Читайте также:
|
Аграрна політика України.
Необхідність новітньої аграрної політики зумовлена новою економічною ситуацією та історичним періодом розвитку суспільства.
В попередні роки спрямована на ринкову трансформацію, зупинення аграної кризи і стабілізацію сг виробництва і зважаючи на те що мета здебільшого досягнута, в даний час необхідна нова аграрна політика яка б мала стратегічний та системний характер, соціальну спрямованість та відповідала принципам сталого розвитку.
Державна аграрна політика - сукупність пинципів і дій що проводить держава з метою вирішення комплексу проблем пов'язаних із функціонуванням АПК (власне сг виробництво, структури агробізнесу, ринку сг продукції, споживання, розвитку сільських територій.
Аграрна політика містить в собі напрями:
*Політика розвитку аграрного сектора
*Продовольча політика, соціальна підтримка села
*агропромислова політика пов'язана з проблемами обслуговування сг включаючи переробку і торгівлю.
Відповідно до офіційної методики організації економічного співробітництва поділяється на сг політику виробників і сг політику продовольчу на користь споживачів. Найбільш вдалим є балансування.
Широкого трактування дотримуються в ЄС. Це можна стверджувати на сформулювати в ст. 39 Римського договору цілі єдиної аграрної політики країн ЄС. Зокрема: збільшувати продуктивність сг шляхом сприяння технічному прогресу забезпечення раціонального розвитку сг виробництва і оптимального використання виробничих факторів особливо праці. Забезпечувати високий рівень праці населення, підтримувати стабільність ринків, сприяти реалізації сг продукції споживачам доступними цінами.
З кінця 80 років європейські країни починають звертати увагу при формуванні політики на питання пов'язані з природними та ландшафтними питаннями.
Правові засади сучасної АП України визначені ЗУ Про державну підтримку сг та ЗУ Про основні засади державної аграрної політики Укрїни до 2015 року.
Мають занадто загальний характер, не містять напрямів та механізмів за допомогою яких можна досягнути мету і цілі визначенні аграрною політикою.
Зарубіжний досвід в України показує що аграрна стратегія є стабільною (з моменту прийняття закону про аграрну політику не було внесено жодних змін)
Стратегія +
Тактика -
Метою державної аграрної політики є створення організаційно економічних умов для ефективного розвитку аграрного сектору на основі єдності економічних, соціальних та екологічних інтересів суспільства для стабільного забезпечення населення та країн ЄС якісною та безпечною конкурентоспроможною продукцією.
Стратегічні цілі:
*Гарантування продовольчої безпеки України
*забезпечення прогнозованості, стійкості розвитку аграрного сектору на основі багатоукладності.
*Сприяння розвитку сільських поселені та формування середнього класу на селі через забезпечення зайнятості та підвищення доходів населення.
*Підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору
*Підвищення конкурентоспроможності продукції, ефективності галузі, стабільності ринків
*Розширення участі країни в забезпечення продукцією світового ринку
*Раціональне використання сг земель та зменшення техногенного навантаження.
Пріоритетні напрямки державної політики:
1. Забезпечення продовольчої безпеки держави шляхом формування стратегічних запасів, забезпечення обсягів виробництва, забезпечення якості через систему стандартизаціі та сертифікаціі, шляхом формування мережі лабораторій;
2. Створення системи логістики і забійних пунктів живої худоби та птиці та інших елементів ринковоі інфраструктури для дрібних господарств;
3. Земельні відносини: відкриття ринку земель сг призначення;
4. Фінансова політика в цій сфері. Щодо фіскальної політики передбачається створення прозорих проектів систем оподаткування, нового інструментарію систем оподаткування. Щодо бюджетної політики: надання переваг державній підтримці заходам, що не спричиняють ефективного розподілу ресурсів, запровадження цільової підтримки на поворотній основі, пріоритет фінансування інвест іновац проектів на засадах держ-приват партнерства. Фінансово кредитна політика: ставиться питання про створення аграрного банку Укараїни; створення дієвої системи земельної іпотеки.
5. Конкурентноспроможність продукції сг. Створення умов для поглиблення переробки продукціі, що відправляється на експорт. Формування дієвої інфраструктури аграрного ринку, розширення системи складських та елеваторних потужностей. Сприяння розвитку органічного землеробництва.
6. Розвиток галузей аграрного сектору економіки. В тваринництві: свинарство у великих господарствах при високому рівні автоматизації та механізації; козівництво; вівчарство; кроликівництво; індиківництво; розвиток аква та марикультур; підтримка роботи рибопромислового флоту. В рослинництві: ягідництво, садівництво, виноградарство, непромислове виноробство за рахунок мотивації сімейних малих та середніх господарств. Стимулювання виробництва біоріпакової етанолової та соєвої олії, розширення виробництва дитячого харчування.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 428 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Розвиток аграрного права в умовах реформування земельно-аграрних відносин в Україні. | | | Аграрне право у сучасній правовій доктрині України. |