Михайло Гаврилюк

Вертався на Майдан і плакав. Думав, на цьому наша революція закінчиться

Михайло Гаврилюк, 34 роки. Народився в селі Ярівка Хотинського району Чернівецької області. Після закінчення школи працював будівельником. Був на заробітках у Росії та Білорусі. На Майдані стоїть із початку грудня 2013 року. 22 січня військові спецпідрозділу ”Ягуар” взяли його в полон, побили, роздягли догола на 10-градус­ному морозі й по черзі з ним фотографувалися. Минулого тижня Михайло заявив, що судового позову проти силовиків не подаватиме. Каже, простив їх. Обробляє 2 гектари городу. Тримає поросят, кролів, курей, пса Мілку і кота Мурчика. Одружений. Має сина 12-річного Максима

Коли Михайло Гаврилюк востаннє

Плакав

8 грудня. Ми тримали в облозі Кабмін і Верховну Раду, а тоді на нас накинулися міліціонери й тітушки. Кийками й битами нас звідти відігнали. А ми навіть боронитися не мали чим. Вертався на Майдан і плакав. Думав, на цьому наша революція закінчиться.

Відчував голод

За останні чотири місяці – жодного разу. Люди приносять багато чого смачного. Оце недавно якась жінка передала в намет дві запечені качки з яблуками.

Боявся

22 січня, коли спецпризначенці взяли мене в полон і почали знущатися. Боявся не за своє життя, а за те, що б'ють брати. І кого – того, хто стоїть на Майдані за правду, за майбутнє своїх і їхніх дітей.

Молився

Учора. Вкотре просив Бога простити тих хлопців, які наді мною знущалися, і послати їм просвітлення. Я їх простив. Тепер хочу, щоб і вони покаялися. Якщо не зроблять цього, на них чекає кара Божа. А вона страшніша за людський суд.

Стомлювався

Від 2 грудня і до 22 лютого спав по 2–3 години на добу. Спочатку втому відчував. Та за якийсь час втягнувся. ­Зрозумів, що сильно втомився 23 лютого (тоді стало відомо, що Віктор Янукович утік із Києва і парламент обрав нове керівництво держави. – "Країна"). Сів на лавку з мискою борщу. Чекав доки охолоне, і заснув.

Висипався

Вчора. Коли з дому повертався на Майдан. Ліг у поїзді о восьмій вечора і о восьмій ранку провідниця розбудила. Разом зі мною їхали ще троє хлопців із Чернівців. Викупили собі купе. Закрилися і до самого Києва відпочивали.

Мріяв

Про що може козак думати, коли в нього три місяці не було жінки? Весь цей час тільки про це і мріяв.

Випивав

12 березня. На чотири дні поїхав додому і зустрівся з друзями. Кожен приніс по пляшці коньяку. Мусив пригубити 100 грамів. А так не п'ю. Бо днів два-три після п'янки ходжу хворий.

Був у лікаря

Після того випадку на морозі. Мене хотіли покласти на обстеження. У кожній лікарні витає дух хвороб. Хоч пару днів побудеш, того духу наберешся і розкиснеш. Щоб бути здоровим, треба зі здоровими спілкуватися. Я зразу з лікарні втік на Майдан.

Танцював

У грудні – на Андрія. Тоді на Майдан якісь музики приїхали і танці влаштували. А жінки упросили показати гопак.

Давав милостиню

Два дні тому в підземному переході біля метро. Там сивий козак на бандурі грає і пісень старовинних співає. Постояв, послухав і кинув йому 2 гривні. Більше не мав.

Стригся

Два тижні тому. Попросив одного козака з нашого намету. Він боявся, та я йому сказав: "Нічого складного немає. Великий чуб рукою підтримуй, а навколо все машинкою обрубуй". Він так і зробив. Вийшло не гірше, якби стригся в перукаря.

Отримував подарунок

Два місяці тому прийшли чоловіки в козацьких шароварах і сказали: "Що це за козак і без шаблюки? Ось тобі жінки передали, самі вибирали". Шабля не дуже гостра. Але в козацьких руках і палиця може стати зброєю. Тоді ж подарували й золоту сережку. На ній вирізьблені півмісяць і хрест. Ці символи означають заклик до миру в усьому світі.

