Дивергентне мислення як основа креативності.

Мислення – об'єкт пильної уваги сучасних психологів, які досліджують інтелект. Відомий американський психолог, один із засновників психології творчості, автор концепції дивергентного мислення та трьохмірної моделі інтелекту Джой Пол Гілфорд вперше створив концепцію, у якій були введені поняття дивергентного та конвергентного мислення. Д. П. Гілфорд розробив модель, за допомогою якої описуються різні види когнітивних здібностей. В дану модель включені 120 різних здібностей інтелекту, які визначаються 15 факторами. Один з найважливіших – параметр операцій, який є відображенням характеру і способів діяльності розуму в процесі обробки інформації. Згідно Д.П. Гілфорду, до операцій відносяться: пам'ять, пізнання, дивергентне й конвергентне мислення та оцінка. Когнітивні дослідження набувають великої популярності на сучасному стані розвитку науки (практичний інтелект та ін.) Але у поданій роботі ми торкаємось саме дивергентного та конвергентного мислення.

Дивергентне (від латинського divergentis – розходитися) мислення використовується людиною тоді, коли потрібно видати безліч рішень на основі одних і тих же даних, в той час як конвергентне (від латинського cоnvergentis – сходитися) – це фокусування на головному рішенні. Здатність до конвергентного мислення характеризує те, як інтелект адаптується (чи знаходить єдине правильне рішення і з якою швидкістю) в заданих умовах діяльності.

Були проведені дослідження, які виявили, що креативність є самостійним чинником, незалежним від інтелекту (Дж. Гілфорд, К. Тейлор, Г. Грубер, Я. А. Пономарьов). У більш «м'якому» варіанті ця теорія говорить про те, що між рівнем інтелекту і рівнем креативності є незначна кореляція. Найбільш розвиненою концепцією є «теорія інтелектуального порогу» Е. П. Торренса: «якщо IQ нижче 115-120, інтелект і креативність утворюють єдиний фактор, при IQ вище 120 творча здатність стає незалежною величиною, тобто немає креативів з низьким інтелектом, але є інтелектуали з низькою креативністю» [ 4, с.112]

Три властивості людського інтелекту представляють здатність до конвергентного мислення: рівневі, комбінаторні та процесуальні.До рівневих відноситься швидкість сприйняття, концентрація уваги, словниковий запас, сенсорне розрізнення і так далі.Комбінаторні характеризуються вмінням поєднувати наявний багаж знань з елементами поставленого завдання, виявляти взаємозв'язки, закономірності та різні співвідношення.Процесуальні властивості відображають стратегії трансформування отриманих відомостей, способи інтелектуальної діяльності та її операції.

Дивергентні здібності визначаються умінням висувати велику кількість цікавих і незвичайних ідей в умовах діяльності без регламенту. Саме вони і представляють креативність. Відмітна особливість даного типу мислення – готовність видавати безліч рівноцінних за правильності ідей стосовно до одного й того ж об'єкту. У широкому сенсі креативністю називають здатність відмовитися від стереотипів. Здібності до дивергентного мислення оцінюють за кількома критеріями. Побіжність – визначається числом ідей, що народжуються в певну часову одиницю.Оригінальність – вміння відійти від стереотипів і шаблонів, висуваючи ідеї, відмінні від типових.Чутливість – здатність сприймати незвичайні моменти в деталях, бачити невизначеність або протиріччя, а також уміння оперативно переходити від однієї ідеї до іншої.

Образність – прагнення висловлювати свої думки за допомогою асоціацій і символів, працювати в уявному контексті, вміння знаходити складне в тому, що здається абсолютно простим, і бачити простоту там, де все виглядає заплутаним.

Яскравими прикладами дивергентного мислення можуть служити мозкові штурми або популярні інтелектуальні карти. А конвергентне мислення, яке є лінійним чи логічним, закладено в основі класичних методик викладання і тестів на визначення IQ.

У процесі пізнання людина робить відкриття або дізнається щось, уже знайоме йому. При цьому «пам'ять зберігає все те, що вже було пізнано, а два типи мислення створюють нову інформацію з тієї, що зберігається в скарбниці пам'яті.» [8,с.29]

Розвиток дивергентного та конвергентного мислення у дітей допомагає у майбутньому досягнути успіху як у кар’єрному рості так і в особистих вирішеннях проблем.

Насправді, креативність направлена на демонстрацію людиною своїх намірів, на необхідність ініціювати та розвивати ідеї, активно обмінюватись ними з оточуючими. Результат такої діяльності, як правило, має другорядне значення. У той час як творчість допускає внутрішню діяльність душі та свідомості, а також (і це не мало важливо) створення того, що може стати знаковим явищем у науці та культурі суспільства на всіх наступних етапах його розвитку. Ця думка приводить до того, що розвивати креативність можливо тільки на основі творчості.

Дата добавления: 2015-08-17