, — що Національний Союз абсолютно нічого не думає про озброєну боротьбу», що «в Національному Союзі про цю справу ні з ким не можна говорити, опріч Винниченка». Макаренко відповів: як Винниченко і Шаповал не візьмуться «за цю справу, то нічого і затівати». Разом з тим, Макаренко повідомив свого спів- розмовника про існування «свого, більш тіснішого гуртка», до складу якого, за його словами, входили якісь Строкоза, Тулюга, Різниченко, а також генерал Осецький3.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 61 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Хто такий Андрій Макаренко? | | | Хто такий Олександр Осецький? |