Пишався

Три дні тому, коли зустрівся із сином. Максим сказав: "Тату, ти молодець. Я хочу стати схожим на тебе. Вже почав на турніку підтягуватися, м'язи качати". Після цих слів у мене виросли крила.

З силовиками, які розділи його на морозі, Гаврилюк судитися не буде: «Заяву в міліцію я не подавав, зла я на них не тримаю. Всі ми люди, це була війна, ми воювали. Та й нічого їм відсиджуватися по камерах, у них зараз багато роботи, з сепаратистами розбиратися треба».

Напередодні свята Воскресіння Христового Предстоятелі та єпископи українських Церков звернулися до вірян і духовенства з побажаннями

У своєму святковому посланні патріарх УПЦ КП Філарет (Денисенко) говорить про те, що в Україні Добро переможе Зло за прикладом Ісуса Христа, який страждав і помер, а потім воскрес і переміг зло.

«Христос воскрес! Це означає, що в Ньому ми знайшли правдивого Бога. У Христі Спасителі нашому, ми знову можемо любити свого Творця, можемо жити заради Нього і в Ньому знаходити сенс свого існування...

У цьому році український народ проходить великі випробування. На наш миролюбний народ, який добровільно відмовився від ядерної зброї, здійснена агресія, вчинена неправда. Країна, яка гарантувала нам цілісність і недоторканність нашої території, здійснила агресію. Бог не може бути на стороні неправди, тому ворог українського народу приречений на поразку. На Голгофі Христос Спаситель страждав і помер, а потім воскрес і переміг зло. Так буде з усякою неправдою і злом. Господь допоможе і нам воскресити Україну.

Сердечно вітаю вас, дорогі браття і сестри, зі святом світлого і радісного Воскресіння Христового. Поздоровляю з Пасхою Христовою українську владу і Збройні сили України, перед якими стоїть велика відповідальність - захистити Українську державу від нападу чужинців. Вітаю з великим християнським святом все українство в усіх країнах світу на всіх континентах».

З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира УПЦ (МП) в цьому році до священнослужителів і вірян з Великоднім посланням звернувся Місцеблюститель Київської митрополичої кафедри УПЦ митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій (Березовський).

«У кожної людини горить серце, коли вона з вірою сприймає слова про Месію Христа, про Його жертовний подвиг і про Його світле воскресіння з мертвих, - пише владика Онуфрій. - Свята Соборна Апостольська Православна Церква, здійснюючи своє апостольське служіння, сьогодні просить і благає воскреслого Спасителя дарувати мир у всьому світі, і особливо ми сьогодні молимо Господа послати мир і злагоду на нашу Українську землю, щоб Господь простив нам провини наші, якими ми ображали Його Божественну любов до нас, грішних, а також щоб Господь простив нам ті образи та жорстокість, якими ми зневажали, ображали і знищували один одного. Прости нас, Господе і Спасителю наш, заради світлого і Твого преславного воскресіння. Даруй нам, Господи, Твій світ і допомагай нам жити на землі так, щоб у нашому житті славилось Твоє пресвяте Ім´я».

П атріарх УГКЦ Святослав (Шевчук) у своєму привітанні нагадав, що цього року відзначається 25-ліття легалізації УГКЦ, і торкнувся важливих суспільно-політичних тем: «Ісус Христос силою і діянням Святого Духа присутній в історії нашої Церкви і нашого народу. Ми добре знаємо цей Його і наш хресний шлях. Ще в недавньому минулому нашу Церкву і наш народ катували і розпинали, лжесвідчили на нас, у нас стріляли і кидали в тюрми. Однак ми все це пережили і, слава Богу, відродилися до нового життя спільноти Христових учнів... Сьогодні знову нам погрожують зброєю і залякують розділенням країни і захопленням храмів. Але Христос і сьогодні з нами! Наш біль Він приймає так, ніби це Йому особисто наносили рани. Це Його принизили побиттям молоді на Майдані. Це Його зробили нужденним, коли добро народу розкрадала корумпована влада.

