Оглядовий опис методик дослідження креативності.

Дослідження креативності є багатоплановою психологічною проблемою. Для забезпечення дослідження креативності застосовуються ряд методик, серед яких є наступні: тест творчого мислення П. Торренса; методика «Класифікація»; методика «Речення»; методика «Дві лінії»; методика Вартега «Кола»; тест віддалених асоціацій С. Медника (вербальна креативність); опитувальник для визначення рівня креативності або методика Дж. Брунера «Визначення типів мислення і рівня креативності».

Тест творчого мислення П. Торренса – вперше був запропонований американським психологом П. Торенсом у 1962 р. Тест був призначений для діагностики креативності, починаючи з дошкільного віку (5-6 р.) Головне завдання, яке ставив перед собою Торренс – отримати модель творчих процесів, які відображають їх природну складність. В основі цього методу лежить здатність до дивергентного мислення, (Д. Гілфорд – попередник Торренса, розробив першу модель творчої особистості та розділив мислення на дивергентне та конвергентне) перетворення та асоціювання, здатність породжувати нові ідеї та розробляти їх. Дванадцять тестів творчої продуктивності Торренса згруповані у вербальну, зображувальну та звукову батарею. Перша визначається – як вербальне творче мислення; друга – образне творче мислення; третє – словесно-звукове творче мислення.

Тест П. Торренса – один із найкращих у світовій психологічній практиці стандартизований інструмент для виміру креативного мислення. Тест дозволяє оцінити не тільки вербальну креативність, образну креативність, а й окремі креативні здібності: швидкість, гнучкість, оригінальність, здатність бачити суть проблеми, здатність чинити опір стереотипам.

Методика «Класифікація» направлена на вивчення дивергентної продуктивності на семантичному матеріалі.

Методика «Речення» направлена на вивчення дивергентної продуктивності під час операцій із символічним матеріалом (вербальна креативність).

Методика «Дві лінії» направлена на вивчення дивергентної продуктивності на образному матеріалі (образна креативність).

Методика Вартега «Круги» направлена на вивчення індивідуальних особливостей невербальних компонентів творчої уяви. Опис названої методики: випробуваному пропонується бланк з кружечками і дається завдання намалювати якомога більше предметів або явищ, використовуючи круги як основу.

Доктор психологічних наук, філософ Д. Б. Богоявленська запропонувала метод «креативного поля», який дозволив піддослідному без дії зовнішнього стимулу перейти до здійснення заданої діяльності, до теоретичного узагальнення і аналізу заданої ситуації. Д. Б. Богоявленська встановила принципи «креативного поля»: по-перше – це відмова від зовнішнього збудника и попередження оцінної стимуляції; по-друге – це відсутність «стелі» в дослідженні об’єкту – необмежене поле діяльності; І останнє – це тривалість експерименту.

Тест віддалених асоціацій С. Медника (вербальна креативність). Розроблений тест призначений для діагностики вербальної креативності, яка визначається як процес перекомбінування елементів ситуації. Досліджуваним пропонують три слова, елементи яких належать до взаємно віддалених асоціативних областей. Їм необхідно встановити між ними асоціативний зв’язок шляхом знаходження четвертого слова, яке об’єднувало б елементи таким чином, щоб з кожним із них можна було створити певне словосполучення.

Для дослідження рівня креативності у поданій роботі нами була використана методика Дж. Брунера. «Визначення типів мислення і рівня креативності».

Мислення — це «процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях.» [9, с.220] Джером Сеймур Брунер – американський психолог та педагог, найвідоміший спеціаліст з дослідження когнітивних процесів, розглядав мислення як переклад з однієї мови на іншу. Таким чином, на основі 4 базових мов виникає 6 варіантів перекладу. предметно-образне мислення (практичне), предметно-знакове (гуманітарне), предметно-символічне (операторне), образно-знакове (художне), образно-символічне (технічне) та знаково-символічне мислення (теоретичне).

Виокремлюються наступні фактори мислення: практичність-теоретичність; гуманітарність-технічність; художність-операторність; конкретність-абстрактність.

Предметне мисленняпереважає у людей з практичним складом розуму. Для нього є характерним нерозривний зв’язок з предметом у просторі та часі, здійснення перетворення інформації за допомогою предметних дій, послідовне виконання операцій. Існують фізичні обмеження для перетворення. Результатом такого типу мислення стає думка, втілена у новій конструкції.

Символічне мисленнядомінує у людей з математичним складом розуму. Вони віддають перевагу символічному мисленню, коли відбувається перетворення інформації за допомогою правил висновку (у випадку алгебраїчних правил або арифметичних знаків та операцій). Результатом стає думка, виражена у формі структур та формул, фіксуючих суттєві відношення між символами.

Знакове мислення характеризується перетворенням інформації за допомогою умовиводів. Знаки об’єднуються у більш значні одиниці за правилами єдиної граматики. Результатом є думка у формі понять або висловлювань, яка фіксує суттєві відношення між позначеними предметами.

Образне мислення найпоширеніше виступає у людей з художнім складом розуму. Це віддалення від предмету у просторі та часі, здійснення перетворення інформації за допомогою дій з образами. Немає фізичних обмежень для перетворення. Операції можуть здійснюватися як послідовно, так і одночасно. Результатом стає думка, втілена у новому образі.

Креативність Дж. Брунер розглядає як творчі здібності людини, які характеризуються готовністю до створення принципово нових ідей. На думку П. Торренса «креативність включає в себе підвищену чутливість до проблем, до дефіциту або суперечливості знань, дій за визначенням цих проблем, за пошуком їх рішення на основі висунення гіпотез, за перевіркою та змін гіпотез, за формулюванням результату рішень.» [ 6, с.123] Для розвитку творчого мислення використовуються навчальні ситуації, які характеризують незавершеність або відкритість для включення нових елементів та заохочують до формулювання багатьох питань.

Дата добавления: 2015-08-17