Гендерні відмінності вираження креативності.

Потрібно чітко відрізняти гендер від статі, бо гендер – це соціальний статус, який визначає індивідуальні можливості у сфері освіти, у професійній діяльності, можливості доступу до влади, у сексуальності, у сімейній ролі, у репродуктивній поведінці. Під гендерними відмінностями розуміють насамперед такі відмінності, які залежать від соціальних чинників та стереотипів.

У психології існує версія про те, що коли жінка думає про що-небудь, вона використовує свій мозок в набагато в більшому ступені, ніж будь-який чоловік. Гендерні відмінності формуються у процесі соціалізації — навчання ролі чоловіків і жінок, яке відбувається від перших днів народження до статевозрілого віку, і меншою мірою — пізніше. На це впливають сімейне виховання, школа, взаємодія з іншими дітьми та ігрова активність. Розуміння відмінностей між статями формується, починаючи приблизно з двохрічного віку. Щодо гендерних відмінностей креативності думки зазвичай розходяться.

Відомі вчені-психологи, такі як Т. В. Виноградова і В. В. Семенов, В. Н. Дружинін, І. В. Грошев, А. В. Челноков заперечують відмінності між особами чоловічої та жіночої статі за креативністю. Але іншими вченими було доведено, що креативні відмінності спостерігаються вже у дітей молодшого шкільного віку. А. В. Ассовская, Л. А. Цветкова і Т. Г. Яничева у 1997 р. вивчали креативність молодших школярів (8-9 років) обох статей.

Було встановлено, що високий рівень креативності мали 45% хлопчиків та лише 20% дівчаток; у той же час низький рівень був у 50% дівчаток і 23% хлопчиків. [4, с.153]

Л. М. Петрова у 2008 р. проводила дослідження і виявила статеві відмінності за гнучкістю та оригінальністю у дітей 9-10 років і 13-14 років. «Дітей на заняттях запитали, для чого можна використовувати цеглу. Перша відповідь лежала на поверхні – звичайно, щоб побудувати будинок. Далі дівчата підняли руки і почалось… Із цегли можна побудувати «гараж», «а ще й паркан»… Нарешті тема будівництва вичерпана. Піднімає руку хлопчик: «Цеглу можна покласти у відро, коли мама солить гриби, – для важкості». Нова версія. І знову ліс рук дівчат та найрізноманітніші пропозиції про те, де можна покласти цеглу у якості вантажу. Знову ви черпнули тему, і знову хлопчик: «Цеглинами можна обкласти вогнище для того, щоб трава не загорілась.» Дівчата знову підхопили цю версію і дають різні рецепти рятування від пожежі за допомогою цеглин.» І знову хлопчики: «Можна покласти на цеглу дощечку і отримати гойдалку. Можна кидати їх у якості знаряддя і т.д.» Звичайно, це не означає, що жодна дівчинка не може створити нової ідеї, але тенденція тут досить помітна.» [ 4, с.190]

Практичний психолог Н. В. Гаврюшкіна вивчала креативність у хлопчиків і дівчаток 9-12 років і виявила, що невербальна креативність однакова у хлопчиків і дівчаток, а вербальна креативність вище у дівчаток і за рахунок неї у них же і вища загальна креативність.

Вчений-психолог О. М. Разумникова виявила достовірні гендерні відмінності (на користь чоловіків) За оригінальністю та кількістю зображень у тесті «Кола» та у асоціативному тесті. Отже, вчені звернули значну увагу на вищеназвані дослідження та виявили відмінності між гендерними особливостями.

На показники креативності також впливають співвідношення зовнішньої та внутрішньої мотивації, до того ж ця залежність пов’язана з виявленням напіврольових стереотипів. У ряді досліджень було встановлено, що внутрішня мотивація має найбільш суттєве значення у прояві креативних здібностей у жінок, ніж у чоловіків. Творча продуктивність в більшій мірі стимулюється умовами змагання. [4, с.191]

Під час своїх досліджень кандидат психологічних наук Н. В. Купріянова не знайшла у молодших та старших підлітків відмінностей у таких показниках креативності як швидкість і гнучкість.

У дослідженнях вченої, практичного психолога Л.К. Фориш було виявлено, що креативна продуктивність корелювала з маскулінністю, а креативні здібності – з фемінніністю. За даними психологів Джонсона і Карлсона висока креативність більшою мірою притаманна андрогенним, ніж маскулінним та фемінним.

Н. В. Купріянова стверджує, що відмінності між фемінними дівчатками та маскулинними хлопчиками знайдені за вербальною та образною побіжністю, а за вербальною та образною гнучкістю відмінностей виявлено не було.

Н. В. Кузьміна вивчала креативність підлітків 15-16 років і виявила, що креативність хлопчиків більш чіткіше розпізнається іншими людьми та менше залежить від особливостей сприйняття. У протилежності хлопчикам, креативність дівчаток не пов’язана безпосередньо з успіхом у спілкуванні. Але з підвищенням креативності піднімається і їх статус у групі.

Дослідження відомих психологів (Айзенк, Л. Кэмин В. А. Геодакян, В. Д. Еремеева, Т. П. Хризман) привело їх до таких висновків, що «чоловіки набагато краще виконують пошукову активність, висувають нові ідеї, розв’язують принципово нові завдання, ніж жінки, а останні більш ефективніші при вирішенні типових, шаблонних завдань.» [4, с.157-199]

М. Костик та Е. Хілгард зі співавторами виявили перевагу осіб чоловічої статі (випускників школи та студентів) у перенесенні навчання (застосування навичок та знань до нових ситуацій).

У роботі психолога З. Дудека зі співавторами було виявлено, що дівчата володіють кращими креативними здібностями, ніж хлопчики.

Психолог Т.А. Баришева виявила перевагу чоловіків над жінками за інтелектуальними параметрами креативності: дивергентність, здатність до прогнозування, здатність до асоціювання та компетентності у сфері теорії та технології творчості. Однак, у молодшому шкільному віці за параметрами вербального тесту Торренса перевагу мають дівчатка, що пов’язано очевидно з тим, що дівчатка випереджають хлопчиків у вербальному віковому розвитку. Хлопчики мають перевагу за параметрами графічного креативного тесту.

Висновки до 1 розділу. Перший розділ присвячений теоретичному аналізу феномену креативності. Нами були розглянуті форми, види, гендерні відмінності вираження креативності. Зробивши огляд літератури, можна стверджувати, що креативність – це творчі можливості (здібності) людини, які можуть проявлятися у мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, це здатність створювати множину різноманітних оригінальних ідей у нерегламентованих умовах діяльності. Креативність безпосередньо пов’язана з мисленням та інтелектом людини. Креативність починає розвиватись на належному рівні у молодших школярів, а подальший розвиток ЇЇ залежить від багатьох факторів, а саме від умов виховання, соціокультурних чинників, зовнішньої та внутрішньої мотивації і безумовної роботи шкільного психолога. В основі креативності лежить творчість. Різноманітні підходи до визначення креативності дають змогу усвідомити, що поданий феномен є досить різноплановим.

Дата добавления: 2015-08-17