Це Його садили в тюрми і несправедливо засуджували, виставляли нагим на морозі і катували викраденим. Це Він - перша жертва Небесної сотні. Його слова на хресті, що звучать сьогодні в совісті віруючих людей України, - «Отче! Прости їм, бо не знають, що роблять!» (Лк. 23:34), - стосуються, насамперед, тих державних і церковних лідерів, своїх і сусідніх, які підбурюють народ до сліпої агресії і ненависті: «Розіпни, розіпни Його!» (Лк. 23:21). Однак сила людської злості, обману та насильства - ніщо в порівнянні із силою Божої правди і любові. Це Христос нас сьогодні підносить, і як Церква, і як народ. Як у Воскресінні добро перемагає зло, так і в нашій історії любові переможе злобу і ненависть, а світ - всякі погрози війною».

Єпископ Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви Сергій Машевски побажав віри в невичерпну милість Божу.

«Возлюблені у Господі брати й сестри, сердечно вітаю вас зі світлим днем Воскресіння Христового!

Великодня перемога життя над смертю наповнить наші серця вічною радістю у благословенне прийдешнє і твердою впевненістю на невичерпну милість Божу в сьогоденні.

Світло воскресіння Христа осяє наші міста і села істинним світлом і щирою любов´ю, і засяє оновленої надією і вірним упованням у наших будинках і громадах», - звертається до вірян у своєму привітанні.

Старший єпископ Церкви Християн Компанії Віри України Михайло Паночко порівняв свято Воскресіння Христового з виходом з рабства гріха і святом перемоги правди, світла і добра.

«ХРИСТОС ВОСКРЕС! ХРИСТОС ВОІСТИНУ ВОСКРЕС! Як приємно усвідомлювати серцем цю дорогоцінну істину, відкриту нам Духом Святим через Слово Боже, що Ісус Христос був убитий за гріхи наші і воскрес для виправдання нашого.

Воістину це свято виходу з рабства гріха, це вихід з духовного Єгипту, це свято перемоги правди, світла і добра. Це свято нового життя у Христі, «хто в Христі, той нове творіння».

Керівництво Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів привітало всіх вірян зі світлим святом і побажало сили в особливий час випробувань і надії.

«Світле Христове Воскресіння зобов´язує всіх нас жити по-новому, жити по духу, жити по правді, жити в любові. Це буде найкращий аромат, дорогоцінне миро на честь Його воскресіння. Завдяки милості Божій, разом з теплими і солодкими ароматами весна приносить в життя християн і всього нашого народу особливий час випробувань і надії, переоцінки і духовного оновлення. В цих простих, і одночасно величних словах Великоднього вітання ми проголошуємо урочисту проповідь про могутню перемогу життя над смертю, праведності над беззаконням, святості над гріхом!»

Зустріч-спомин

«Вшанування героїв Небесної Сотні»

О.М.Палійчук, викладач ЧНУ,

М.М.Івасюк, вчитель

Лужанського ЗНЗ І-ІІІ ст. імені В.Орлецького

Стіни актового залу прикрашені плакатами з висловами національно-патріотичного змісту; по центру – екран для відеопрезентації; збоку екрану на стіні карта «Небесна сотня України», над нею – ікона, під нею, на столі, – запалена свічка у свічнику і квіти)

Відео «Небесна сотня»

Ведучий. Героям Майдану, тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить в знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній землі, – присвячується.

Ведуча. Цвіту нашого народу, його славним синам, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас, — життя,— присвячується.

Ведучий. Герої Майдану. Хто вони? Наші брати і сестри. Воїни, які пліч-о-пліч свідомо стали за правду, справедливість, свободу, людську гідність.

Весна чотирнадцятого почалася так болісно.
Замість співу птахів – глухий поминальний дзвін.
Сходять сніги, з’являються перші проліски
Над головами тих, хто сам ще не розцвів.
І дивляться мовчки – дуже красиві і рідні.
І шану ніяк їм не віддаси сповна.
У когось – перша щетина на підборідді,
У когось – втомлений погляд і сивина.

Ведуча 2.

Вони не зникають і сниться мирна весна їм.
Між ними і нами – хиткий, але є місток.
Та дихати важко, бо кожен із нас тепер знає,
Що іноді сотня – більше, ніж рівно сто.
Із неба стікали кулі – ніхто не злякався.
Кожен був впевнений: «Вистою. Добіжу».
… Донечко, квіти клади сюди, біля каски.
Бачиш, ці янголи нас тепер бережуть.

Дата добавления: 2015-08-17