Ольга Киналь

До небес сила духу вивищена

українською жертовністю.

Між До-і Післямайданням – тектонічна тріщина,

Заповнена іншою свідомістю.

І зазубрини її – болісні.

І пече негаряча бруківка.

І мовчать убієнні (голосно!)

про відсутність зручної криївки

на тім боці, по той бік урвища –

у житті постмайданного відліку,

де біда наша живить туловище

світової геополітики,

де гартується сила нації –

у тривожному полі хроніки.

Материк без деформації –

Суть майданної неотектоніки.

ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Коли зі сцени повідомили, що в одного загиблого - четверо дітей, у другого - єдина трирічна донечка залишилася круглою сиротою, бо мати померла ще раніше, а третій - ще взагалі не встиг пожити, йому лише 19 років... І тут 50-тисячний Майдан заплакав так по-дитячому пронизливо, як ніби він теж став цією сиротою, що плаче за втраченими батьками...

Я слухав виступ сотника на Майдані, де вперше після трьох днів війни не рвалися гранати. Та раптом люди розступились, до сцени під'їхав автобус та швидка з трунами загиблих героїв. На автобусі не було позначок "Ритуальна служба", "Поховання". Там був незвичний надпис: "груз 200". Цим кодовим словом військові називають загиблих. Хтось написав спеціально, витратив час. Так, інші надписи на цьому автобусі були б недоречні, подумав я, слухаючи молитви священиків. Бо коли молоді, красиві, сильні, мужні чоловіки, які вчора були поруч, сьогодні лежать у труні, це ніяк не може бути "Ритуал". Це війна.

Коли зі сцени повідомили, що в одного загиблого - четверо дітей, у другого - єдина трирічна донечка залишилася круглою сиротою, бо мати померла ще раніше, а третій - ще взагалі не встиг пожити, йому лише 19 років... І тут 50-тисячний Майдан заплакав так по-дитячому пронизливо, як ніби він теж став цією сиротою, що плаче за втраченими батьками... У них були такі мирні професії - як вони могли з такими "ботанічними" навичками опинитися на лінії вогню? Як мабуть посміхався снайпер з цих незграб - ше б пак, йти в атаку з дерев'яними щитами та палицями - це ж так непрофесійно, хіба так вчинить професійний солдат? Хіба вояк буде рухатися по відкритій вулиці Інститутській? Фахові вбивці Януковича розстріляли їх граючись - стріляли одному в ногу, та вбивали тих, хто намагався витягнути пораненого.

Alexander Miroslav _ 03.04.2014 11:57

Осенью, Ночью, Утром, Днём и Вечером, С Каждым Ударом Наших Бесконечно, Искренно, Безгранично Любящих Вас Всех Сердец и С Каждым Вдохом Нашим, ВсегДа, Наши Самые НаиЛучшие, Храбрейшие, Великие, Бесстрашные, Смелейшие, Несравненные, Неповторимые, Настоящие, Мужественнейшие, Неподражаемые, Бесценные, Незаменимые, Уникальные, Всеми Нами Воистину ГорячоЛюбимые, Незабвенные, Потрясающие, Светлые, Честные, Благороднейшие, Правдивые, Прекраснейшие, Великолепные, Замечательные, Величайшие, Герои Небесной Сотни, Евромайдана, Еврореволюции, Украины и Всего Украинского Народа, Истинные, Самоотверженные, Волевые, Крепкие, Сильнейшие,Самозабвенные, Грандиозные Герои Нашего Времени, Светлейшая, Безграничная, Безкрайняя Память о Вас, Ваших Величайших, Неоценимых, Величественнейших Подвигах Человеческих Во Имя Своей Страны, Земли, Родины, Родного Дома, Мира, Чести, Справедливости, Светлого, Ясного, и Счастливого Будущего, Во Имя, Для, За, Ради, Во Благо Ваших Детей, Любимых, Родных, Близких, Друзей

Відповісти | З цитатою

Історія роду

Розсипано зорями солі по небу
По чорному шляху та білим піском
Скажи мені, Діду, мені знати треба
Чумацьким чому називають його.

Чом серце стискає обіймами туги
Коли на одинці безодня і я
Проймає до п'ят, і тоді добре чути,
Щось хоче сказати та стогне земля

Історія роду
Наш зоряний шлях
У тебе як лінія долі
На лівій долоні.
Це прадіди наші,
Тому наша кров
Сльози і піт солоні.

Від самих Варяг аж у Греки дорогу
Своїми кістками мостили брати,
Померлих ховали, молилися Богу
І далі рушали, бо мусили йти.

Хтозна, чим дорогою доля зустріне,
Пірнач гайдамаки, татарська стріла.
Хтозна, чи заробить чумак копійчину,
Чи стрічку червону на роги вола.

Де кроком останнім у вічність ступали,
Узбіччям трухлявіють чорні хрести.
А душі чумацькі до неба злітали
І досі зірками нам світять вони.

Дата добавления: 2015-08-17