Заснування цензури в Європі

Однак процес появи перших газет у ряді країн стримувався суворими цензурними порядками, що регулювали виникнення друкованої продукції. Повсюдне уведення інституту попередньої цензури, який з’явився майже відразу після винаходу книгодрукування, стало реакцією держави на непідконтрольне розповсюдження ідей, думок та інформації.

Уже в 1502 р. в Іспанії було прийнято закон, згідно з яким усі друковані видання повинні були проходити попередню цензуру. Цензорські функції покладалися на державні та церковні структури. Вормський едикт 1521 р., спрямований проти Лютера, передбачав запровадження попередньої цензури у Німеччині.

Реакцією католицької церкви на перемогу Реформації стала поява у Римі в 1559 р. першого “Індексу заборонених книг”, що видавався Ватіканом і уводив цензуру на видання, які циркулювали на території держав католицького світу. Причому “Індекс заборонених книг” переслідував не лише за написання, видання та поширення заборонених книг, а й за їх читання та зберігання. Не випадково Джон Мільтон у своїй знаменитій “Ареопагітиці” порівнював папську цензуру з “таємним чудовиськом” Апокаліпсиса.

Саме дія цензурних обмежень привела до того, що перші друковані газети в Англії та Франції з’явилися з відносним запізненням. В Англії у 1538 р. було прийнято закон, згідно з яким будь-який друкар повинен був отримати королівський патент на свою діяльність, а цехова організація друкарів – “Компанія книговидавців” – була зобов’язана не лише подавати друковані матеріали на попередню цензуру, а й стежити за діяльністю членів свого цеху. Ордонанс (указ) 1585 р. регламентував появу друкованої продукції й визначав кількість діючих у королівстві друкарень (їхня кількість не повинна була перевищувати 20), функції цензури в Англії були покладені на так звану Зоряну палату при Таємній раді короля, яка відігравала у ХVІ – ХVІІ ст. роль комітету у справах преси. Право головних цензорів у Зоряній палаті отримали архієпіскопи лондонський і кентерберійський, без санкції яких не міг бути опублікований жоден друкований текст. У Франції закон 1561 р. зобов’язував лупцювати поширювачів й авторів “наклепницьких” листків і памфлетів. У випадку повторного порушення закону винні каралися смертною карою.

Дата добавления: 2015-08-02