Висновки.

Кожна людина, яка б вона не була, мріє бути щасливою. У створенні свого життя основною потребою є спілкування, яке повинно бути наповнене багатим змістом, множинністю мети та широким вибором засобів спілкування. Для вдосконалення комунікативних навичок і подальшої діяльності, яка створюється на їх основі, (самотня людина не є повноцінною, кожному хочеться поділитись зі своїми думками, діями та ін.) успіх належить тому, хто працює над своїм мисленням, над творчими здібностями, а саме над креативністю, адже це «творчі можливості (здібності) людини, які можуть проявитися у мисленні, відчуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати особистість у цілому або її окремі сторони, продукти діяльності та процес їх створення». [12]

Спираючись на подану курсову роботу, можна виділити чотири основні теоретичні підходи відносно природи креативності та її структури. По-перше, рівень розвитку креативності залежить від рівня розвитку інтелекту. По-друге, креативність мало залежить від інтелекту, а визначається такими незалежними факторами, як чутливість до побічного продукту діяльності або сенситивність до проблеми. По-третє, рівень креативності визначається насамперед особистісними рисами. І врешті-решт, креативність – це інтегративна характеристика особистості, обумовлена взаємодією когнітивно-інтелектуальних та мотиваційно-особистісних факторів.

Створена у поданій курсовій роботі теоретична та практична база дозволяють продовжити дослідження у цій області.

Другий розділ роботи присвячений проведенню емпіричного дослідження креативності школярів 11 класів, Краснокутської гімназії. За результатами дослідження рівня креативності методикою Дж. Брунера «Визначення типів мислення і рівня креативності» було виявлено, що, в цілому, переважає середній рівень креативності, а у порівнянні середньо-групових результатів рівень креативності вищий у математичному класі, на відміну від гуманітарного, також існує різниця рівня креативності між хлопцями та дівчатами.

Перспективи дослідження цієї проблеми можливі у направленні вивчення найбільш повної картини актуального рівня креативності школярів, а також дослідження причин особливостей прояву креативності в залежності від віку та умов навчально-виховного процесу і створення розробки комплексної програми щодо вдосконалення методик діагностики креативності.

На основі аналізу наукової літератури [15,16,9,11,19,20,] було встановлено, що креативність, як характеристика особистості – це складне інтегративне створіння. Склад креативності визначає сукупність різних здібностей, які обумовлюють існування творчого процесу. Актуальним для розвитку креативності є молодший шкільний вік. Дослідження креативності школярів дає грандіозні можливості розпізнати рівень креативності в дитинстві (шкільному віці), що в свою чергу дозволяє працювати над розвитком та вдосконаленням дитячих можливостей.

Дата добавления: 2015-08-17