Висновки. З цього приводу існують два крайні погляди, між якими розташувався цілий спектр

З цього приводу існують два крайні погляди, між якими розташувався цілий спектр проміжних позицій. Прихильники першого погляду взагалі заперечують які-небудь значимі історичні наслідки монгольського завоювання та панування. Так, наприклад, Сергій Платонов (1860-1933) проголошував іго лише випадковим епізодом національної історії та зводив його вплив до мінімуму; за його словами, «ми можемо розглядати життя руського суспільства в ХІІІ столітті, не звертаючи уваги на факт татарського іга» (Платонов С.Ф. Лекции по русской истории. 9 изд. Петроград: Сенатская типография, 1915). Послідовники другої точки зору, зокрема, теоретик євразійства Петро Савицький (1895-1968), стверджували натомість, що «без «татарщини» не було б Росії» (На путях. Утверждение евразийцев. Книга вторая. М.; Берлин: Геликон, 1922. С. 342). Між цими крайнощами можна знайти багато проміжних позицій, захисники яких приписували монголам більшу чи меншу міру впливу, починаючи з тез про обмежений вплив виключно на організацію армії та дипломатичну практику та закінчуючи визнанням виняткової важливості у визначенні, з поміж іншого, політичного устрою країни. Цей спір має ключове значення для російської самосвідомості. Адже якщо монголи зовсім не вплинули на Русь або такий вплив був мізерним, то сьогоднішню Росію можна розглядати як європейську державу, яка, незважаючи на всі національні особливості, все таки належить Заходу. Крім того, звідси слідує висновок про те, що російська прив’язаність до автократії склалася під впливом генетичних факторів і як така не схильна до змін. Але якщо Росія сформувалася безпосередньо під монгольським впливом, то ця держава стає частиною Азії чи «євразійською» державою, яка інстинктивно відкидає цінності західного світу.

Врешті-решт, у суперечці про монгольський вплив правими виявилися ті, що висловлювалися за його важливість. У центрі дискусії, що розтягнулася на два з половиною століття, опинилося принципово важливе питання про природу російського політичного режиму та його походження. Якщо монголи ніяк не вплинули на Росію чи цей вплив не зачепив політичної сфери, то російську відданість самодержавній владі, причому в найбільш крайній, патримоніальній формі доведеться оголосити чимось вродженим і вічним. У такому випадку вона має коренитися в російській душі, релігії чи якомусь іншому джерелі, що не зазнає змін. Але якщо Росія запозичила свою політичну систему від іноземних завойовників, то шанс на внутрішні зміни залишається, оскільки монгольський вплив може з часом змінитися на західний. Крім того, питання про роль монголів у російській історії має ключове значення для російської геополітики – вказану обставину не враховували історики ХІХ століття: сприйняття Росії як прямої спадкоємиці імперії монголів чи навіть країни, яка зазнала їхнього сильного впливу, дає змогу обґрунтувати легітимність утвердження російської влади на величезній території від Балтики й Чорного моря до Тихого океану.

Дата добавления: 2015-08-20